УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" червня 2006 р.                                                     Справа № 10/53"НА"

Господарський суд Житомирської області у складі:

                          судді Будішевської Л.О.

                      при секретарі Кирильчук О.В.

за участю представників сторін

від позивача Ревуцька С.В., дов.№20 від 05.05.06р.; Губатюк І.В., дов.№9 від 10.02.05р.; Мірошніков С.О., ген.директор, паспорт;

від відповідача Мельник К.В., дов.№2497/М/10 від 18.04.06р.; Гуменюк І.О., дов.№249/Г/10 від 06.04.06р.

 

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" (м.Житомир)  

до Державної податкової інспекції у м.Житомирі (м. Житомир)

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 08.11.04р. №5571/23-01/71131/22064638/1

ТОВ "Торговий дім "Міріса" пред'явлено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 08.11.04р. №5571/23-01/71131/22064638/1 з підстав його  невідповідності вимогам чинного законодавства.

Заявою від 20.06.06р. представник позивача уточнив позовні вимоги та просить скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 08.11.04р. №5571/23-01/71131/22064638/1.

Представники позивача свої позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву від 16.05.05р. (а.с.41-43), у якому навів доводи та обґрунтування щодо правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В період з 31.08.04р. по 10.09.04р. працівниками Житомирської ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка з питань правомірності віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум по маркетингових та інформаційних послугах ТОВ "ТД "Міріса" за період з 01.07.02р. по 30.09.03р., за результатами якої складено акт перевірки від 10.09.04р. №487/252/23-01/22064638/0100 (а.с.8-19).

Згідно зазначеного акту перевірки позивачу, крім іншого, зменшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 10444грн., в тому числі по періодам:

- серпень 2002р. - 6027грн.;

- березень 2003р. - 4417грн.

На підставі акта перевірки від 10.09.04р. №487/252/23-01/22064638/0100 Житомирською ОДПІ 14 вересня 2004 року було прийняте, крім інших, податкове повідомлення-рішення №4699/23-01/60408 (а.с.76) про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 10444грн. 00коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 5222грн.

За результатами апеляційного узгодження податкового зобов'язання оспорюване податкове повідомлення-рішення від 14.09.04р. №4699/23-01/60408, згідно рішення Житомирської ОДПІ №64220/10/10-0 від 07.10.04р.залишено без змін.

05.11.04р., , Житомирська ОДПІ направила позивачу лист №40845/10/10-0 (а.с.21) про внесення змін до свого ж податкового повідомлення-рішення від 14.09.04р. №4699/23-01/60408 та рішення про результати розгляду скарги від 07.10.04р. №64220/10/10-0, згідно якого відповідач повідомив ТОВ "ТД "Міріса" про те, що податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 14.09.04р. №4699/23-01/60408 скасоване та донараховано податок на додану вартість в сумі 10444грн., оскільки суми податку на додану вартість, заявлені позивачем до відшкодування, були відшкодовані з бюджету повністю.

На підставі листа від 05.11.04р. №40845/10/10-0 відповідачем прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 08.11.04р. №5571/23-01/71131/22064638/1 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15666грн., в тому числі 10444грн. податку на додану вартість та 5222грн. штрафних санкцій.

Рішеннями ДПА у Житомирській області №11733/М-С/25-009 від 08.11.04р. та ДПА України №470/6/25-1115 від 29.01.05р. про результати розгляду скарг, податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 08.11.04р. №5571/23-01/71131/22064638/1  залишено без змін.

Господарський суд вважає, що  податкове повідомлення-рішення від 08.11.04р. №5571/23-01/71131/22064638/1  Житомирської ОДПІ суперечить вимогам чинного законодавства та прийняте податковим органом з перевищенням службових повноважень виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 14 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в України" встановлено, що державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань.

Згідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону №2181 у разі коли платник податків вважає,  що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Як встановлено в ході судового розгляду справи ТОВ "ТД "Міріса" 24.09.04р. була подана до Житомирської ОДПІ скарга про перегляд податкових повідомлень-рішень, в тому числі і від 14.09.04р. №4699/23-01/60408.

Підпунктом 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону №2181 встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під  розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Таким чином, податковий орган (в даному випадку Житомирська ОДПІ) законодавчо була наділена лише правом прийняти вмотивоване рішення за скаргою та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків, або ж у більші строки за рішенням керівника відповідного контролюючого органу про продовження строків розгляду скарги.

Жодним нормативним актом така форма документа як лист чи повідомлення, на підставі яких податковий орган мав би право вносити зміни у раніше прийняте рішення про результати розгляду скарги поза межами строків, встановлених підпунктом 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону №2181, не передбачена.

Таким чином, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 08.11.04р. №5571/23-01/71131/22064638/1 на підставі листа Житомирської ОДПІ від 05.11.04р. №40845/10/10-0 відповідач порушив вимоги Закону №2181.

Крім того, оспорюване податкове повідомлення рішення не відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

В акті перевірки зазначено, що позивачем в перевіряємий період до складу валових витрат безпідставно віднесені витрати на проведення маркетингових та соціальних досліджень.Обгрунтовуючи такий висновок, перевіряючі посилаються на п.п.5.4.2. п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", доводячи, що понесені витрати не пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності. Тому, відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач не мав права включати податок на додану вартість по цих витратах до податкового кредиту.        

Як встановлено матеріалами справи позивачем на протязі червня 2002р. - квітня 2003р. були укладені з фізичними особами - підприємцями та юридичними особами договори про надання маркетингових послуг (т.1 а.с.58,59, т.2 а.с.17-45), згідно яких виконавці зобов'язалися надати для позивача послуги з проведення маркетингових та соціальних досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, зокрема: можливості та перспективи ведення комерційних операцій; визначення діючих та потенційних конкурентів; загальна характеристика умов роботи конкурентів (наявність постачально-збутової мережі, власного транспорту, філій та представництв та ін.); загальна характеристика обігу продукції конкурентів (обсяг пропозиції, якість, ціни, сервіс, розрахунки та ін.); ступінь розвитку ринкової інфраструктури (транспорт, склади, мережі, зв'язки та ін.); попит на продукцію, перспективи його розвитку; відомості про потенційних споживачів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній.

За умовами вказаних договорів Замовник  - ТОВ "ТД "Міріса" виплачує виконавцям винагороду за проведені маркетингові дослідження по договорах у відповідній сумі з урахуванням ПДВ, при цьому підставою для оплати є акт здачі-приймання результатів досліджень.

На протязі ІІІ кварталу 2002р. - ІІІ кварталу 2003р. у відповідності з вищезазначеними договорами та на підставі актів прийому-здачі робіт/послуг (т.1 а.с.60, 83-146) ТОВ "ТД "Міріса" віднесло до складу валових витрат відповідних звітних періодів суми послуг, отриманих від виконавців за договорами про надання маркетингових послуг на загальну суму 2262,59тис.грн., та включило до складу податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ в сумі 124721,00грн.

За висновком перевіряючих, витрати понесені позивачем на оплату наданих йому послуг з проведення маркетингових та соціальних досліджень не можуть бути віднесені до складу витрат, пов'язаних з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, а тому ці витрати не можуть бути віднесені до валових витрат, згідно  п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону про прибуток.

Такий висновок перевіряючих не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наявними в справі матеріалами.

Відповідно до пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

ТОВ "Торговий дім "Міріса" віднесло вартість маркетингових та інформаційних послуг до складу валових витрат не як послуги, що пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, а як витрати на збут продукції, що реалізується ними, відповідно до п.п.5.2.1. п.5 2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Порушень вимог чинного законодавства позивачем не допущено. Валові витрати позивача підтверджені документально, а саме: договорами та актами приймання - передачі виконаних робіт, про що зазначено в акті перевірки.

Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ТД "Міріса" обґрунтовані, підтверджені документально матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. №2181-ІІІ, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від  22.05.1997р. №283/97-ВР, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, керуючись ст.ст.94, 158-163, 167, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних  положень КАС України, господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції №5571/23-01/71131/22064638/1 від 08 листопада 2004 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державного казначейства у Житомирській області, 10014, м.Житомир бульвар Новий, 5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса", 10001, м.Житомир, вул.Кооперативна, 6, ідентифікаційний код 22064638, р/р.26008280207751 в ЖОФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 311272 - 3грн. 40коп. судових витрат.

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ.

Суддя                                                                       Будішевська Л.О.  

Дата виготовлення: "26" червня 2006 року.

Віддрукувати: 3пр.

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу.