ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 20 липня 2011 року                           м. Черкаси          Справа № 17/5026/1246/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

       позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2 –по довіреності,

       відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/5026/1246/2011

за позовом     товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Лізингова

                       компанія»

до                    фізичної особи –підприємця ОСОБА_3

про                  стягнення 317 600,37 грн.,

                                                 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Лізингова компанія»звернулось до суду з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 про стягнення 317 600,37 грн., з яких: 193 073,03 грн. лізингові платежі, 37 201,88 грн. інфляційні, 10 161,35 грн. - 3% річних, 19 790,84 грн. пені та 57 373,27 штрафу.

Підставою позову є невиконання відповідачем своїх зобов’язань по договору фінансового лізингу № 01-145/07-обл від 17 вересня 2007 року.

У судовому засіданні 07.07.2011 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

На адресу відповідача: (АДРЕСА_1) двічі надсилались ухвали суду: від 15.06.2011 року про порушення провадження у справі, від 07.07.2011 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте його представник без поважних причин в судові засідання 07.07.2011 року та 20.07.2011 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору фінансового лізингу №01-145/07-обл від 17 вересня 2007 року (а.с.8-18), за умовами якого позивач (лізингодавець) передав відповідачу (лізингоодержувачу) у платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу предмет лізингу, найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена у Специфікації (Додаток №2 до Договору (а.с.22).

Згідно Специфікації предметом лізингу є деревообробні станки, прес та рейсмус загальною вартістю 286 866,35 грн. (у т.ч. 47 811,06 грн. ПДВ).

Пунктом 2.1. договору сторони встановили строк користування майном, який становить 37 (тридцять сім) місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі згідно пункту 4.3. даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном.

Згідно статті 3 Договору відповідач (лізингоодержувач) виплачує позивачу (лізингодавцю) лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору) (а.с.19-21) та цього Договору. Лізингові платежі включають винагороду (комісію) позивачу (лізингодавцю) за отримане у лізинг Майно, з врахуванням коригування вказаного в пунктах 3.7., 3.8., 3.9. Договору, та платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

Відповідно до Графіку сплати лізингових платежів відповідач повинен був сплатити до 14.09.2007 року авансовий лізинговий платіж та з 14.10.2007 року по 14.10.2010 року проводити щомісячну сплату чергових лізингових платежів.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору лізингу, згідно з яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (стаття 806 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Статтею 1 Законом України “Про фінансовий лізинг” встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 статті 16 вказаного Закону встановлено, що лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до частини 1 вказаної норми, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання по договору фінансового лізингу №01-145/07-обл від 17 вересня 2007 року виконав, надав у платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу предмет лізингу (стрічково-шліфувальний станок, фугувальний станок, станок деревообробний фрезерний, шипорізний станок, прес, рейсмус, чотирьохсторонній станок), що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 27 вересня 2007 року (а.с.24-25). Вартість майна в момент передачі його відповідачу складала 286 866,35 грн., в тому числі ПДВ.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк сплати лізингових платежів встановлено Графіком сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору).

Проте відповідач свій обов’язок по сплаті лізингових платежів за період з 14 грудня 2008 року по 14 жовтня 2010 року не виконав, його заборгованість по лізинговим платежам на момент подання позову складає 193 073,03 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Вказана сума заборгованості включає в себе: нарахування за майно - 96 457,89 грн. та винагороду –96 615,14 грн. (157 833,39 грн. (загальна сума винагороди) –61 218,25 грн. (вартість вилученого майна). При цьому сума винагороди згідно пункту 3.8 Договору включає в себе суму винагороди згідно Графіку сплати лізингових платежів з урахуванням коригування на зміну курсу гривні до долару США.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписом пункту 11.2.1. Договору, згідно з яким за порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

Позивач нараховує пеню з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” і користуючись своїм правом нараховує її за шість останніх місяців: з 14.09.2010 року по 30.03.2011 року, що є неправомірним, оскільки пеню за шість місяців необхідно нараховувати: з 14.09.2010 року по 14.03.2011 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 19 790,84 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –19 277,89 грн.), тому позов в частині стягнення пені суд задовольняє частково в сумі 19 277,89 грн., в іншій частині позову про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

254 191,2814.09.2010 - 13.10.2010307,75 %0.0425 %(254 191,28*30*0,0425/100)=

3 240,94

254 291,2814.10.2010 - 27.02.20111377,75 %0.0425 %(254 291,28*137*0,0425/100)=

14 806,11

193 073,0328.02.2011 - 14.03.2011157,75 %0.0425 %(193 073,03*15*0,0425/100)=

1 230,84

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач користуючись своїм правом встановив період нарахування 3% річних та інфляційних за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення - з 14.12.2008 року по 30.03.2011 року.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

8 913,62 14.12.2008-13.01.2009 31 3%(8 913,62*3%*31дн/365)=22,72

17 986,54 14.01.2009-13.02.2009 31 3%(17 986,54*3%*31дн/365)=45,83

26 781,71 14.02.2009-13.03.2009 28 3%(26 781,71*3%*28дн/365)=61,64

35 665,51 14.03.2009-13.04.2009 31 3%(35 665,51*3%*31дн/365)=90,88

44 399,81 14.04.2009-13.05.2009 30 3%(44 399,81*3%*30дн/365)=109,48

55 281,78 14.05.2009-13.06.2009 31 3%(55 281,78*3%*31дн/365)=140,86

66 242,37 14.06.2009-13.07.2009 30 3%(66 242,37*3%*30дн/365)=163,34

77 423,75 14.07.2009-13.08.2009 31 3%(77 423,75*3%*31дн/365)=197,28

89 022,12 14.08.2009-13.09.2009 31 3%(89 022,12*3%*31дн/365)=226,83

101 015,21 14.09.2009-13.10.2009 30 3%(101 015,21*3%*30дн/365)=249,08

113 105,47 14.10.2009-13.11.2009 31 3%(113 105,47*3%*31дн/365)=288,19

124 995,32 14.11.2009-13.12.2009 30 3%(124 995,32*3%*30дн/365)=308,21

140 836,18 14.12.2009-13.01.2010 31 3%(140 836,18*3%*31дн/365)=358,85

153 132,08 14.01.2010-13.02.2010 31 3%(153 132,08*3%*31дн/365)=390,18

165 409,47 14.02.2010-13.03.2010 28 3%(165 409,47*3%*28дн/365)=380,67

177 482,60 14.03.2010-13.04.2010 31 3%(177 482,60*3%*31дн/365)=452,22

189 993,24 14.04.2010-13.05.2010 30 3%(189 993,24*3%*30дн/365)=468,48

202 516,97 14.05.2010-13.06.2010 31 3%(202 516,97*3%*31дн/365)=516,01

214 621,63 14.06.2010-13.07.2010 30 3%(214 621,63*3%*30дн/365)=529,21

227 907,42 14.07.2010-13.08.2010 31 3%(227 907,42*3%*31дн/365)=580,70

241 194,92 14.08.2010-13.09.2010 31 3%(241 194,92*3%*31дн/365)=614,56

254 191,28 14.09.2010-13.10.2010 30 3%(254 191,28*3%*30дн/365)=626,78

254 291,28 14.10.2010-27.02.2011 137
3%(254 291,28*3%*137дн/365)=2 863,39

193 073,03 28.02.2011-30.03.2011 31
3%(193 073,03*3%*31дн/365)=491,94

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 10 161,35 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –10 177,33 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 3% річних в сумі 10 161,35 грн., то задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 37 201,88 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –33 493,91 грн.), тому позов в частині стягнення інфляційних задовольняє частково в сумі 33 493,91 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

грудень 2008 року8 913,62102,1187,19

(8 913,62*102,1/100=-9 100,81)

січень 2009 року17 986,54102,9521,61

(17 986,54*102,9/100=- 18 508,15)

лютий 2009 року26 781,71101,5401,73

(26 781,71*101,5/100=-27 183,44)

березень 2009 року35 665,51101,4499,32

(35 665,51*101,4/100=-36 164,83)

квітень 2009 року44 399,81100,9399,60

(44 399,81*100,9/100=-44 799,41)

травень 2009 року55 281,78100,5276,41

(55 281,78*100,5/100=-55 558,19)

червень 2009 року66 242,37101,1728,67

(66 242,37*101,1/100=-66 971,04)

липень 2009 року77 423,7599,9- 77,42

(77 423,75*99,9/100=-77 346,33)

серпень 2009 року89 022,1299,8- 178,04

(89 022,12*99,8/100=-88 844,08)

вересень 2009 року101 015,21100,8808,13

(101 015,21*100,8/100=-101 823,34)

жовтень 2009 року113 105,47100,91 017,95

(113 105,47*100,9/100=-114 123,42)

листопад 2009 року124 995,32101,11 374,95

(124 995,32*101,1/100=-126 370,27)

грудень 2009 року140 836,18100,91 267,53

(140 836,18*100,9/100=-142 103,71)

січень 2010 року153 132,08101,82 756,38

(153 132,08*101,8/100=-155 888,46)

лютий 2010 року165 409,47101,93 142,78

(165 409,47*101,9/100=-168 552,25)

березень 2010 року177 482,60100,91 597,35

(177 482,60*100,9/100=-179 079,95)

квітень 2010  року189 993,2499,7- 569,98

(189 993,24*99,7/100=-189 423,26)

травень 2010 року202 516,9799,4- 1 215,10

(202 516,97*99,4/100=-201 301,87)

червень 2010 року214 621,6399,6- 858,48

(214 621,63*99,6/100=-213 763,15)

липень 2010 року227 907,4299,8- 455,81

(227 907,42*99,8/100=-227 451,61)

серпень 2010 року241 194,92101,22 894,34

(241 194,92*101,2/100=-244 089,26)

вересень 2010 року254 191,28102,97 371,55

(254 191,28*102,9/100=-261 562,83)

жовтень 2010 року254 291,28100,51 271,46

(254 291,28*100,5/100=-255 562,74)

листопад 2010 року254 291,28100,3762,88

(254 291,28*100,3/100=-255 054,16)

грудень 2010 року254 291,28100,82 034,33

(254 291,28*100,8/100=-256 325,61)

січень 2011 року 254 291,28101,02 542,92

(254 291,28*101,0/100=-256 834,20)

лютий  2011 року 254 291,28100,92 288,63

(254 291,28*100,9/100=-256 579,91)

березень 2011 року193 073,03101,42 703,03

(193 073,034*101,4/100=-195 776,06)

Позивач за порушення відповідачем положень пункту 8.2 Договору щодо обов’язковості щоквартального інформування Лізингодавця про стан та місцезнаходження майна просить на підставі пункту 11.2.6. договору стягнути з відповідача штраф у розмірі 57 373,27 грн. - 20% від загальної вартості майна на момент укладення договору (286 866,35 грн.) за неподання інформації за 4 (четвертий) квартал 2010 року.

Оскільки відповідач на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2011 року не надав суду доказів подання інформації за 4 (четвертий) квартал 2010 року, суд вважає його таким, що порушив положення пункту 8.2 Договору, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог і стягує з відповідача 57 373,27 грн. (286 866,35 X 20 %) штрафу.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 313 379,45 грн. заборгованості, у тому числі: 193 073,03 грн. основної заборгованості, 10 161,35 грн. –3% річних, 19 277,89 грн. пені, 33 493,91 грн. інфляційних, 57 373,27 грн. штрафу.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 3 133,79 грн. та 232,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                   ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, п/р 26004024740200 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 3515005, код ЄДРПОУ 30575865) –193 073,03 грн. основної заборгованості, 10 161,35 грн. –3% річних, 19 277,89 грн. пені, 33 493,91 грн. інфляційних, 57 373,27 грн. штрафу, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 3 133,79 грн. та 232,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                       С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 20.07.2011 року.