Справа № 2-118/2009 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2009 р. Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Зуй Т.С.,

при секретарі: Антощенко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1815, ВАТ HACK «Оранта», Міністерства оборони про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з зазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що він з 22.10.1997 р. по 09.09.1999 р. проходив військову службу в в/ч А 1815 та отримав захворювання лівого вуха, яке пов’язане з проходженням військової служби. Згідно довідки Фастівської МСЕК від 19.03.2001 року йому встановлена ступінь втрати професійної здатності в розмірі 5 % з 5.05.1999 р.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги, надав акт судово -медичного дослідження від 17.03.2009 p., згідно якого втрата працездатності у нього становить 10 відсотків на обидва вуха і тому просить стягнути з в/ч А 1815, Міністерства оборони України, командира в/ч А 1815 солідарно на його користь матеріальну шкоду (втрачений заробіток) одноразово в сумі 229 грв. 60 коп. за період з 05.05.1999 р. по 19.03.2001 р. та в сумі 2190 грв. 48 коп. за період з 05.05.1999 р. по 17.03.2009 p., а всього 2420 грв. 08 коп.

З ВАТ HACK «Оранта» просить стягнути одноразово грошову суму, що відповідає втраті працездатності 10 % згідно акту судово - медичного дослідження від 17.03.2009 р. та зобов’язати провести перерахунок, виплату страхової суми, недоплаченої внаслідок настання страхового випадку з втратою профздатності 5 % з 5.05.1999 р.

Представник відповідача в/ч А 1815 позов не визнав, в судовому засіданні пояснив, що захворювання позивач отримав в період проходження військової служби, але воно не пов’язане з виконанням обов’язків військової служби, тобто не встановлено, що шкода здоров’ю позивача завдана військовою частиною. Проходження військової служби в Збройних силах України регулюється Указом Президента України від 7.11.2001 р. та затвердженим Положенням про проходження військової служби. Застосування ст. 1197 ЦК України не є правильним.

Представник МО та ВАТ HACK «Оранта» в судове засідання не з’явились. Про день слухання справи повідомлені своєвчасно та належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача в/ч А 1815, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено: ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, в т.ч. в в/ч А 1815 в період з 22.10.1997 р. по 09.09.1999 року на посаді командира взводу КШМ роти зв’язку.

Під час проходження військової служби він отримав захворювання лівого вуха, яке пов’язане з проходженням військової служби.

19.03.2001 р. Фастівською міжрай МСЕК ОСОБА_1 встановлена ступінь втрати професійної здатності 5 відсотків. (а.с. 11).

Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) на підставі самозвернення ОСОБА_1 від 17.03.2009 р. захворювання, яке у нього встановлене, складає втрату працездатності, що становить 10 %. (а.с. 67, 68).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду від 27.03.1992 р. № 6 шкода, заподіяна здоров’ю, відшкодовується у випадках заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров’я при виконанні службових обов’язків та відшкодовувалась по правилам гл. 40 ЦК (в редакції 1964 р.) і в тих випадках, коли вона була заподіяна життю або здоров’ю громадянина при здійсненні договірних зобов’язань. Ці правила поширюються на військовослужбовців, військовозобов’язаних, закликаних на збори, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та служби безпеки у випадках заподіяння їм каліцтва або іншого ушкодження здоров’я при виконанні службових обов’язків та лише за наявності їх вини.

У випадках ушкодження здоров’я розмір відшкодування встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров’я. Ст. 11 Закону «Про охорону праці» та відповідними Правилами встановлено, що заробіток, втрачений працівником внаслідок ушкодження здоров’я, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується в залежності від вини власника.

Таким чином, законодавством передбачені випадки відшкодування втраченого працівником, в т.ч. і військовослужбовцем середньомісячного заробітку в залежності від відсотку втраченої професійної працездатності, внаслідок заподіяння їм ушкодження здоров’я у випадках каліцтва або іншого ушкодження здоров’я при виконанні службових обов’язків.

Захворювання ж у ОСОБА_1 отримане в період проходження військової служби, але не пов’язане з виконанням обов’язків військової служби.

Що ж стосується державного обов’язкового соціального страхування військовослужбовців і військовозобов’язаних, призваних на збори, то вказане страхування проводилось відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Умови страхування і порядок виплати страхових сум встановлювались Кабінетом Міністрів України. Відповідна Постанова була прийнята 19.08.1992 р. № 488.

Згідно з вказаною постановою військовослужбовці підлягали державному обов’язковому особистому страхуванню на випадок загибелі, смерті, поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних в період проходження служби у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування. Ступінь втрати працездатності застрахованого встановлювалась з дня оглдяу ВЛК.

Державне обов’язкове особисте страхування військовослужбовців проводилось HACK «Оранта» за рахунок коштів державного бюджету. Розміри страхових платежів установлювались щорічно за погодженням з Мінфіном.

З 1 січня 2007 року набула чинності нова редакція ст. 16 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якою державне обов’язкове особисте страхування військовослужбовців замінено на одноразову грошову допомогу, тобто після 1 січня 2007 року страхові суми не виплачуються.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ВАТ HACK «Оранта» одноразової грошової суми та зобов’язання провести перерахунок незаконні та такі, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до Положення про медико - соціальну експертизу, затвердженого постановою КM України від 22.02.1992 р. № 83, «Порядку організації та проведення медико - соціальної експертизи втрати працездатності», комісії встановлюють стійку втрату працездатності - групу інвалідності, та визначають ступінь втрати потерпілим працездатності у відсотках до професійної працездатності, яку він мав до ушкодження здоров’я, станом на дату огляду. Група інвалідності та ступінь втрати працездатності встановлюються на певний строк, по закінченню якого проводиться повторний огляд комісією МСЕК і виноситься інший висновок.

В довідці Фастівської МСЕК від 19.01.2001 року не зазначена дата переогляду. Тому вказана довідка може бути дійсна тільки станом на 19.03.2001 року, а вимоги позивача про стягнення на його користь виплат з 2001 по 2009 рік братись до уваги не можуть, оскільки не підтверджені встановленими за цей час ступенями втрати працездатності.

Посилання позивача на норми цивільного законодавства, які регулюють порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, суд не може брати за основу, оскільки вони стосуються винних дій фізичної чи юридичної особи в спричиненні вказаної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1195, 1197, 1202, 1203 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 зі змінами, внесеними ППВС від 08.07.1994 р. № 7, 30.09.1994 р. № 11, 25.05.1998 р. № 15 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд протягом 10 днів шляхом подачі зачви про оскарження, а після цього протягом 20 днів, подавши апеляційну скаргу.