ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2011 р. Справа № 18/624/11
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Ворона В.С.
за участю:
прокурора - Пилипенко О.Г., посв. НОМЕР_1 від 11.01.2011 року.
представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача -не з"явився
третіх осіб 1) не з"явився, 2) не з"явився, 3) не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2444 П/1-18) на рішення господарського суду Полтавської області від 19.05.11 р. у справі № 18/624/12 (новий розгляд справи № 3/52)
за позовом Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Кременчук, в інтересах держави в особі Рокитненської сільської ради, с. Рокитне Кременчуцького району Полтавської області,
до Фермерського господарства "Водолій-К", с. Рокитне Кременчуцького району Полтавської області,
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Головне управління Держкомзему у Полтавській області, м. Полтава,
2. Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі, м. Кременчук Полтавської області,
3. Кременчуцька районна державна адміністрація, м. Кременчук Полтавської області,
про стягнення 47 568,74 грн. збитків,
встановила:
Полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Рокитненської сільської ради, позивача, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Водолій-К", відповідача, про стягнення 47568,74 грн. грн.. збитків, завданих внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 47,1 га за межами населеного пункту на території Рокитненської сільради Кременчуцького району.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.09.2010р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 р. у справі № 3/52 апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області було залишено без задоволення, рішення - без змін.
Постановою колегії суддів Вищого господарського суду України від 15.05.2011р. у справі № 3/52 рішення господарського суду Полтавської області від 23.09.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. скасовано, матеріали справи для розгляду по суті скеровані до господарського суду Полтавської області.
Для розгляду справи місцевий господарський суд присвоїв цій справі новий номер –18/624/11.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.05.2011 року у справі № 18/624/11 (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено.
Стягнуто з Фермерського господарства «Водолій-К»: на користь держави в особі Рокитненської сільради - 47568,74 грн. збитків, завданих внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки; в доход державного бюджету України - 475,69 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах.
Відповідач не погодився з цим рішенням господарського суду першої інстанції, оскільки, на його думку, суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Подав апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду, просить рішення господарського суду Полтавської області від 19.05.2011 року у справі № 18/624/11 скасувати, прийняти нове рішення про залишення позову без задоволення.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що реєстрація договорів оренди землі в ДП «Центр ДЗК»у 2009 році відбувалась за державними актами, але Кременчуцька районна державна адміністрація такого акту не надала. До того ж, технічної документації на спірну земельну ділянку на момент подання позову позивач не надав, так як її не існувало. Реєстрація договорів оренди на земельні ділянки, які не мали технічної документації повинна відбуватися за правилами пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року органом місцевого самоврядування (в даному випадку -Рокитненською сільською радою). Для державної реєстрації договорів оренди юридична особа подає особисто або надсилає поштою до відповідного державного органу земельних ресурсів рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності (п.5 Постанови).
Також вказує на те, що в матеріалах справи міститься лист голови фермерського господарства, який має відмітку про отримання з датою 15.09.2009 року з проханням про оформлення договору оренди - тобто, до моменту реагування на факт використання землі держземінспектором.
Крім того зазначає, що позивачем не надано доказів того, що відповідні органи самоврядування і влади застосували природоохоронні заходи, а відповідач всупереч цього перешкоджав їхнім діям.
У зв"язку з цим відповідач вважає, що само по собі встановлення судом наявності факту фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки, як самовільного її зайняття, якщо відповідач виконав всі можливі від нього дії на отримання вказаних документів, але з вини органів місцевого самоврядування не отримав позитивного результату.
Представники сторін та третіх осіб у судове засідання не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6115820049288, №6115820049300, №6115820049318, №6115820049326 про вручення відповідачу та третім особам копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні та штамп на зворотньому боці оригіналу цієї ухвали, про відправлення її копії сторонам, третій особі та прокурору та є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту 3.5.2. Інструкції з діловодства в господарських судах України. .
А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третіх осіб за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши усні пояснення прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом 24.04.2009 р. рішенням 26 сесії 5 скликання Рокитненської сільської ради (том справи 1, а.с. 43) погоджено Фермерському господарству "Водолій - К" надання в тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки площею 94,2 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на землях Рокитненської сільської ради, терміном на 11 місяців для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.
15.09.2009 р. Фермерське господарство "Водолій - К" звернулося до голови Кременчуцької районної державної адміністрації із заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 94,2 га терміном на 11 місяців для ведення сільськогосподарського виробництва на території Рокитненської сільської ради (том справи 1,а.с. 68).
21.09.2009 року старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області в присутності голови Фермерського господарства "Водолій - К" ОСОБА_1 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, результати якої були зафіксовані в акті від 21.09.2009 року (том справи 1, а.с. 10).
Так, у даному акті було зазначено, що голова Фермерського господарства "Водолій - К" ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 47,1 га, землі сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Рокитне, без документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та без договору оренди; на земельній ділянці посіяно соняшник.
На підставі цього акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.09.2009 року було здійснено наступні дії :
- голові Фермерського господарства "Водолій - К" ОСОБА_1. було видано припис від 21.09.2009 р. № 002782-170 про усунення порушень земельного законодавства (том справи 1, а.с. 12), складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.09.2009 р. № 0003 56 (том справи 1, а.с. 11);
- обстежено земельну ділянку, про що складено відповідний акт (том справи 1, а.с. 14), додатком до якого є план-схема земельної ділянки (том справи 1, а.с. 15), складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (том справи1 1, а.с. 16), відповідно до якого розмір заподіяної шкоди становить 47 568,74 грн.;
- прийнято постанову про закриття справи від 21.09.2009 р. № 168 з огляду на наявність ознак злочину, відповідальність за який передбачено ст. 197-1 Кримінального Кодексу України (том 1, а.с. 13).
Розпорядженням голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 425 від 31.05.2010 р. наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою (договір оренди) загальною площею 47,1 га Фермерському господарству "Водолій - К" для ведення селянського (фермерського) господарства за межами населених пунктів на території Рокитненської сільської ради (том справи 1, а.с. 71).
04.06.2010 р. між Кременчуцькою районною державною адміністрацією орендодавецем, та Фермерським господарством "Водолій - К", орендарем, на підставі вказаного розпорядження укладено договір оренди земельної ділянки (том справи 1, а.с. 72-73), за умовами якого Кременчуцька районна державна адміністрація (орендодавець) зобов'язувалася передати в тимчасове платне користування земельну ділянку площею 47,10 га, у тому числі рілля 47,10 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Рокитненської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області строком до 01.12.2010 р„
Розпорядженням голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 745 від 19.10.2010 р. (том справи 2, ах. 21) задоволено протест Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурору (том справи 2, а.с. 21 на звороті), зазначене вище розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації №425 від 31105.2010 р. скасоване. '
Вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18.12.2010 р. у справі № 1-307/09 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 197-1 ч. 1, ст. 364 ч. 1 Кримінального Кодексу України, останнього визнано винним у скоєнні вказаних злочинів (том 1, а.с. 19). При цьому даним вироком встановлено факт самовільного зайняття головою Фермерського господарства "Водолій - К" ОСОБА_1 у травні 2009 року земельної ділянки площею 47,1 га за межами населеного пункту на території Рокитнянської сільської ради Кременчуцького району для вирощування Фермерським господарством "Водолій - К" сільськогосподарської продукції, внаслідок чого земельним ресурсам держави завдано битків на суму 47 568,74 грн.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати з звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідальність особи у вигляді обов‘язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.
Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми , що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв"язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Вина є суб‘єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
При цьому чинне законодавство передбачає презумпцію вини контрагента або особи, яка завдала шкоду як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами п. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтями 116, 123 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними 'ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Право користування зазначеними земельними ділянками також набувається за результатами аукціону.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ст. 12 Земельного кодексу України).
Зі змісту статей 125, 126 Земельного кодексу України вбачається, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; документами, що посвідчують право особи на земельну ділянку є, зокрема, державний акт, договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону або 'цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладена в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою чи свідоцтво про право на спадщину для земельних ділянок, набутих у власність із земель приватної власності без зміни їх меж, цільового призначення.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановив господарський суд першої інстанції, а також не заперечується відповідачем, спірна земельна ділянка обліковується у складі земель запасу за межами населених пунктів в адміністративних межах Рокитненської сільської ради, станом на 06.04.2011 р. на території Кременчуцького району розмежування земель державної та комунальної власності не проведено.
Дані обставини підтверджуються письмовими поясненнями відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області № 01-08/1261 від 08.04.2011 р. (том справи 2, а.с. 4) та письмовими поясненнями Рокитненської сільської ради № 314/02-29 від 18.04.2011 р. (том справи 2,а.с. 58). '
До розмежування земель державної та комунальної власності згідно з приписами п. 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених і абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.
Як свідчать матеріали справи, у травні 2009 року відповідач самовільно, без наявності розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації (органу, що відповідно до п. 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України уповноважений розпоряджатися спірною земельною ділянкою), без наявності правовстановлюючих документів (договору оренди) використовував спірну земельну ділянку під посіви соняшника.
Зазначені обставини і підтверджуються результатами перевірки, проведеної 21.09.2009 року старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області в присутності голови Фермерського господарства "Водолій - К" ОСОБА_1 Спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області також складений акт обстеження самовільно зайнятої земельної ділянки.
Факт самовільного; зайняття відповідачем у травні 2009 року земельної ділянки також підтверджується вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18.12.2010 р. у справі № 1-307/09.
Відповідач належних доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою суду не надав, встановлених судом обставин не спростував.
Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відпов'їдач самовільно з порушенням вимог діючого законодавства зайняв спірну земельну ділянку.
Статтями 156, 157 Земельного кодексу встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, розмір шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, визначається в основному, виходячи з площі земельної ділянки, розміру неотриманого доходу, коефіцієнту функціонального використання та грошової'оцінкй землі:
Проведений державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у Полтавській області розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем вищезазначеної земельної ділянки, є таким, що відповідає вимогам даної Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням; зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґругіту) без спеціального дозволу.
Посилання відповідача на сплату за спірну земельну ділянку 04.11.2009 р. орендної плати в сумі 10 555,40 грн. (том справи 1, а.с. 33) не може вважатися обгрунтованим, оскільки з огляду на зазначення призначення платежу та наявність інших орендних відносин щодо земель на території Рокитненської сільської ради дана квитанція не є належним доказом, так як унеможливлює ідентифікацію проведеної оплати із вказаною земельною ділянкою.
Таким чином, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд цілком правомірно задовольнив позовні вимоги.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що само по собі встановлення судом наявності факту фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття, якщо відповідач виконав всі можливі від нього дії на отримання вказаних документів, але з вини органів місцевого самоврядування не отримав позитивного результату.
Однак, колегія суддів вважає такі посилання необгрунтованими, так як факт самовільного зайняття відповідачем у травні 2009 року земельної ділянки, серед іншого, підтверджується вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18.12.2010 р. у справі № 1-307/09, який в силу частини 3 статті 35 ГПК України є преюдиційним (тобто таким, що не потребує доведення знов) при вирішенні даного спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені (в даному випадку факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.05.2011 року у справі № 18/624/11 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.
Суддя (підпис) Терещенко О.І.
Суддя (підпис) Медуниця О.Є.
Повний текст постанови складено 19.07.2011 року.
Згідно з оригіналом
секретар суду Мухіна Н.Ю.
20.07.11