Судове рішення #17498650

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ


"10" серпня 2011 р.Справа № 1/67/5022-1006/2011


УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Чопко Ю.О.             

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1", с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області       

до  Державного підприємства "Марилівський спиртовий завод",  с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області

про стягнення 40 585 грн. 17 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: не з"явився

Відповідача : не з"явився

Суть справи:

           Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1", с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Марилівський спиртовий завод",  с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області -  40 585 грн. 17 коп. заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2011р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 10.08.2011р. на 16 год. 00 хв.

Відповідач в судове засідання 10.08.2011р. не з'явився, відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про відправлення відповідачу документа господарським судом.

Позивач в судове засідання не з"явився, при цьому направивши на адресу суду заяву б/н від 10.08.1011р. про відмову від позову в зв"язку із врегулюванням спору (сплатою заборгованості, зазначеної в позовній заяві).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши додатково поданий документ, суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі у відповідності до п.4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

09 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (позивач) в особі директора ОСОБА_1, який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та ДП "Марилівський спиртовий завод" (відповідач), в особі директора ОСОБА_2., який діяв на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено Договір транспортного перевезення № 09/10/08-05 (надалі –Договір).

У відповідності до умов даного Договору позивач (Перевізник по Договору) зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором надати відповідачу (Замовник по Договору) послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, а відповідач, в свою чергу, зобов"язувався прийняти і оплатити належним чином виконані позивачем послуги по перевезенню.

Сторони передбачили, що даний договір набрав законної сили з дня його підписання і діяв до 31.12.2010р. і, якщо жодна сторона не заявить про намір припинити дію договору не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же самих умовах.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Як вбачається зі змісту даного Договору, він по своїй правовій природі є договором перевезення вантажів. Взаємовідносини згідно даного договору  регулюються Главою 32 Господарського кодексу України і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

В силу ст. 307 Господарського кодексу України, одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввіреній їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання умов Договору позивачем за період з січня по квітень 2011р. надано послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 557 600 грн.00 коп., що підтверджується належним чином завіреними копіями  товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового:

-          ТТН серії 01 АААА № 182022 від 24 січня 2011р.;

-          ТТН серії 01 АААА № 182019 від 24 січня 2011р.;  

-          ТТН серії 01 АААА № 182021 від 24 січня 2011р.;  

-          ТТН серії 01 АААА № 182695 від 29 квітня 2011р.;  

-          ТТН серії 01 АААА № 182696 від 29 квітня 2011р..

У відповідності до п.3.2 Договору транспортного перевезення оплата наданих перевізником  послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника в строк 3 календарних дні з моменту підписання акту виконаних робіт. Дата виконання послуг є дата підписання актів виконаних робіт.

Належне виконання перевізником умов даного договору оформляється атом виконаних робіт, що підписується представниками перевізника і замовника. Замовник зобов"язаний підписати і відправити зворотно перевізнику акт виконаних робіт протягом 3 дні в з моменту його отримання (п.2.3 Договору).

На виконання п.2.3 Договору 10 червня 2011 року позивачем було направлено на юридичну адресу відповідача  акти про надання послуг:

-          №ТС 1000697 від 12.01.2011р. на суму 48000 грн..00 коп.;

-          №ТС 1000693 від 12.01.2011р. на суму 48000 грн..00 коп.;

-          №ТС 1000696 від 12.01.2011р. на суму 36000 грн..00 коп.;

-          №ТС 1000699 від 12.01.2011р. на суму 12000 грн..00 коп.;

-          №ТС 1000700 від 12.01.2011р. на суму 1200 грн..00 коп.;

-          №ТС 1000762 від 15.01.2011р. на суму 11200 грн..00 коп.;

-          №ТС 1000763 від 15.01.2011р. на суму 24000 грн..00 коп.;

-          №ТС 1000764 від 15.01.2011р. на суму 2400 грн..00 коп.;

-          №ТС 1001630 від 21.01.2011р. на суму 144000 грн..00 коп.;

-          №ТС 1001631 від 21.01.2011р. на суму 48000 грн..00 коп.;

-          №ТС 1001738 від 26.01.2011р. на суму 48000 грн..00 коп.;

-          №ТС 1007296 від 03.05.2011р. на суму 34000 грн..00 коп.

Повноважним представником відповідача вищезазначені акти надання послуг отримані 15.06.2011р., про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (належним чином засвідчені копії вищезазначених документів знаходяться в матеріалах справи). Однак відповідачем акти наданих послуг не підписані і зворотно позивачу не відправлені.

Разом з тим, пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що у разі коли акт виконаних робіт не підписаний зі сторони замовника та немає обґрунтованих на це  підстав, то вважається, що цей акт є погоджений замовником та роботи вважаються виконаними на дату, вказану в акті.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати наданих транспортних послуг згідно Договору транспортного перевезення виконав частково, оплативши надані послуги лише в сумі 517014 грн. 83 коп., а отже станом на день заявлення позову за відповідачем рахувалася заборгованість в сумі  40 585 грн. 17 коп.

       Про факт визнання відповідачем заборгованості свідчить акт звіряння взаємних розрахунків станом на 08.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" та Державним підприємством "Марилівський спиртовий завод", який підписаний повноважними представниками сторін без заперечень.

На день подання позивачем позову до господарського суду відповідачем будь-яких доказів, які б свідчили про повне погашення суми заборгованості позивачу не надано.

Однак, після звернення позивача з позовом до суду, ним 10.08.2011р. подана заява про відмову від позову в зв'язку з врегулюванням спору (сплатою заборгованості, зазначеної в позові).  

Господарський суд, проаналізувавши подану позивачем заяву від 10.08.2011р. про відмову від позову на предмет її відповідності законодавству, прийшов до висновку, що вона не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує інтереси інших осіб, наслідки її прийняття відомі позивачу, а тому суд приймає відмову як таку, що подана у відповідності до ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України та припиняє провадження у справі згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” (із змінами та доповненнями) та пункту 9 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) поверненню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 78, 80 п.4, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі припинити.  

   2.   Ухвалу надіслати сторонам у справі.



 

Суддя                                                                                Ю.О. Чопко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація