СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 серпня 2011 року Справа № 5020-588/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Антонової І.В.,
Євдокімова І.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 3475/44-11 від 27.07.11, Ленінська районна державна адміністрація міста Севастополя;
представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 9/1129 від 04.07.11, Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України;
розглянувши апеляційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 21.06.2011 у справі № 5020-588/2011
за позовом Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя (вул. Радянська, 9,Севастополь,99011)
до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Леніна,48,Севастополь,99011)
про визнання рішення недійсним
ВСТАНОВИВ:
Ленінська районна державна адміністрація міста Севастополя звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/11-1 1-РШ у справі № 27/38-10 від 16.02.2011, мотивуючи позов тим, що оспорюване рішення, винесене Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, яким визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії позивача про укладенню тристоронніх договорів про надання місць, для здійснення туристичної діяльності на підставі рекомендацій місцевої ради підприємств з питань туризму, є необгрунтованим та прийнятим без врахування дійсних обставин справи.
Позивачем були уточнені позовні вимоги, згідно яких він просив визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.02.2011 №27/11-1 1 -РШ у справі № 27/38-10.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.06.2011 (суддя Погребняк О.С.) у справі № 5020-588/2011 у позові Ленінській районній державній адміністрації міста Севастополя відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Ленінська районна державна адміністрація міста Севастополя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясування обставин, що мають значення для справи.
Розпорядженням в.о. заступника голови судової палати від 16.08.2011 у зв'язку з відпусткою суддів Воронцової Н.В. та Фенько Т.П. здійснено їх заміну на суддів Антонову І.В. та Євдокімова І.В.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу встановлено наступне.
16.02.2011 Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 27/38-10 прийнято рішення № 27/11-11-РШ "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя", яким визнано дії Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя по укладенню тристоронніх договорів про надання місць для здійснення туристичної діяльності на підставі рекомендацій Місцевої ради підприємців з питань туризму, яка не має відповідних повноважень по розгляду заяв про укладення тристоронніх договорів та наданню пропозиції по укладанню тристоронніх договорів головам районної державної адміністрації та районної в місті Севастополі ради, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яке кваліфікується відповідно до абзацу 8 пункту 2 статті 15 цього Закону, як антиконкурентні дії органу влади, внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання створилися несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами.
Прийняття цього рішення стало підставою для його оскарження позивачем у судовому порядку.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законом України „Про захист економічної конкуренції” регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією (частина 1 статті 2 Закону).
При цьому, економічна конкуренція, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», являє собою змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Відповідно до частини 4 статті 4 зазначеного Закону державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Статтею 27 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” передбачено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, перевірка, перегляд, оскарження рішень та розпоряджень органів названого Комітету, інші питання захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції.
Згідно зі статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є : неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, частиною першої статті 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції" встановлений вичерпний перелік підстав для скасування або визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26 грудня 2005 року № 3.2-2005 зазначено, що закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України ''Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, розгляд даної справи здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2010 розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації у місті Севастополі №234-р створено Колегіальний орган з укладання тристоронніх договорів в Ленінському районі міста Севастополя, затверджено його склад. На вказаний орган покладено наступні функції: розгляд заяв суб'єктів господарської діяльності про укладення тристоронніх договорів на територіях землекористувачів та Ленінського району; внесення пропозицій по укладенню тристоронніх договорів головам районної державної адміністрації та районної в місті Севастополі Ради, а також інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що входять до компетенції районної державної адміністрації та районної у місті Севастополі Ради
Розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя від 27.05.2010 № 235-р створено місцеву галузеву раду підприємців з питань туризму при Ленінській районній державній адміністрації міста Севастополя та затверджено „Положення про місцеву раду підприємців з питань туризму”.
Відповідно до підпунктів 4.1. 4.3. 4.5 пункту 4 зазначеного Положення до основних завдань ради, зокрема, віднесено: сприяння у формуванні дієвого механізму взаємодії органів виконавчої влади і суб'єктів господарювання на засадах партнерства, відкритості та прозорості, а також у реалізації державної регуляторної політики у сфері підприємництва; участь у підготовці до розгляду питань щодо створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва та реалізації державної регуляторної політики; підготовка та подання відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування пропозиції щодо створення правових, економічних та організаційних умов для забезпечення подальшого розвитку підприємницької діяльності в регіоні, розв'язання спірних питань, що він ікають у сфері підприємництва.
Таким чином, функціями Колегіального органу з укладання тристоронніх договорів в Ленінському районі міста Севастополя є, у тому числі, розгляд заяв суб'єктів господарської діяльності про укладення тристоронніх договорів на територіях землекористувачів Ленінського району та внесення пропозицій по укладенню цих договорів головам районної державної адміністрації та районної в місті Севастополі Ради. Положенням про Місцеву раду підприємців з питань туризму при Ленінській районній державній адміністрації міста Севастополя таких функцій та повноважень не передбачено, вказаний орган є консультативно-нарадчим.
22.06.2010 на засіданні колегіального органу з укладення тристоронніх договорів в Ленінському районі міста Севастополя були розглянути заяви 12 підприємців на укладання тристоронніх договорів. За результатами розгляду колегіальним органом було прийнято рішення про направлення цих заяв у місцеву галузеву раду підприємців з питань туризму у Ленінському районі міста Севастополя, які були передані останньому 02.07.2010 колегіальним органом.
Однак, в період з 22.06.2010 по 02.07.2010, а саме 29.06.2010 місцевою галузевою радою підприємців з питань туризму у Ленінському районі міста Севастополя, були розглянуті не всі 12 заяв, а тільки шести підприємців щодо укладення тристоронніх договорів про розміщення місць на території Ленінського району для здійснення туристичної діяльності, що надійшли безпосередньо у місцеву галузеву раду підприємців (протокол №7 від 29.06.2010). За результатами розгляду цих шести заяв було вирішено рекомендувати Ленінській районній у місті Севастополі ради та Ленінській районній державній адміністрації міста Севастополя укласти тристоронні угоди (про що свідчить лист місцевої галузевої ради підприємців з питань туризму у Ленінському районі міста Севастополя, отриманий Ленінською РДА 30.06.2010 за №1.1-36/2817).
У подальшому 09.07.2010 зі шістьма підприємцями були укладені тристоронні договори на розміщення місць для здійснення туристичної діяльності.
02.07.2010 до місцевої галузевої ради підприємців з питань туризму у Ленінському районі міста Севастополя були відправлені заяви підприємців про укладення тристоронніх договорів. Ці заяви були розглянути 13.07.2010. про що свідчить протокол №8 від 13.07.2010.
За результатами розгляду підприємцям було повідомлено, що 09.07.2010 вже були укладені тристоронні угоди з підприємцями, заяви яких були розглянути 29.06.2010.
Таким чином, за три дні до розгляду рекомендованих колегіальним органом на укладення тристоронніх договорів в Ленінському районі міста Севастополя заяв та прийняття рішення по паданню місць для здійснення туристичної діяльності, Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя вже були укладені відповідні договори.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що тристоронні договори були укладені за рекомендаціями місцевої ради підприємців з питань туризму, а не колегіального органу з укладання тристоронніх договорів в Ленінському районі міста Севастополя.
Ці рекомендації були надані за три дні до розгляду заяв 12 підприємців по наданню місць для здійснення туристичної діяльності, які розглядалися саме колегіальним органом з укладення тристоронніх договорів в Ленінському районі міста Севастополя. Крім того, рекомендації по укладенню тристоронніх договорів, надані за результатами розгляду тільки частини заяв підприємців, що надає їм перевагу при укладенні договорів, створює несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності для інших підприємців та лишає можливості спробувати вступити на ринок падання екскурсійних послуг іншим підприємцям.
Враховуючи вищевикладане, судова колегія погоджується з господарським судом першої інстанції, що вищевикладені дії Ленінської районної державної адміністрації створювали бар'єри для вступу на ринок надання екскурсійних послуг.
Такими бар'єрами є укладення договорів для надання екскурсійних послуг на визначену кількість місць, з порушенням принципу рівності суб'єктів господарювання, без дотримання єдиної для усіх суб'єктів господарювання процедури розгляду заяв на укладення договорів, що приводить або може привести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції.
Наявність бар'єрів для доступу на ринок обмежує або може обмежувати конкуренцію, таким чином створюються несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами. Для кваліфікації дій органу влади як антиконкурентних не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення та можливості настання відповідних наслідків.
Для кваліфікації дій органу влади, як антиконкурентних дії. внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання створювалися несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами не є обов"язковим з"ясування наслідків у формі недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції, оскільки достатнім є встановлення самого факту можливості настання таких наслідків.
Згідно з пунктом пункту 3 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України „Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Абзацом 8 пункту 2 статті 15 Закону України „Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнається дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються дії. внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що у діях відповідача під час розгляду справи № 27/38-10 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відсутні порушення або неправильне застосування норм процесуального права, які можуть бути підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що господарський суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 21.06.2011 у справі № 5020-588/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > Л.М. Заплава
Судді < Підпис > І.В. Антонова
< Підпис > І.В. Євдокімов
Розсилка:
1.Ленінська районна державна адміністрація міста Севастополя
(вул. Радянська, 9,Севастополь,99011)
2.Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України
(вул. Леніна,48,Севастополь,99011)