донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
09.10.2006 р. справа №22/226а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: | Калантай М.В. |
суддів | Запорощенка М.Д. |
Кондратьєвої С.І. |
Судова колегія призначена розпорядженням Першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2006 року при секретарі: Абдулазізовій О.Д. |
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 23.08.2006 року |
у справі | 22/226а |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Углепром” м. Макіївка |
до | Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки |
про | Визнання недійсними податкових повідомлень-рішень |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Ауксутис Е.С. –дов. від 29.11.05. |
від відповідача: | Балабко А.В. –дов. від 09.10.06., Власова Т.В. –дов. від 09.10.06. |
Постановою господарського суду Донецької області від 23.08.2006 року у справі №22/226а (суддя Волошинова Л.В.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Углепром” м. Макіївка до Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.04.2006 року №0003801540/0 та №0003811540/0.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 20.04.2006 року №0003801540/0.
Закрито провадження у справі в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.04.2006 року №0003811540/0 у зв’язку з відмовою позивача від адміністративного позову.
Постанова суду мотивована обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.
Відповідач, Центрально-Міська міжрайонна державна податкова інспекція м. Макіївки, не погоджуючись з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. На думку заявника скарги господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що штрафні санкції застосовуються тільки у разі сплати податкового зобов’язання оскільки у відповідності до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено застосування штрафних санкцій у разі погашення суми податкового боргу. Уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість, поданим 25.08.2005 року податковий борг погашено, фактично податкового боргу не має. Заявник стверджує, що відповідно до Узагальнюючого податкового роз'яснення положень Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині визначення терміну “погашення податкового боргу”, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 16 липня 2003 року № 354 під терміном “погашення податкового боргу” слід розуміти як зменшення абсолютного значення від’ємного сальдо розрахунків платників податків з бюджетом, підтверджене відповідним документом.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Углепром” м. Макіївка, проти доводів, викладених у скарзі заперечує, вважає постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою та підтверджує відсутність підстав для її скасування.
До початку судового засідання податковим органом заявлене клопотання про здійснення заміни відповідача, Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки, у зв'язку з реорганізацією, на її правонаступника, Макіївську об’єднану державну податкову інспекцію м. Макіївка, що підтверджується Наказом №264 Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 39.06.2006 року.
За результатами розгляду клопотання відповідача судом задоволене.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та, вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Позивач збільшив своє податкове зобов’язання з податку на додану вартість за грудень 2004 року на 1027000 грн. та нарахував собі штрафні (фінансові) санкції в сумі 51350 грн. відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за цей період, поданого до податкового органу 06.05.2005 року (арк.26).
Уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2004 року, поданим до податкового органу 25.08.2005 року, позивач зменшив своє податкове зобов’язання з податку на додану вартість за цей період на 1027000 грн. (арк.27).
На думку відповідача зменшення позивачем суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість є погашенням суми податкового боргу, внаслідок чого 20.04.2006 року ним прийняте податкове повідомлення–рішення №0003801540/0, яким до Товариства застосовані передбачені підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181) штрафні (фінансові) санкції в сумі 510834,50 грн.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Законом №2181 у пункті 1.2 статті 1 встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має Згідно з п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 цієї ж статті Закону №2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5, визнається сумою податкового боргу платника податків, як це встановлено підпунктом 5.4.1 пунктом 5.4 статті 5 Закону №2181.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд правильно зазначив, що можливість застосування до платника податку передбачених нею штрафних (фінансових) санкції безпосередньо залежить від розміру погашеної ним суми податкового зобов’язання.
Крім того, відповідно до пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” податок на додану вартість віднесений до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Частиною 5 статті 50 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Таким чином, є правомірним висновок господарського суду про відсутність у податкового органу підстав для застосування до позивача передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 штрафних (фінансових) санкцій, оскільки зменшення платником податку податкового зобов’язання з податку на додану вартість шляхом подачі уточнюючого розрахунку з виправленими показниками не могло призвести до надходження будь–яких сум до Державного бюджету України.
З огляду на вказане, спірне податкове повідомлення-рішення правомірно визнане господарським судом недійсним.
Судовою колегією не приймаються до уваги посилання заявника апеляційної скарги на Узагальнююче податкове роз'яснення положень Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині визначення терміну “погашення податкового боргу”, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації України від 16 липня 2003 року № 354 з огляду на те, що Закон №2181 має вищу юридичну силу ніж вказане роз’яснення, тому до спірних відносин повинні бути застосовані саме приписи Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Беручи до уваги зазначене, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано прийняв постанову, яка відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись статтями 55, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Здійснити процесуальне правонаступництво і замінити відповідача у справі, Центрально-Міську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Макіївки на Макіївську об’єднану державну податкову інспекцію м. Макіївка.
Апеляційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції м. Макіївка на постанову господарського суду Донецької області від 23.08.2006 року у справі №22/226а залишити без задоволення.
Постанову від 23.08.2006 року господарського суду Донецької області у справі №22/226а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Повний текст ухвали буде надіслано сторонам у справі в 5-ти денний строк з дня її прийняття.
Головуючий: М.В. Калантай
Судді: М.Д. Запорощенко
С.І. Кондратьєва
Надруковано 6 примірників:
1 –у справу; 2 –сторонам;
1 –ГС Донецької області;
2 –ДАГС.