7/2-3116/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     28 листопада 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням і зняття її з реєстрації,

встановив:

     позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на припинення договору піднайму, укладеного з відповідачкою, яка виїхала з її квартири, однак добровільно з реєстрації місця проживання не знялася, а тому просить визнати її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, разом із зняттям з реєстрації.

     В судовому засіданні просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

     Відповідачка й третя особа повідомлені про розгляд справи належним чином й у судове засідання не прибули, в зв'язку з чим позивачка просила розглянути справу в їх відсутність, на підставі наявних доказів у загальному порядку.

     Заслухавши позивачку й дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

     Як убачається з матеріалів справи, позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_1.

     2 серпня 2007 року сторони уклали договір піднайму даної квартири строком на 2 місяці, після закінчення якого відповідачка мала звільнити дане житлове приміщення, як його тимчасовий мешканець.

     У зв'язку із зазначеним, місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано у встановленому законом порядку за згаданою адресою, що вбачається з довідки № 2184 від 11 жовтня 2007 року (форма № 3).

     Відповідно до ч. 1 ст. 97 ЖК України після закінчення строку договору піднайму піднаймач не вправі вимагати відновлення договору і на вимогу наймача зобов'язаний звільнити займане приміщення.

     Хоча відповідачка згідно цих домовленостей звільнила дану квартиру, разом з тим заяву про зняття її з реєстрації за місцем проживання, як того вимагає Закон України „Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання”, не подавала.

     З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено цивільне право позивачки вимагати визнання ОСОБА_2 особою, що втратила право користування жилим приміщенням, термін реєстрації місця проживання якої закінчився 2 жовтня 2007 року.

     Відтак, пред'явлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню.

     На підставі статей 91, 97 і 98 ЖК України і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

     позов ОСОБА_1 задовольнити.

     ОСОБА_2 визнати такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

     Зобов'язати відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, зареєстровану в згаданій квартирі.

     Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя

з оригіналом звірена

Суддя