Судове рішення #1750381

7/1-110/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області у складі

головуючого - судді	*Чіркова Г.Є.,*
при секретарі	*Авраменко Л.С.,*
за участю прокурора захисників-адвокатів	*Усманової Є.І., ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,*

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, освіта неповна середня, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 і ч. 3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, навчається у міжнародному відкритому інституті розвитку людини „Україна”, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 і ч. 2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Тюменської області, Російської федерації, жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 і ч. 2 ст. 194 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 289 і ч. 2 194 КК України;

ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_5, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 і 2 ст. 186 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця Магаданської області, Російської федерації, жителя АДРЕСА_6, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, працюючого слюсарем КПЖ і КГ Вишгородської міської ради, не судимого на підставі ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки та жительки АДРЕСА_7, українки, громадянки України, освіта середня, не одруженої, не працюючої, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

2 серпня 2006 року близько 12 год. ОСОБА_7 АДРЕСА_8 через вікно проник до будинку НОМЕР_1, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_12, зокрема: ДВД «ХОРО», вартістю 450 грн., фотоапарат «Самсунг Фіно 25», вартістю 336 грн., портативний СД-плеєр «СЛ-СХ 259», вартістю 350 грн., мобільний телефон «Сіменс А-50», вартістю 250 грн. і стартовий пакет «Київстар», вартістю 25 грн., а всього на загальну суму 1411 грн.

20 вересня 2006 року о 24 год. у м. Вишгороді Київської області, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 незаконно заволодіти автомобілем ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_13 з метою покататися на ньому. ОСОБА_5 повідомив, що вказаний автомобіль колись належав його вітчиму і він знає, як можна завести двигун автомобіля. ОСОБА_5 попросив у ОСОБА_7 ювелірний ніж, який той носив з собою, і відчинив ним ліві двері згаданого автомобіля біля буд. АДРЕСА_9, після чого шляхом замикання проводів у замку запалення завів двигун. ОСОБА_7 у той час тримав двері під'їзду сусіднього будинку з метою стримати сторонніх осіб, які б могли завадити незаконному заволодінню автомобілем. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_7 незаконно заволоділи автомобілем, завдавши потерпілому ОСОБА_13 матеріального збитку.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 3075 від 11 грудня 2006 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21011 номерний знак НОМЕР_2 на час вчинення злочину 25 вересня 2006 року орієнтовно становить 4570 грн. 25 коп.

21 вересня 2006 року о 14 год. АДРЕСА_10 ОСОБА_9 з метою відкритого викрадення чужого майна з корисливих мотивів на території Вишгородської ЗОШ № 2 підійшов до неповнолітньої ОСОБА_14, яка розмовляла по телефону, і відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілої «Нокіа-6230», вартістю 1550 грн. разом із старт-карткою «Діджус» вартістю 25 грн., який вирвав з рук останньої.

25 вересня 2006 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 і ОСОБА_7 за попередньою змовою між собою, знаходячись на вул. Б. Хмельницького, 4 а в м. Вишгороді, Київської області, підійшли до потерпілого ОСОБА_15, і в той час коли ОСОБА_7 тримав його ззаду за руки, ОСОБА_5 відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілого «Сіменс А-31» разом зі старт-картою «Київстар» вартістю 349 грн., який вилучив з кишені останнього.

Після цього, того ж дня ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які були обізнані про викрадення телефону потерпілого ОСОБА_15, заздалегідь не обіцяючи його отримати, разом із ОСОБА_5 і ОСОБА_7, збули завідомо одержаний злочинним шляхом телефон потерпілого у м. Києві, поділивши виручені гроші між собою.

25 вересня 2006 року о 22 год. у м. Вишгороді, Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовилися незаконно заволодіти транспортним засобом з метою покататися. ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за допомогою ювелірного ножа, якого взяв раніше у ОСОБА_7, відчинив передні двері автомобіля ВАЗ-21011, номерний знак НОМЕР_3, який знаходився АДРЕСА_11, та проникнувши до його салону, шляхом замикання проводів у замку запалення завів двигун. ОСОБА_7 в цей час тримав двері сусіднього під'їзду будинку з метою стримати сторонніх осіб, які б могли завадити незаконному заволодінню автомобілем. ОСОБА_8, будучи в стані алкогольного сп'яніння, стояв поруч і спостерігав, щоб не було нікого із сторонніх осіб. Після цього ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 незаконно заволоділи вказаним автомобілем, завдавши потерпілій ОСОБА_16 матеріального збитку.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 3076 від 11 грудня 2006 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21011 номерний знак НОМЕР_3 на час вчинення злочину 25 вересня 2006 року орієнтовно становить 5933 грн. 75 коп.

25 вересня 2006 року о 23 год. у м. Вишгороді Київської області ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовилися незаконно заволодіти транспортним засобом з метою покататися. ОСОБА_5, у стані алкогольного сп'яніння, за допомогою ювелірного ножа, якого взяв раніше у ОСОБА_7, відчинив передні двері автомобіля ВАЗ-2101108, номерний знак НОМЕР_4, який знаходився АДРЕСА_12 та, проникнувши до салону автомобіля, шляхом замикання проводів у замку запалення, завів двигун. ОСОБА_7 в цей час разом з ОСОБА_8, який був у стані алкогольного сп'яніння, стояли неподалік та спостерігали, щоб не було нікого із сторонніх осіб, які б могли перешкодити незаконному заволодінню автомобілем. Після цього ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 незаконно заволоділи даним автомобілем та поїхали кататися, завдавши потерпілому ОСОБА_17 матеріального збитку.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 3074 від 4 грудня 2006 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ-2101108 номерний знак НОМЕР_4 на час вчинення злочину 25 вересня 2006 року орієнтовно становить 6211 грн. 50 коп.

25 вересня 2006 року о 24 год. у м. Києві ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 домовилися незаконно заволодіти транспортним засобом з метою покататися. ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння, за допомогою ювелірного ножа, відчинив передні двері автомобіля ВАЗ-21011, номерний знак НОМЕР_5, який стояв АДРЕСА_13 та, проникнувши до салону автомобіля, шляхом замикання проводів у замку запалення, завів двигун. ОСОБА_7 в цей час підсвічував ОСОБА_5 запальничкою, а ОСОБА_8 і ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп'яніння, стояли неподалік та спостерігали, щоб не було нікого із сторонніх осіб, які б могли перешкодити незаконному заволодінню автомобілем. Після цього ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 незаконно заволоділи даним автомобілем та поїхали кататися, завдавши потерпілому ОСОБА_18 матеріального збитку.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 3285 від 28 грудня 2006 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21011 номерний знак НОМЕР_5 на час вчинення злочину 25 вересня 2006 року орієнтовно становить 5681 грн. 25 коп.

26 вересня 2006 року о 2 год. у с. Хотянівка, Вишгородського району, Київської області в садовому товаристві «Каскад» ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8, після незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ 21011 номерний знак НОМЕР_5, що належав ОСОБА_18, покаталися на ньому й домовилися між собою спільно його спалити. ОСОБА_7 підпалив шматок паперу та кинув його під сидіння автомобіля, який стояв біля автобусної зупинки «Каскад» в с. Хотянівка, в зв'язку з чим автомобіль згорів, що привезло до його повної непридатності для використання за призначенням. Під час підпалу ОСОБА_8, будучи в стані алкогольного сп'яніння стояв поруч та спостерігав за навколишньою обстановкою.

26 вересня 2006 року о 1 год. у м. Вишгороді, Київської області ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 домовилися спільно, незаконно заволодіти транспортним засобом з метою покататися. ОСОБА_5, у стані алкогольного сп'яніння, за допомогою ювелірного ножа, відчинив передні двері автомобіля ВАЗ-21013, номерний знак НОМЕР_6, який стояв АДРЕСА_14 та, проникнувши до салону автомобіля, шляхом замикання проводів у замку запалення, завів двигун. ОСОБА_7 в цей час підсвічував ОСОБА_5 запальничкою, а ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння, сиділи в салоні іншого автомобіля ВАЗ-21011, яким перед цим незаконно заволоділи в м. Києві та спостерігали, щоб не було нікого із сторонніх осіб, які б могли перешкодити незаконному заволодінню автомобілем. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_7 поїхали кататися на автомобілі, яким щойно заволоділи по вул. Набережній, а ОСОБА_8 та ОСОБА_6 продовжили кататися на іншому автомобілі.

Своїми діями ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 завдали потерпілому ОСОБА_19 матеріального збитку.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 3077 від 12 грудня 2006 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21013 номерний знак НОМЕР_6 на час вчинення злочину 26 вересня 2006 року орієнтовно становить 8130 грн. 50 коп.

29 вересня 2006 року о 15 год. на вул. Шевченка в м. Вишгороді Київської області ОСОБА_5 з метою відкритого викрадення чужого майна з корисливих мотивів підійшов до неповнолітнього ОСОБА_20 і попросивши у останнього мобільний телефон «Сіменс С-72» вартістю 350 грн. зі старт-карткою «Київстар» вартістю 40 грн. для здійснення телефонного дзвінка, відкрито ним заволодів і з місця події зник, заподівши ОСОБА_20 матеріальний збиток на загальну суму 390 грн.

15 жовтня 2006 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 домовилися спільно, відкрито викрасти мобільний телефон у ОСОБА_21, з метою його збуту й одержання грошей. З цією метою 15 жовтня 2006 року о 22 год. ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 на автомобілі-таксі «Комфорт» номерний знак НОМЕР_7 прибули АДРЕСА_9, де згідно заздалегідь розробленому плану і відведених ролей ОСОБА_11 і ОСОБА_10 вийшли з автомобіля та зайшли до першого під'їзду даного будинку, а ОСОБА_9 та ОСОБА_5 залишилися в салоні автомобіля чекати й забезпечити безперешкодне зникнення з місця події. ОСОБА_11 у той час викликала з квартири знайомого ОСОБА_21 і попросила у нього мобільний телефон, для здійснення телефонного дзвінка. Коли ОСОБА_21 дав ОСОБА_11 свій мобільний телефон, то ОСОБА_10, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, підбіг до останньої і вирвав у неї з рук мобільний телефон «Нокіа-6270» вартістю 2400 грн. Після цього ОСОБА_10 вибіг з під'їзду та побіг у напрямку вул. Київської, де його наздогнав ОСОБА_21 Останній намагався відібрати у ОСОБА_10 свій мобільний телефон, в зв'язку з чим у них виникла бійка, під час якої ОСОБА_10 завдав удари руками в голову ОСОБА_21, заподіявши легкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №147\Д-№275осв.-2006 від 18 грудня 2006 року у потерпілого ОСОБА_21 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді продовгуватого крововиливу розміром 2х0,6 см фіолетового кольору у внутрішнього краю лівої брови, крововиливи на нижніх віках лівого та правого ока та садно невизначеної форми розміром 2,4х2 см.

Під час бійки між ОСОБА_21 та ОСОБА_10, ОСОБА_9 вибіг із салону автомобіля-таксі, що за його і ОСОБА_5 вказівкою слідував за ОСОБА_10, і допоміг останньому сісти до автомобіля, й тим самим зникнути з місця події та заволодіти телефоном. Після цього ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 по мобільному телефону спільно домовилися про зустріч з ОСОБА_11 у м. Києві, де разом продали мобільний телефон за 1000 грн., й одержані гроші розділили між собою.

9 лютого 2007 року близько 16 год. ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп'яніння, АДРЕСА_15 умисно, повторно, відкрито заволодів мобільним телефоном „Моторола Л-7” вартістю 780 грн., у якому знаходився стартовий пакет „Діджус” вартістю 25 грн. потерпілого ОСОБА_22, який вирвав у нього з рук, чим заподів потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 805 грн.

11 травня 2007 року близько 14 год. ОСОБА_5 у м. Вишгороді Київської області по вул. Шевченка, через відкриті двері проник до будинку НОМЕР_8, звідки таємно викрав системний блок від комп'ютера вартістю 1 635 грн., що належить потерпілій ОСОБА_23.

Підсудні, будучи допитаними по суті пред'явленого обвинувачення, свою вину у вчинені інкримінованих злочинів визнали повністю, хоча з показань підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 вбачається, що останні ствердили про значно менший обсяг своєї участі у вчинені ряду інкримінованих їм злочинів і деякі встановлені в справі обставин не підтверджували.

Так, по епізоду таємного викрадення чужого майна \крадіжка\ у ОСОБА_12

Підсудний ОСОБА_7 визнав себе винним у вчиненні злочину і ствердив, що до будинку потерпілої проник через вікно у відсутність господарів, звідки таємно викрав мобільний телефон, фото, відео і аудіо техніку, зазначену потерпілою. Перелік майна і його вартість не заперечував. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім його показань, вина ОСОБА_7 підтверджується:

- заявою ОСОБА_12 про викрадення її майна: мобільного телефону, ДВД, фотоапарату і СД-плеєра з будинку НОМЕР_1 АДРЕСА_8 2 серпня 2006 року (т. 3 а.с. 2);

- даними протоколів огляду місця події від 3 серпня 2006 року про виявлення слідів проникнення у будинок і відсутність майна (т. 3 а.с. 3-4, 7, 9);

- показаннями потерпілої ОСОБА_12, яка ствердила, що виявила відсутність майна у своєму будинку після того, як його відвідав ОСОБА_7 й дізнався про відсутність мешканців (т. 3 а.с. 12-13);

- показаннями свідків ОСОБА_24. (т. 3 а.с. 16) і ОСОБА_25, яким підсудний збув викрадене в потерпілої майно (т. 3 а.с. 17)

- показаннями ОСОБА_7 на досудовому слідстві, який ствердив про наведене (т. 3 а.с. 25-26, 36-37).

По епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом, що належить ОСОБА_13

Зокрема, підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_7 у судовому засіданні ствердили про свою участь у заволодінні автомобілем у обсязі пред'явленого їм обвинувачення, які спільно, узгодивши дії між собою, заволоділи транспортним засобом, з яких ОСОБА_5 проник до автомобіля і завів двигун, у той час, коли ОСОБА_7 надав ніж для відкриття дверей і забезпечив вилучення транспортного засобу, спостерігаючи за навколишньою обстановкою і тримаючи двері в під'їзді будинку, які разом розпочали рух на ньому й каталися ним.

Вина підсудного ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтверджується:

- заявою ОСОБА_26, який виявив відсутність свого автомобіля ВАЗ-2101, д.н.з. НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 4);

- даними протоколів огляду місця події про виявлення викраденого автомобіля у місці на якому його залишили підсудні по вул. Промисловій в м. Вишгороді (т. 1 а.с. 7,8-9);

- показаннями потерпілого ОСОБА_13, який ствердив, що після викрадення автомобіль знайшли працівники міліції і повернули йому (т. 1 а.с. 316).

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 3075 від 11 грудня 2006 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ-2101, номерний знак НОМЕР_2 на час вчинення злочину 20 вересня 2006 року становила 4 570 грн. 25 коп. (т.1 а.с. 240-244).

