1-92/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

      5 лютого 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді	Чіркова Г.Є.,
при секретарі	Бєлянській Н.М.,
за участю прокурора	Медведської О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки хутір Черкаського Урюпинського району Волгоградської області Російська федерація, громадянки України, освіта вища, одруженої, має на утриманні чоловіка інваліда 2-ї групи, працююча начальником відділу кадрів КПЖіКГ Вишгородської міської ради, проживаючої АДРЕСА_1,

несудимої,

 

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 і ч. 1 ст. 366 КК України,

 

встановив:

 

      ОСОБА_1, обіймаючи посаду голови виборчої дільниці № 15 у м. Вишгороді Київської області під час проведення виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року та виконуючи обов'язки службової особи, передбачені статтями 32 і 33 Закону України „Про вибори народних депутатів України”, вчинила службове підроблення і привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем.

      Так, 24 березня, 4 і 14 квітня 2006 року в приміщенні окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 92 в м. Іванків по вул. Івана Проскури, 2,ОСОБА_1 внесла до офіційних документів - платіжних відомостей за березень і квітень 2006 року, неправдиві відомості, зокрема в графі „підпис” напроти прізвищ членів комісії поставила підписи про одержання ними грошових коштів й сама отримала грошові кошти призначені до виплати членам комісії. Платіжні відомості повернула до виборчого округу.

      В подальшому в період з березня по квітень 2006 року в приміщенні дільничної виборчої комісії № 15 у м. Вишгороді по вул. Шолуденка, 8ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем, привласнила грошові кошти ввірені їй для виплати заробітної плати членам комісії на суму 771 грн. 30 коп., з яких 124 грн. 94 коп. належало виплатити ОСОБА_2, 114 грн. 99 коп. - ОСОБА_3, 401 грн. 39 коп. - ОСОБА_4, 84 грн. 99 коп. - ОСОБА_5, 44 грн. 99 коп. - ОСОБА_6. Даними коштамиОСОБА_1 розпорядилася на власний розсуд.

 

У судовому засіданні підсуднаОСОБА_1 визнала свою винуватість і ствердила, що в зазначений час власноручно поставила підписи у платіжних відомостях про виплату заробітної плати за інших членів комісії й у такий спосіб привласнила грошові кошти в розмірі 771 грн. 30 коп., якими розпорядилися на власний розсуд, виплативши їх іншим членам комісії. Підсудна погодилася з кваліфікуючими ознаками інкримінованих їй злочинів і ствердила, що грошові кошти, які належали згаданим членам комісії, нею повернуто. У вчиненому щиро покаялася.

 

Виходячи з того, що показання підсудноїОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, зміст яких учасники судового розгляду розуміють правильно й не оспорюють, суд на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою прокурора та підсудної, визнав недоцільним дослідження доказів, які учасниками судового розгляду не заперечуються.

 

Таким чином, суд визнає доведеною винуОСОБА_1 у вчиненні службового підроблення, тобто внесенні службової особою, до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, і кваліфікує її злочинні дії за ч. 2 ст. 191 і ч. 1 ст. 366 КК України.

 

При призначенні підсудній покарання, суд враховує конкретні обставини справи та вчиненняОСОБА_1 злочинів середньої тяжкості, дані про її особу, яка несудима, має постійну роботу, позитивно характеризується, утримує чоловіка - інваліда 2-ї групи, а також те, щоОСОБА_1 щиро розкаялася у вчиненому й добровільно відшкодувала завдані збитки - обставини, які пом'якшують покарання на підставі ст. 66 КК України.

 

Разом з тим, підсудна є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи і підпадає під дію п. Ж ст. 1 Закону України „Про амністію” від 19 квітня 2007 року (а.с. 92).

 

В судовому засіданні підсудна дала свою згоду на застосування до неї зазначеного Закону і просила звільнити її від покарання.

 

На підставі викладеного і керуючись статтями 323 і 324 КПК України,

 

засудив:

 

      визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 і ч. 1 ст. 366 КК України і за цим законом призначити їй покарання:

      за ч. 2 ст. 191 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обігом матеріальних цінностей на 1 (один) рік;

      за ч. 1 ст. 366 КК України - штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів - 850 грн. без позбавлення права обіймати певні посади.

 

      На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обігом матеріальних цінностей на 1 (один) рік.

 

      На підставі п. Ж ст. 1 Закону України „Про амністію”ОСОБА_1 від відбування основного покарання звільнити.

 

Речові докази по справі залишити в матеріалах кримінальної справи.

 

      Запобіжний захід ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

 

      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.

 

 

Суддя:

 

 

                                                                   7/1-288/06

                                                         копія

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

      18 січня 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді	Чіркова Г.Є.,
при секретарі	Замно Н.М.,
за участю прокурора	Медведської О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо

 

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця і жителя АДРЕСА_2, громадянина України, неодруженого, не працюючого, освіта середня,

судимого 21 березня 2006 року вироком цього ж суду за ч. 1 ст. 263 і ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України на 2 роки, 26 травня 2006 року постановою цього ж суду направленого для відбування призначеного покарання,

 

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

 

встановив:

 

      в період з 20 по 22 квітня 2006 року близько 20 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою із особою, кримінальну справу щодо якої закрито на підставі п. 8 ст. 6 КПК України, будучи в стані алкогольного сп'яніння, проникли через вікно до будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_8, зокрема: телевізор „ЛЖ” вартістю 1 100 грн., телевізор „Рекорд” - 500 грн., електролобзик „Спаркі” - 350 грн., набір сверл - 30 грн., покривало - 70 грн., три комплекти білизни на суму 150 грн., чотири рушники на суму 60 грн., пляшку коньяку „Коктебель” - 30 грн., дві консерви на суму 6 грн., а всього на загальну суму 2 296 грн.

 

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 визнав свою винуватість і ствердив, що в стані алкогольного сп'яніння разом із ОСОБА_9, який проник до будинку потерпілої ОСОБА_8, викрали її майно, яким розпорядилися на власний розсуд. Підсудний погодився з кваліфікуючими ознаками інкримінованого йому злочину та визначеними органами досудового слідства переліком та вартістю викраденого майна, а також способом його викрадення.

Пред'явлений потерпілою позов про відшкодування матеріальної шкоди визнав у повному обсязі.

 

Потерпіла ОСОБА_8 ствердила про виявлення 23 квітня 2006 року слідів проникнення в будинок і викрадення належного їй майна на суму 2 296 грн., вчинення такого підсудний заперечував. Пізніше дізналася, що ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 продавали викрадене в неї майно, яке їй повернуто не було, а тому просить про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди й уточнює позовні вимоги на зазначену суму. Також зазначила, що речовий доказ у справі - телевізор „Рекорд” пошкоджено і такий не придатний до використання, а тому цінності для неї не має.

 

Виходячи з того, що показання підсудного ОСОБА_7 відповідають фактичним обставинам справи, зміст яких учасники судового розгляду розуміють правильно й не оспорюють, суд на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою прокурора, потерпілої та підсудного, визнав недоцільним дослідження доказів, які учасниками судового розгляду не заперечуються.

 

Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, що підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні, і кваліфікує його злочинні дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

 

При призначенні підсудному покарання, суд враховує конкретні обставини справи та вчинення ОСОБА_7 тяжкого злочину в стані алкогольного сп'яніння, дані про його особу, який не працює і негативно характеризується, а до того ж вчинив рецидив злочинів, протягом іспитового строку призначеного попереднім вироком, що є підставою до призначення покарання за сукупністю вироків, на підставі ст. 71 КК України, шляхом його часткового складання.

 

У той же час, слід урахувати, що ОСОБА_7щиро розкаявся у вчиненому, що обумовлює призначення нижчої межі покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

 

Цивільний позов заявлений потерпілою про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 2 296 грн.

 

На підставі викладеного і керуючись статтями 323 і 324 КПК України,

 

засудив:

 

      визнати винним ОСОБА_7, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і за цим законом призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

 

      На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 21 березня 2006 року і остаточно ОСОБА_7 визначити покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.

 

      Строк відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_7 відповідно до постанови Вишгородського районного суду Київської області від 26 травня 2006 року про направлення ОСОБА_7 для відбування призначеного покарання за вироком цього ж суду від 21 березня 2006 року (а.с. 77-78).

 

      Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди 2 296 грн. 

 

Речові докази по справі - телевізор „Рекорд”, який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області, знищити (а.с. 53).

 

      ОСОБА_7 до відправки в місця позбавлення волі утримувати в Київському СІЗО № 13 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

 

      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.

 

Суддя: