ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.08.11 Справа № 29/123/2011
За позовом: Товариства з обмеженою
відповідальністю «Луганське
енергетичне об’єднання», м. Луганськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства
"Лисичанська сода",
м. Лисичанськ Луганської області;
про стягнення 276015 грн. 48 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: Смірнов К.М., юрисконсульт 1 категорії
юридичного відділу департаменту правової
роботи по обслуговуванню Лисичанського
регіону Товариства, довіреність № 468
від 14.04.2011;
від відповідача: ОСОБА_1., начальник юридично –
договірного відділу, довіреність № 23-1-6
від 11.01.2011.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України дана справа розглядалась у судовому засіданні 14.07.2011 було оголошено перерву на 15.08.2011 о 10 год. 50 хвил.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(далі –ТОВ "ЛЕО", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанська сода»(далі – ВАТ «Лисичанська сода», відповідача у справі) заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 7 від 01.02.2009 у сумі 276015 грн. 48 коп. за період березень –квітень 2011 року.
Позивач посилаючись на норми статей 15, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відкрите акціонерне товариство «Лисичанська сода» (далі –ВАТ «Лисичанська сода») відповідач у справі, відзив на позов не надав, але заявлені позивачем вимоги, заборгованість за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 7 від 01.02.2009 у сумі 276015 грн. 48 коп. за період березень –квітень 2011 року, визнав у повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за спожиту електроенергію від 07.07.2011, який залучено до матеріалів справи.
При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
01.02.2009 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 7 (далі –договір) (а.с.11-20).
Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 65840 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатком до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пункт 7.9 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».
Пунктом 3 Додатку до договору «Порядок розрахунків»передбачено, що величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.
За умовами договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (пункт 9 Додатку «Порядок розрахунків»до договору).
На підтвердження виконання свого обов’язку щодо постачання електричної енергії позивачем надані звіти про використану електричну енергію (активну, реактивну) відповідачем у березні - квітні 2011 року (а.с.18-22,25-29).
За результатами надання обумовлених договором послуг за березень - квітень 2011 року позивачем відповідачеві нарочним надавалися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію № 7/сбыт/3/1 від 01.04.2011 на суму 358100 грн. 29 коп. (а.с.23) та № 7/сбыт/4/1 від 04.05.2011 на суму 193930 грн. 68 коп. (а.с.30).
Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у сумі 276015 грн. 48 коп. за спожиту активну електроенергію.
Оскільки споживачем повну оплату електроенергії не було проведено після одержання рахунків у встановлений договором строк, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.
Відповідач у справі позовні вимоги визнав у повному обсязі, що підтверджується актом звірення розрахунків підписаному сторонами 07.07.2011 без зауважень.
Оцінивши всі обставини справи та надані сторонами докази, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії № 7 від 01.02.2009, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та параграф 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України).
Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.
Обсяги спожитої електроенергії у період березні - квітні 2011 року позивач підтверджує відповідними звітами про використану електроенергію та рахунками.
Втім, відповідач в порушення умов пункту 7.9 договору № 7 від 01.02.2009 та пункту 3 додатку до нього не оплатив спожиту у березні - квітні 2011 року активну електроенергію у строк визначений пунктом 9 Додатку до договору «Порядок розрахунків», у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за вказаний період за активну електроенергію в сумі 276015 грн. 48 коп., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем.
Отже, вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, заявлені обґрунтовано та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лисичанська сода", вул. Красна, буд. 1, м. Лисичанськ Луганської області, 93105 ідентифікаційний код 00204889, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937:
- на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260323269060 у філії ЛОУ ВАТ „Держаний Ощадний банк України”, МФО 304665, код 31443937 борг за спожиту активну електроенергію у сумі 276015 грн. 48 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;
- на поточний рахунок № 2600518818 у ЛОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код 31443937 витрати зі сплати державного мита у сумі 2760 грн. 15 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –18.08.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко