донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.10.2006 р. справа №36/195
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Гуреєва Ю.М. |
суддів | Мирошниченка С.В., Скакуна О.А., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Ігнатова Н.О. за дов., |
від відповідача: | Рудик Ю.О. за дов., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 28.07.2006 року |
по справі | №36/195 |
за позовом | Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк |
до | Відкритого акціонерного товариства "Донецький металургійний завод"м.Донецьк |
про | стягнення 85 327 грн. 49 коп. |
Оголошувалась перерва з 11.09.2006р. по 09.10.2006р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.07.2006р. по справі №36/195 у позові Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Донецький металургійний завод" м. Донецьк про стягнення 85327,49 грн. відмовлено.
Державне підприємство "Донецька залізниця" м. Донецьк подало апеляційну скаргу в який просить, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.07.2006р. у справі №36/195, задовольнити позовні вимоги та стягнути на користь ДП "Донецька залізниця" з відповідача відшкодування плати за користування іновагонами у грудні 2003р. у сумі 85327,49 грн., всі судові витрати віднести на відповідача.
Оскаржувач вважає, що при прийняті рішення судом неправильно застосовані норми матеріального права щодо позовної давності та податкового законодавства, а також норми процесуального права у частині всебічного, повного та об"єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Автор апеляційної скарги вважає, оскільки спеціальна позовна давність для вимог залізниці до власника залізничної під"їзної колії, що випливають із користування вагонами, не встановлена, то до спірних правовідносин повинен застосовуватися загальний строк позовної давності.
Також залізниця стверджує, що вона є платником ПДВ і зобов"язана включати ПДВ у ціну наданих послуг та утримувати його з покупця цих послуг.
Відкрите акціонерне товариство "Донецький металургійний завод" м. Донецьк у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 28.07.2006р. по справі №36/195 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що у грудні 2003р. позивачем на під"їзні колії, що належать відповідачу, подавалися вагони іноземних держав (Білорусії, Російської Федерації, Литви, Молдові) для здійснення вантажно/розвантажувавльних робот власне відповідачем, а також для подальшого транспортування останніми (як власником залізничної під"їзної колії) частини вагонів своїм контрагентам для навантаження та вивантаження.
У зазначеному періоді на під"їзну колію відповідача було подано 597 вагонів.
Облік часу перебування зазначених вагонів на під"їзні колії проводився станцією Донецьк за відповідними відомостями плати користування вагонами форми ГУ-46. Відомості плати за користування вагонами відповідачем були підписані із зауваженням, від оплати він відмовився.
Позивачем, з посиланням на ст. 119 Статуту залізниць України та "Правила користування вагонами і контейнерами", за користування зазначеними вагонами на відповідача нарахована сума 85327,00 грн. (з ПДВ) плати за користування зазначеними вагонами.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухав доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 4 ст. 119 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовласники та порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів з цих питань.
Таким чином, у разі використання українськими вантажовласниками та портами вагонів, що належать іншим державам, відповідна українська залізниця має право на компенсацію за рахунок цих вантажовласників ( портів) витрат, що були понесені саме нею (залізницею) у зв"язку з оплатою іноземній залізниці вартості користування відповідними вагонами згідно до умов міжнародних договорів з цих питань.
За користування спірними іноземними вагонами у грудні 2003р. стягнуті з Донецької залізниці за авізо №473 від 12.04.2004р. 1764680,81 Швейцарських франка, №695 від 12.05.2004р. 1215718,49 Швейцарських франка.
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку що, сума 71106,25 грн. відшкодування плати за користування вагонами мала б бути стягнута з відповідача.
Відповідно до ст. 137 Статуту залізниць України, позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом шестимісячного терміну з дня настання події, що стала підставою для подання позову, тобто з 13.04.04р.( наступний день після дня списання грошових коштів з рахунку Донецької залізниці). Перебіг цього строку закінчився.
Щодо стягнення додатково нарахованої на зазначену суму ПДВ 20% - 14221,24 грн., судом першої інстанції правомірно не задоволені, оскільки згідно ч. 4 ст. 119 Статуту залізниць України вантажовідправники, вантажоодержувачі та порти відшкодовують українським залізницям плату за користування іноземними вагонами, а – не вносять її як це передбачено стосовно українських вагонів.
Відповідно до "Правил експлуатації, пономерного обліку та розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав", зазначені іноземні вагони передаються іноземними залізницями українським залізницям, які і є користувачами цих вагонів. За користування ними відповідну плату іноземними залізницям вносять саме українські залізниці. Після чого плата відшкодовується українським залізницям особами, зазначеними у ч. 4 ст. 119 Статуту залізниць України.
Вантажовідправники, вантажоодержувачі та порти не є користувачами іноземних вагонів, одержаних ними від українських залізниць для виконання вантажних операцій.
Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає нарахування ПДВ на суми, що підлягають відшкодуванню одними особами на користь інших у зв"язку із внесенням останніми цих сум третім особам на виконання відповідних зобов"язань.
Тобто, вартість відшкодування плати за користування іноземними вагонами не є базою оподаткування у розумінні Закону України "Про податок на додану вартість"
У зв"язку з чим нарахування ПДВ на ці суми є безпідставним.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 28.07.2006р. по справі №36/195 та вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 28.07.2006р. по справі №36/195 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги покласти на оскаржувача.
Головуючий Гуреєв Ю.М.
Судді: Мирошниченко С.В.
Скакун О.А.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4.ДАГС
5. господарському суду