Справа №  2-а-12984/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 серпня 2011 року        Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда - Завгородній Є.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, якою просить визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді по недоплаті підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 ЗУ “ Про соціальний захист дітей війни”; зобов”язати відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді провести перерахунок та виплату підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 ЗУ “ Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням норм ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що є дитиною війни, а тому, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна виплачуватися соціальна державна допомога у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Оскільки , відповідач в добровільному порядку задовольнити вимоги відмовляється, то просить винести рішення про примусове їх виконання.

Відповідач в письмових запереченнях, просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки Управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету. Також, до компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата, так як із норми ст. 6 Закону України “ “Про соціальний захист дітей війни” не вбачається , що виплати дітям війни повинні проводити органи Пенсійного фонду.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду.

При розгляді справи встановлено, що позивач має статус дитини війни, який підтверджується копією посвідчення

Відповідно до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2006 року, як дитині війни, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Ці вимоги законодавства відповідачем в 2006 –2010 роках із різних причин не дотримувалися, що підтверджується запереченнями проти позову відповідача.

Частиною 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вимоги позивача, щодо зобов”язання нарахування та виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, в період визначений в ухвалі, мають бути задоволені , з наступних підстав.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим встановлено, що відповідач проводить нарахування надбавки та її виплату дітям війни відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка видана у розвиток Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, і дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, сума якої є значно меншою ніж передбачено законодавством.

При виконанні своїх повноважень відповідач не враховує, що зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Слід зазначити, що на законодавчому рівні в 2011 році не було внесено будь-яких обмежень щодо виплати в 2011 році надбавки, особам, які мають статус “дитина війни”у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, однак дана обставина не була врахована відповідачем при нарахуванні та виплаті даної державної допомоги.

Отже, за конституційними нормами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу застосуванню підлягають норми Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, і має право з 01.01.2006 року на отримання щомісячної соціальної допомоги, як дитина війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до цього Закону, розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.

Статтею 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”передбачено, що основні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, ст.19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки, будь-яким іншим законом, окрім Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.

Згідно ч.1 ст.6 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “, непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена в часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов”язано з виплатою пенсії і також не визначений у часі граничний термін виплати, а тому немає підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення перерахунку і виплати, певним часовим проміжком.

В зв’язку з цим, є неправомірною відмова відповідача виплачувати позивачу щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з положеннями ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”від 23 грудня 2010 року N 2857-VI встановлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення .  Управлінням Пенсійного фонду України має бути нараховано та виплачено пенсію, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.

На підставі викладеного та керуючись ст.22 Конституції України, ст. ст.1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.21 Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, ст.ст.6-11, 71, 94, 158-163, 183-2, 256 ч.1 абз.9 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни —задовольнити .

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м.Кіровограді щодо не нарахування та не виплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 30.10.2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді здійснити перерахунок та виплату
ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням положень ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 30.10.2010 до зміни в законодавстві або статусу позивача та з урахуванням виплачених в зазначений період коштів.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м.Кіровограді виконати постанову негайно.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній