ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р.                                                            Справа № 5023/4295/11

вх. № 4295/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В. 

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 181 від 08.10.2010р.;

 відповідача - ОСОБА_2., за наказом № 6 від30.12.2010р.;

3-ї особи 1 - не з"явився;

3-ої особи 2 - не з"явився

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

до  Командитного товариства автобаза "Південтрансбуд", м. Харків;

3-я особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Орендне підприємство "Автобаза Південтрансбуд" м. Харків;

3-я особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Організація орендарів орендного підприємства "Автобаза Південтрансбуд", м. Харків

про відшкодування збитків в натурі

ВСТАНОВИВ:

31.05.2011р. позивач - Ругіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Командитного товариства "Автобаза "Південтрансбуд". У позовній заяві  позивач просить суд зобов"язати Командитне товариство "Автобаза "Південтрансбуд" відновити державне майно бази відпочинку "Соснова гірка" за адресою: Харківська обл., Зміївський район, с.Геніївка, а саме: будинки дерев"яні (5 од.), будівлю кухні, вбиральні (2 од.), дитячі альтанки (3 од.), протипожежні щити (2 од.), ємкість для води, свердловина для води, навіс, огорожа бази відпочинку. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.1192 ЦК України; п.4 Наказу Фонду державного майна України, Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. № 908/68 (зі змінами та доповненнями), регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, але витребуваних ухвалою суду від 02.06.2011р. документів не надав.

Відповідач (Командитне товариство автобаза "Південтрансбуд) проти задоволення позову заперечує у відзиві на позовну заяву (т. I, а.с. 33) вказує, що згідно договору купівлі-продажу майна державного підприємства № КП-167 від 22.09.1993р. та додаткової угоди про внесення змін до цього договору № Д341 від 03.08.1993р. об’єкт бази відпочинку на суму 452 тис. крб. передається орендному підприємству безкоштовно на підставі пільго. Дана сума була включена до статутного фонду підприємства і є власністю відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.08.2011р. підтримує викладену у відзиві позицію, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перша та друга 3-і особи правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, витребувані судом документи не надали, про причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи та наявні поштові повідомлення про вручення відповідних відправлень.

Ухвалою від 18.07.2011р. суд попередив учасників судового процесу, що у разі неявки їх представників у судове засідання , направлена на адресу 1-го відповідача, повернулась на адресу господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", направлена на адресу 2-го відповідача - також з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві в Реєстрі державного майна, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств при приватизації, на балансі Харківського Командитного Товариства «Автобаза «Південтрансбуд» знаходиться державне майно, а саме - база відпочинку «Соснова гірка» (за адресою: Харківська обл., Зміївський р-н, с. Геніївка). Приватизацію Орендного підприємства «Автобаза «Південтрансбуд» здійснював Центральний апарат ФДМУ (договір купівлі - продажу № КП - 167 від 22.09.1993р.).

Згідно з додатковою угодою № Д 341 від 13.08.1993р. про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна "Автобази "Південтрансбуд", актом оцінки цілісного майнового комплексу від 27.08.1993р. та договором купівлі-продажу № КП -167 від 22.09.1993р. було передбачено безоплатну передачу у власність бази відпочинку на суму 452,0 тис.крб.

Так, відповідно до п. 1 додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна № Д 341 від 13.08.1993р. організація орендарів автобази "Південтрасбуд" викупає у фонду державного майна України орендоване державне майно на умовах: вартість цілісного майнового комлексу автобази "Південтрансбуд" згідно протоколу інвентарізації майна (додаток № 1) та акту оцінки майна (додаток № 2), затверджених розпорядженням № 27-ДУ від 30.08.1993р. становить 38420 тис. крб.; майно, до якого орендодавцем встановлені пільги - 452 тис. крб.

В п. 4 цієї ж додаткової угоди було встановлено, що об"єкти, які передаються орендарю безоплатно  - База відпочинку на суму 452 тис. крб.

22.09.1993р. між Фондом державного майна України (продавець) та організацією орендарів орендного підприємства Харківської автобази "Південтрасбуд" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № КП-167, відповідно до п. 1 якого продавець продав покупцю державне майно цілісного майнового комлексу орендного підприємства Харківської автобази "Південтрасбуд", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Достаєвського,18 відповідно до договору оренди між Фондом державного майна України від 13.08.1992р. № Д-341 і додаткової угоди від 13.08.1993р. та організацією орендарів Харківської  автобази "Південтрасбуд" було передано організації орендарів підприємство - Харківську автобазу  "Південтрасбуд" у платне користування з правом викупу.

В пункті 2 зазначеного договору встановлено, що акт оцінки і ціна об"єкту приватизації затверджені розпорядженням Фонду державного майна України від 30.08.1993р. № 27-ДУ.

13.10.1993р. між Фондом державного майна України та орендним підприємством автобаза "Південтрасбуд" згідно договору купівлі-продажу було підписано акт передачі майна державного підприємства.

28.10.1994р. згідно Розпорядження Виконавчого комітету Червонозаводської райради народних депутатів м. Харкова № 771 орендне підприємство автобази "Південтрасбуд" було переєстроване у командитне товариство автобази "Південтрасбуд", яке є правонаступником орендного підприємства автобази "Південтрасбуд".

25.12.2002р. Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області було здійснено перевірку державного майна, що не увійшло до статутного капіталу командитного товариства «Автобаза «Південтрансбуд», про що свідчить довідка № 8 від 25.12.2002р. В результаті зазначеної перевірки встановлено, що майно, яке було вилучено при приватизації, є в наявності, за призначенням не використовується. До складу бази відпочинку "Соснова гірка" відносяться такі об'єкти: 1. житлові будинки (дерев'яні) - 5од; 2. будівля кухні (дерев'яна) - 1 од; 3. туалети - 2 од; 4. дитячі альтанки - 3 од; 5. протипожежний щит - 2 од; 6. ємність для води - 1 од; 7. свердловина для добування води - 1 од; 8. навіс для господарських потреб - 1 од; 9. огорожа бази 10. дорога асфальтова.

Директор КТ "Автобаза "Південтрансбуд" ОСОБА_2 відмовився від підпису матеріалів інвентаризації, так як він вважає зазначене майно власністю підприємства згідно додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна автобази  "Південтрансбуд" від 13.08.2003р.

19.07.2010р. Геніївська сільська рада на неодноразові запити позивача повідомили листом № 02-21/307 від 19.07.2010р., що з 2002 база відпочинку не працювала, на даний період на земельній ділянці, де знаходилась база відпочинку, будь-які будівлі та споруди відсутні.

28.03.2011 р. згідно з наказом регіонального відділення ФДМУ від 16.02.2011р. № 230-П було проведено перевірку об"єктів бази відпочинку "Соснова гірка". В ході перевірки встановлено: при візуальному огляді бази відпочинку «Соснова гірка»  в наявності не знайдено жодного будинку дерев'яного (5 од.), будівлі кухні, вбиралень (2 од.) та іншого державного майна. На території бази відпочинку знаходяться лише залишки фундаментів (бетонні фрагменти будинків бази відпочинку) та дорога асфальтна, про що складено акт № 688 від 30.03.2011р.

Директор командітного товариства "Автобаза "Південтрансбуд" ОСОБА_2 відмовився від  підпису матеріалів інвентаризації, так як він вважає зазначене майно власністю підприємства, посилаючись на додаткову угоду про внесення змін та доповнень по договору оренди державного майна автобази "Південтрансбуд" від 13.08.2003р.

Посилаючись на п. 4 Наказу Фонду Державного майна України, Міністерства економіки України від 19.05.1999р. № 908/68, позивач вважає, що Командитним товариством "Автобаза "Південтрасбуд", на балансі якого знаходилось спірне майно, яке не увійшло до його статутного фонду у процесу приватизації, порушені норми чинного законодавства, що призвело до втрати державного майна, в зв"язку з чим позивач у позовній заяві просить суд зобов"язати відповідача відшкодувати в натурі втрачене майно, а саме зобов"язати КТ «Автобаза «Південтрансбуд» відновити державне майно бази відпочинку «Соснова гірка» за адресою: Харківська обл., Зміївський район, с. Геніївка, а саме: будинки дерев'яні (5 од.), будівлю кухні, вбиральні (2 од.), дитячі альтанки (3 од), протипожежні щити (2 од), ємкість для води, свердловина для води, навіс, огорожа бази відпочинку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ЦК України на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Також ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про відшкодування збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом  наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою;  наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статей 22 та 1166 ЦК України позивач в даній справі повинен довести, крім іншого, наявність порушення відповідачем норм чинного законодавства України та/або договору.

В даному разі цей обов’язок позивачем не виконаний – доказів наявності порушення саме відповідачем Командитним товариством "Автобаза "Південтрансбуд" положень Закону чи якогось укладеного договору не надано.

Так позивачем не доведено, що винним у зникненні переліченого ним майна бази відпочинку "Соснова гірка", а саме: будинків дерев'яних (5 од.), будівлі кухні, вбиральних (2 од.), дитячих альтанків (3 од), протипожежних шитів (2 од), ємкісті для води, свердловини для води, навісу, огорожи бази відпочинку є відповідач.

З наданих позивачем документів: додаткової угоди № Д 341 від 13.08.1993р. про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна "Автобази "Південтрансбуд", акту оцінки цілісного майнового комплексу від 27.08.1993р.,  договору купівлі-продажу № КП -167 від 22.09.1993р. не вбачається, що Командитному товариству "Автобаза "Південтрансбуд" було передано у володіння спірне майно.

Навпаки матеріалами справи встановлено, що база відпочинку на суму 452 тис. крб. була безоплатно передана третій особі-2 організації орендарів Автобази "Південтрансбуд" (третій особі-2), а ні відповідачеві Командитному товариству "Автобаза "Південтрансбуд" та ні його правопопереднику третій особі-1 орендному підприємству "Автобаза "Південтрансбуд".

Доказів правонаступництва відповідачем Командитним товариством "Автобаза "Південтрансбуд" прав та обов"язків тртеьої особи-2 організації орендарів Автобази "Південтрансбуд" позивачем не надано.

Натомість з наявного договору купівлі-продажу № КП -167 від 22.09.1993р. вбачається, що він був укладений між організацією орендарів орендного підприємства автобази "Південтрансбуд" та ФДМУ, а відповідно до розпорядження Виконавчого комітету Червонозаводської райради від 28.10.1994р. № 771 орендне підприємство припинено та перереєстроване у Командитне товариство "Автобаза "Південтрансбуд".

Відповідно до наявної виписки із інвентарізаційної відомості на момент викупу підприємства автобази станом на 01.07.1993р. до невиробничих фондів включено будинкі 8 штук, вагон-гуртожиток 2 шт., вагон гігієничний 1 шт., вагон 2 шт., будинкі 19 шт.

Перелічене майно у відомості не зпівпадає із заявленим позивачем зниклим майном бази, не зпівпадає також вартість зазначеного в відомості майна з вартістю бази відпочинку, зазначеної в договорі.

Одже позивачем не наданого суду жодного документу, який би підтверджував передання будинків дерев'яних (5 од.), будівлі кухні, вбиральних (2 од.), дитячих альтанків (3 од), протипожежних шитів (2 од), ємкісті для води, свердловини для води, навісу, огорожи бази відпочинку ані організації орендарів орендного підприємства автобази "Південтрансбуд", ані Командитному товариству "Автобаза "Південтрансбуд".

Позивачем суду не доведено розмір збитків, завданих втратою спірного майна та обсяг робіт, які необхідно вчинити для їх (збитків) усунення.

Також, зазначає суд, позивачем взагалі не доведено, що шкоду завдано саме йому. Суд своєю ухвалою від 02.06.2011р., крім іншого, витребовував у позивача докази права власності на спірне майно. Втім, ця вимога суду залишені позивачем без виконання. Це означає, що позивач не зазнав втрат власного майна, а відтак він не є особою, котра наділена правом вимагати відшкодування збитків згідно ст. 22 ЦК України (особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування).

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) позивач доказів на спростування викладених обставин не надав. У зв’язку з цим суд приходить до висновку про відсутність у справі доказів вини відповідача у завданні шкоди позивачу.

Суд зазначає, що позивачеві були створені належні умов для реалізації своїх процесуальних прав, в т.ч. для надання доказів на підтвердження факту завдання йому шкоди та її розміру, проте позивач цими можливостями не скористався. Більш того, з метою повного, об’єктивного та усестороннього дослідження обставин справи судом ухвалою від 02.06.2011р. були витребувані у позивача уточнення позовних вимог стосовно кількісних, якісних та вартісних характеристик робіт, котрі входять в предмет позову; правове обгрунтування позовних вимог; докази передачі спірного майна відповідачеві; відомості (з документальним обгрунтуванням) про технічний стан спірного майна на момент передачі його відповідачеві; докази права власності на спірне майно; докази наявності та докладний і обґрунтований розрахунок збитків.

Зазначені документи суду позивачем надані не були.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України 70 Харківській області про відшкодування збитків шляхом покладення на відповідача Командитного товариства автобаза "Південтрансбуд" обов’язку відновити державне майно бази відпочинку «Соснова гірка» за адресою: Харківська обл., Зміївський район, с. Геніївка: будинки дерев'яні (5 од.), будівлю кухні, вбиральні (2 од.), дитячі альтанки (3 од), протипожежні щити (2 од), ємкість для води, свердловина для води, навіс, огорожа бази відпочинку.

Провадження у справі відносно третьої особи-1 Орендного підприємства "Автобаза Південтрансбуд" підлягає припиненню на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України у зв"язку з припиненням цією юридичної особи (т.І а.с. 37, 53)

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача. Проте, ФДМУ від сплати державного мита звільнений п.35 ч.1 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито", отже в даному разі державне мито не стягується.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст.  6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.  216 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49,  75, п.6 ч.1 ст.80, 82–85 ГПК України, суд –    

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Провадження у справі відносно третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Орендного підприємства "Автобаза Південтрансбуд" припинити.

Суддя                                                          Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписано 15.08.2011 р.

Справа 5023/4295/11