По епізоду відкритого викрадення чужого майна \грабіж\ у ОСОБА_15 і заздалегідь не обіцяного отримання і збуту майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

У судовому засіданні підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_7 визнали свою винуватість у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_15 і ствердили, що домовилися між собою про заволодіння мобільним телефоном потерпілого, якого тримав ОСОБА_7, а ОСОБА_5 у цей час викрав його майно. Після викрадення телефону, про що були обізнані ОСОБА_6 і ОСОБА_8, які стояли неподалік, однак викрадати майно не допомагали, спільно розпорядилися викраденим.

Підсудні ОСОБА_6 і ОСОБА_8 ствердили, що участі у викрадені майна потерпілого ОСОБА_15 не брали й очікували ОСОБА_5 і ОСОБА_7 на значній відстані від місця події, які в той час заволоділи мобільним телефоном потерпілого. Після цього за спільною домовленістю отримали викрадене майно і розпорядилися ним у м. Києві, де його продав ОСОБА_6. Виручені від продажу гроші поділили між собою.

Вина підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_7 підтверджується:

- заявою законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_15 - ОСОБА_15, про відкрите заволодіння мобільним телефоном „Сіменс А-31” сина в дитячому садочку „Ластівка” 25 вересня 2006 року (т. 1 а.с. 147);

- даними протоколу огляду місця події (т. 1 а.с. 148);

- показаннями потерпілого ОСОБА_15, який ствердив, що ОСОБА_5 витягнув у нього з кишені мобільний телефон, коли ззаду його тримав ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 314).

По епізоду відкритого викрадення чужого майна \грабіж\ у ОСОБА_14

Підсудний ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні даного злочину визнав повністю і ствердив, що побачивши потерпілу на території Вишгородської ЗОШ № 2, яка розмовляла по мобільному телефону, заволодів ним, вихопивши з її рук. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Вина підсудного ОСОБА_9 підтверджується:

- заявою законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 - ОСОБА_27, про викрадення мобільного телефону „Нокіа 6230” за наведених обставин (т. 1 а.с. 17);

- показаннями свідка ОСОБА_28, в присутності якої ОСОБА_9 вирвав з рук потерпілої мобільний телефон (т. 1 а.с. 323);

- даними протоколу огляду місця події (т. 1 а.с. 19);

- показаннями потерпілої ОСОБА_14 щодо відкритого заволодіння ОСОБА_9 її мобільного телефону на території школи № 2(т. 1 а.с. 302).

По епізодам незаконного заволодіння транспортними засобами, що належать ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19

Підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_7 у судовому засіданні ствердили про спільне з ОСОБА_8 і ОСОБА_6 заволодіння транспортними засобами потерпілих в період з 22 год. 25 вересня до 1 год. 26 вересня 2006 року, з яких ОСОБА_5 проникав до салону автомобілів і заводив двигун, коли ОСОБА_7 йому підсвічував запальничкою і разом з ОСОБА_8 і ОСОБА_6 спостерігали за навколишньою обстановкою, маючи спільну мету покататися автомобілями. Для викрадення підсудні спільно підшукували автомобілі, залишені у дворах будинків як у м. Вишгороді так і у м. Києві.

При цьому, ОСОБА_6 брав участь лише у викраденні автомобілів потерпілих ОСОБА_18 і ОСОБА_19 в м. Києві та м. Вишгороді.

Підсудний ОСОБА_8 і ОСОБА_6 у судовому засіданні ствердили про такі ж дії ОСОБА_5 і ОСОБА_7, зазначивши, що спостерігали за діями останніх і вчинили поїздки з метою покататися автомобілями, які ними не викрадалися.

Вина підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_6підтверджується:

- заявами ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 24), ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 36), ОСОБА_19 т. 1 а.с. 136), протоколом усної заяви ОСОБА_29 про злочин (а.с. 54 т. 1), які 26 вересня 2006 року виявили відсутність своїх автомобілів біля будинків за місцем свого проживання;

- даними протоколів огляду місця події про відсутність автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_3 біля буд. АДРЕСА_11 і його виявлення по вул. П. Калнишевського у м. Вишгороді (т. 1 а.с. 26-27, 28-31);

- даними протоколів огляду місця події про відсутність автомобіля ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_4 біля буд. АДРЕСА_12 і його виявлення біля буд. № 12 по вул. Лисківській у м. Києві (т. 1 а.с. 38, 40);

- даними протоколів огляду місця події про відсутність автомобіля ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_5 біля буд. АДРЕСА_13 і його виявлення біля дачного масиву „Каскад” у с. Хотянівка Вишгородського району , який було знищеного вогнем (т. 1 а.с. 56, 76-88);

- даними протоколів огляду місця події про відсутність автомобіля ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_6 біля буд. АДРЕСА_14 і його виявлення біля буд. № 4 по 2-й лінії садового товариства „ Каскад” у с. Хотянівка (т. 1 а.с.137, 138-139);

- показаннями потерпілих ОСОБА_16, (т. 1 а.с. 318), ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 304), ОСОБА_18 (т. 1 а.с. 90) і ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 320), які виявивши відсутність своїх автомобілів звернулися до працівників міліції;

- показаннями підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8і ОСОБА_6 на досудовому слідстві в яких йдеться про спільну домовленість і узгоджені дії при викрадені автомобілів (т. 1 а.с. 117-132, 349; т. 2 а.с. 379-382, 412, 421-423, 433, 448, 458-460, 481-510).

Згідно висновків судово-товарознавчих експертиз №/№ 3076, 3074, 3285 і 3077 від 11, 4, 28 і 12 грудня 2006 року відповідно на час вчинення злочину 25 вересня 2006 року ринкова вартість викрадених автомобілів становила:

- ВАЗ-21011 д.н.з. НОМЕР_3 - 5 933 грн. 75 коп. (т. 1 а.с. 232-235);

- ВАЗ-2101108 д.н.з. НОМЕР_4 - 6 211 грн. 50 коп. (т.1 а.с.236-239);

- ВАЗ-21011 д.н.з. НОМЕР_5 - 5 681 грн. 25 коп. (т.1 а.с.245-248);

- ВАЗ-21013 д.н.з. НОМЕР_6 - 8 130 грн. 50 коп. (т.1 а.с.228-231).

По епізоду вчинення умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, підсудний ОСОБА_7 у судовому засіданні ствердив, що в с. Хотянівка він разом з ОСОБА_8 домовилися про знищення викраденого автомобіля, який залишили біля дачного масиву „Каскад”, у зв'язку з чим залишилися біля нього і за участю ОСОБА_8він підпалив шматок паперу, поклавши його під сидіння автомобіля. Після чого, автомобіль запалав, а вони разом з ОСОБА_8 наздогнали ОСОБА_5 і ОСОБА_6.

Підсудний ОСОБА_8 заперечив свою участь у знищенні автомобіля й зазначив, що спостерігав за діями ОСОБА_7, оскільки йому було цікаво побачити, як горить автомобіль.

Вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується :

- даними протоколу огляду місця події про виявлення знищеного вогнем автомобіля ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 76-86);

- явкою з повинною ОСОБА_5 про знищення автомобіля шляхом підпалу ОСОБА_7і ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 88);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного ОСОБА_7, який на місці детально показав обставини вчинення злочину (т. 2 а.с. 466-469);

- показаннями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на досудовому слідстві, які достатньо викрили один одного в умисному знищенні транспортного засобу шляхом підпалу (т. 1 а.с. 105-107, т. 2 а.с. 501, 508-510).

По епізоду відкритого викрадення чужого майна \грабіж\ у ОСОБА_20, підсудний ОСОБА_5 ствердив про відкрите викрадення у потерпілого його мобільного телефону „Сіменс С-72”, яким він заволодів і з місця події зник. Викрадене майно продав свідку ОСОБА_30.

Вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується:

- заявою законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_20 - ОСОБА_31, про викрадення мобільного телефону „Сіменс С-72” (т. 1 а.с. 152);

- даними протоколу огляду місця події (т. 1 а.с. 154);

- показаннями свідка ОСОБА_30, який придбав у ОСОБА_5а мобільний телефон про що склав акт закупівлі й видав телефон на вимогу працівників міліції (т. 1 а.с. 325);

- показаннями свідка ОСОБА_32, який зі слів потерпілого дізнався про викрадення його мобільного телефону ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 321);

- протоколом добровільної видачі та огляду викраденого мобільного телефону (т. 1 а.с. 158);

- показаннями потерпілого ОСОБА_20 про викраденя його телефону підсудним ОСОБА_5, який попросив в нього телефон для здійснення дзвінка і з ним утік (т. 1 а.с. 310).

По епізоду відкритого викрадення чужого майна \грабіж\ у ОСОБА_21.

Підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 визнали свої вину у вчиненні даного злочину, з яких ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ствердили, що разом з іншими підсудними заздалегідь домовилися про спільне викрадення мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_21, які згідно розподілених ролей вчотирьох прибули до його місця проживання на таксі, де ОСОБА_10 і ОСОБА_11 зайшли до під'їзду в якому проживав потерпілий, а ОСОБА_5 і ОСОБА_9залишилися біля будинку в таксі. ОСОБА_11 за попередньою домовленістю попросила мобільний телефон у потерпілого, який у неї в під'їзді вирвав з рук ОСОБА_10 і вибіг на вулицю.

ОСОБА_10 ствердив, що на вулиці його наздогнав ОСОБА_21, якому він завдав удари руками в голову, після чого на автомобілі-таксі під'їхали ОСОБА_9і ОСОБА_5, які забезпечили безперешкодне зникнення з місця події.

Вина ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підтверджується:

- заявою ОСОБА_21 про викрадення в нього за наведених обставин мобільного телефону „Нокіа-6270” (т. 1 а.с. 162);

- даними протоколу огляду місця події (т. 1 а.с. 164);

- частково показаннями підсудних ОСОБА_9 і ОСОБА_5а, які ствердили про такі ж події, хоча мотиви своїх дій і спільну попередню домовленість про їх вчинення не підтверджували;

- показаннями свідка ОСОБА_33 з яких убачається, що він 15 жовтня 2006 року за вказівкою підсудних підвозив останніх автомобілем таксі до будинку потерпілого ОСОБА_21. Після чого підсудні ОСОБА_11 і ОСОБА_10 вийшли із автомобіля, а інші підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_9, залишилися в автомобілі й просили його зачекати. Невдовзі наказали йому продовжити рух по вул. Київській у м. Вишгороді, де билися двоє хлопців, у зв'язку з чим ОСОБА_5 і ОСОБА_9вибігли з автомобіля й відтягнули одного з них, з якими повернулися до автомобіля й продовжили поїздку до м. Києва, де підібрали підсудну ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 326);

- показаннями свідка ОСОБА_34, відповідно до яких підсудний ОСОБА_10 продав йому мобільний телефон „Нокіа-6270”, який в нього вилучили працівники міліції (т. 1 а.с. 324);

- показаннями свідка ОСОБА_35, якій підсудний 16 жовтня 2007 року передав зароблені з його слів гроші в сумі 400 грн. (т. 1 а.с. 327; т. 4 а.с. 228-229);

- показаннями свідка ОСОБА_36- законного представник потерпілого ОСОБА_21, яка ствердила про обставини викрадення телефону зі слів свого сина, до якого заходила у той день підсудна ОСОБА_11. Зазначила, що телефон їй повернули працівники міліції (т. 1 а.с. 340, т. 4 а.с. 233);

- протоколом добровільної видачі та огляду викраденого мобільного телефону (т. 1 а.с. 166);

- показаннями потерпілого ОСОБА_21, який ствердив, що підсудний

ОСОБА_10 відкрито заволодів його мобільним телефоном, який вихопив з рук підсудної ОСОБА_11, в зв'язку з чим він наздогнав його на вул. Київській, а той завдав йому удари руками в голову і зник з місця події на автомобілі-таксі за допомогою підсудних ОСОБА_9 і ОСОБА_5а (т. 1 а.с. 306)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №147\Д-№275осв.-2006 від 18 грудня 2006 року у ОСОБА_21 виявлено тілесні ушкодження у вигляді продовгуватого крововиливу розміром 2х0,6 біля внутрішнього краю лівої брови, крововиливи на нижніх віках лівого та правого ока, садно невизначеної форми розміром 2,4х2 см., які могли утворитися за встановлених у справі обставин від дії тупих предметів, ударів руками та ногами, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 249).

По епізоду відкритого викрадення чужого майна \грабіж\ у ОСОБА_22

Підсудний ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав свою винуватість і підтвердив показання дані ним на досудовому слідстві, згідно яких він відкрито заволодів мобільним телефоном „Моторола Л-7”, який вирвав з рук у потерпілого в під'їзді будинку АДРЕСА_15(т. 5 а.с.27).

Вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується:

- заявою ОСОБА_37 про викрадення у її сина мобільного телефону „Моторола Л-7”вартістю 780 грн. і старт-картки „Діджус” вартістю 25 грн. (т. 5 а.с.6);

- показаннями потерпілого ОСОБА_22, який ствердив, що підсудний викрав його мобільний телефон у під'їзді будинку, відкрито вирвавши з його рук, і з місця події втік (т. 5 а.с.15).

По епізоду таємного викрадення чужого майна \крадіжка\ у ОСОБА_23

Підсудний ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав свою винуватість і підтвердив показання дані ним на досудовому слідстві, згідно яких 11 травня 2007 року він прибув до буд. НОМЕР_8 по вул. Шевченка в м. Вишгороді, де проживає його знайома ОСОБА_11. З'ясувавши, що двері будинку не замкнені і його мешканці відсутні, проник до нього, звідки таємно викрав системний блок комп'ютера, яким розпорядився на власний розсуд, продавши в м. Києві (т. 5 а.с. 65-66, 74).

Вина ОСОБА_5 підтверджується :

- заявою ОСОБА_23 про зникнення з будинку системного блоку комп'ютера 11 травня 2007 року (т. 5 а.с. 52);

- даними протоколу огляду місця події про виявлення відсутності майна потерпілої (т. 5 а.с.53-54);

- показаннями потерпілої ОСОБА_23, яка ствердила, що зазначеного дня після повернення до дому виявила відсутність системного блоку комп'ютера (т. 5 а.с.62-63).

Законний представник підсудного ОСОБА_5 - ОСОБА_38, ствердила, що не може контролювати свого сина, який вживає наркотичні засоби і за місцем свого проживання тривалий час відсутній. (т. 4 а.с. 99).

Законний представник підсудного ОСОБА_8- ОСОБА_39, зазначила, що її син навчається у вечірній школі і має складні стосунки з батьком, у зв'язку з чим у період вчинення злочинів уходив з дому. На час розгляду справи виправився у кращу сторону (т. 4 а.с. 99).

Законний представник підсудної ОСОБА_11 - ОСОБА_23, в цілому дала позитивну характеристику підсудної, яка не працює і в учбових закладах не навчається (т. 4 а.с. 235-236).

Законний представник підсудного ОСОБА_9 - ОСОБА_40, запевняв суд у виправлені сина в кращу сторону, який також не працює і в учбових закладах не навчається (т. 4 а.с. 99-100).

Аналізуючи докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Так, з показань підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_7, які брали участь у всіх епізодах незаконного заволодіння транспортними засобами, вбачаються обставини вчинення цих злочинів, що встановлені матеріалами цієї справи.

Останні стверджували про спільну домовленість між усіма підсудними щодо викрадення автомобілів протягом 25 вересня 2006 року, які разом на вулиці підшукували для цього автомобілі, були обізнані про дії кожного з них і узгоджено їх виконували.

При цьому поїздка кожним викраденим автомобілем завершувалась заволодінням нового, в чому брав участь кожен з них, й протягом часу, коли всі підсудні спільно проводили дозвілля й каталися автомобілями, якими керували ОСОБА_7 і ОСОБА_8.

Таким чином, суд вважає, що кожен з підсудних вчинив дії, які складають об'єктивну сторону злочину і в сукупності були спрямовані на заволодіння автомобілями, вчинювалися ними спільно й узгоджено між собою, за попередньою домовленістю і призвели до вилучення автомобілів, для досягнення спільної мети покататися ними.

Показання на досудовому слідстві підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_8в цій частині повністю їх же викривають, а твердження в судовому засіданні про непричетність до викрадення автомобілів, які вважали, що участі в їх заволодінні не брали, а лише здійснювали поїздки ними, суд до уваги не приймає як ті, що на матеріалах справи не ґрунтуються і сукупності досліджених доказі не відповідають.

З досліджених доказів убачається і те, що поїздка автомобілем потерпілого ОСОБА_18завершилася в с. Хотянівка, де ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишили місце події, а ОСОБА_8 і ОСОБА_7, дійшли спільної мети щодо знищення транспортного засобу шляхом спалення, за ініціативою останнього, який його підпалив, коли ОСОБА_8 спостерігав за навколишньою обстановкою.

Крім того, з досліджених доказів убачається і те, що ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 заздалегідь, перед вчиненням злочину домовилися про спільне викрадення мобільного телефону потерпілого ОСОБА_21, в зв'язку з чим розподілили ролі між собою й узгоджено їх дотримувалися. Зокрема, для заволодіння майном потерпілого ОСОБА_11, як його знайома, попросила телефон для здійснення дзвінка, який вихопив у неї ОСОБА_10 і вибіг на вулицю, де під час бійки з потерпілим, ОСОБА_5 і ОСОБА_9на автомобілі таксі забезпечили безперешкодне зникнення з місця події ОСОБА_10 й подальше спільне розпорядження викраденим за участю всіх підсудних.

У той же час, вина підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_8у відкритому викрадені мобільного телефону потерпілого ОСОБА_15 свого підтвердження в судовому засіданні не знайшла, докази про, що в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, підсудні, будучи завідомо обізнаними про заволодіння ОСОБА_7і ОСОБА_5 телефоном потерпілого, отримали й взяли участь у його збуті, яким за спільною домовленістю розпорядилися в м. Києві, продавши невстановленій особі й виручені гроші витратили між собою.

З цих підстав, у діях ОСОБА_6 і ОСОБА_8вбачається склад злочину, передбачений ст. 198 КК України, а тому їх дії слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 186 на ст. 198 КК України, як заздалегідь необіцяне отримання і збут майна, завідомо одержаного незаконним шляхом, що підтверджується зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, суд визнає доведеною:

- вину ОСОБА_5 у вчиненні таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_23, поєднаному з проникненням у житло, відкритому викраденні чужого майна у потерпілого ОСОБА_20, а також за попередньою змовою групою осіб, повторно, відкритого викрадення чужого майна у потерпілих ОСОБА_15 і ОСОБА_21 у тому числі поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, незаконному заволодінні транспортними засобами, що належать потерпілим ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19 та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 і ч. 2 ст. 289 КК України;

- вину ОСОБА_7 у вчиненні таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_12 з проникненням у житло; а також за попередньою змовою групою осіб, повторно, незаконному заволодінні транспортними засобами, що належать потерпілим ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19; відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_15, й умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 194 і ч. 2 ст. 289 КК України;

- вину ОСОБА_8 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, повторно, незаконного заволодіння транспортними засобами, що належать потерпілим ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19, умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу та заздалегідь необіцяному отриманні і збуту майна, завідомо одержаного незаконним шляхом та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 194, ст. 198 і ч. 2 ст. 289 КК України;

- вину ОСОБА_9 у відкритому викраденні чужого майна у потерпілої ОСОБА_14 та відкритому викраденні майна потерпілого ОСОБА_21, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, повторно і кваліфікує його дії за ч. 2 ст.186КК України, кваліфікація за ч. 1 ст. 186 КК України є зайвою, оскільки поглинається ч. 2 цієї ж статті;

- вину ОСОБА_6 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, повторно, незаконного заволодіння транспортними засобами, що належать потерпілим ОСОБА_18 та ОСОБА_19, а також заздалегідь необіцяному отриманню і збуту майна, завідомо одержаного незаконним шляхом та кваліфікує його дії за ст. 198 і ч. 2 ст. 289 КК України;

- вину ОСОБА_10 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна у ОСОБА_21, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України;

- вину ОСОБА_11 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна у ОСОБА_21, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 186 КК України.

При обранні підсудним міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів проти власності, більшість з яких є тяжкими, особи підсудних, їх молодий вік, характеристики, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, кількість епізодів злочинів і конкретні їх обставини та особисту роль кожного з підсудних у їх вчиненні.

Підсудні раніше не судимі. ОСОБА_10 не судимий на підставі ст. 89 КК України.

Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає:

- вчинення злочинів підсудними ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_11 у неповнолітньому віці;

- щире каяття і сприяння розкриттю злочину підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_11;

- часткове відшкодування завданих потерпілим збитків підсудними ОСОБА_9 і ОСОБА_7.

Обтяжуючими покарання обставинами суд визнає вчинення підсудними ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

Враховує суд і позитивні характеристики підсудних, з яких ОСОБА_5 характеризується посередньо і є наркозалежним.

Суд вважає, що виправлення підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_7 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає їм покарання у вигляді позбавлення волі.

Виправлення підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11 і ОСОБА_9 можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення за їх поведінкою контролю з боку кримінально-виконавчої системи, яких від призначеного покарання слід звільнити з випробуванням на підставі статей 75 і 76 КК України й ст. 104 КК України щодо неповнолітніх.

На підстав викладеного і керуючись статтями 321-324 КПК України,

засудив:

визнати винним ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 і ч. 3 ст. 185 КК України і за цим законом призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 289 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання рахувати з часу його затримання - 22 липня 2007 року.

В строк відбування покарання ОСОБА_5 зарахувати строк затримання з 30 вересня 2006 року (т. 1 а.с. 350) по 3 жовтня 2006 року (т. 1 а.с. 359).

Визнати винним ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України і за цим законом призначити йому покарання:

за ч 2. ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 289 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч.3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 194 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання відраховувати з часу його затримання - 27 жовтня 2007 року.

В строк відбування покарання ОСОБА_7 зарахувати час тримання під вартою з 2 жовтня 2006 року (т. 2 а.с. 434) по 3 січня 2007 року (т. 2 а.с.484).

Визнати винним ОСОБА_8 за ст. 198, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України і за цим законом призначити йому покарання:

за ст.198 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 289 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч.2 ст.194 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі статей 75 і 104 КК України ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 і 4 ст. 76 КК України, зокрема, повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтиметься до зазначених органів для реєстрації, а також не виїде за межі України на постійне місце проживання без дозволу таких органів.

Визнати винним ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 289 і ст. 198 КК України і за цим законом призначити покарання:

за ст. 198 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 289 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 і 4 ст. 76 КК України, зокрема, повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтиметься до зазначених органів для реєстрації, а також не виїде за межі України на постійне місце проживання без дозволу таких органів.

Визнати винним ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 186 КК України і за цим законом призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі статей 75 і 104 КК України ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 і 4 ст. 76 КК України, зокрема, повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтиметься до зазначених органів для реєстрації, а також не виїде за межі України на постійне місце проживання без дозволу таких органів.

Визнати винним ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 186 КК України і за цим законом призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років і 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 і 4 ст. 76 КК України, зокрема, повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтиметься до зазначених органів для реєстрації, а також не виїде за межі України на постійне місце проживання без дозволу таких органів.

Визнати винною ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 186 КК України і за цим законом призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі статей 75 і 104 КК України ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 і 4 ст. 76 КК України, зокрема, повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтиметься до зазначених органів для реєстрації, а також не виїде за межі України на постійне місце проживання без дозволу таких органів.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 і ОСОБА_7 залишити тримання під вартою в СІЗО № 13 Державного департаменту з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, а ОСОБА_10, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Запобіжний захід підсудним ОСОБА_11 і ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання і звільнити їх з під варти в залі судового засідання.

Речові докази:

ДВД «Хоро» та мобільний телефон «Сіменс А-50» (т. 3 а.с. 14) залишити ОСОБА_12 (т. 3 а.с.14-15);

Автомобіль ВАЗ-2101 зеленого кольору номерний знак НОМЕР_2 залишити потерпілому ОСОБА_13 (т.1 а.с.13-14);

Автомобіль ВАЗ-2101 номерний знак НОМЕР_3 залишити потерпілій ОСОБА_16 (т.1 а.с. 33-34);

Автомобіль ВАЗ-2101108 номерний знак НОМЕР_4 залишити потерпілому ОСОБА_17 (т.1 а.с. 43-44);

Автомобіль ВАЗ -21011 номерний знак НОМЕР_5 повернути власнику ОСОБА_18(т. 1 а.с. 87);

Автомобіль ВАЗ-21013 номерний знак НОМЕР_6 залишити потерпілому ОСОБА_19(т. 1 а.с. 142-143);

Мобільний телефон «Сіменс-С-72» серійний НОМЕР_9 залишити ОСОБА_31(т.1 а.с. 153-154);

Мобільний телефон «Нокіа-6270» серійний НОМЕР_10 залишити ОСОБА_36(т.1 а.с. 167-168).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд, а засудженими ОСОБА_5 і ОСОБА_7 у той же термін з дня вручення їм копії вироку.

Суддя

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація