ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2011 р.                                                           Справа № 5023/5062/11  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Ільїн О.В. , суддя  Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Шевелев К.Є.

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. №3045 Х/1-7) прокурора Київського району м. Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.11 року у справі № 5023/5062/11

за позовом прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі  Українського державного науково-дослідного інституту проблем водовідведення та охорони навколишнього середовища, м. Харків,

до  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

про стягнення коштів,

встановила:

          Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі  позивача, Українського державного науково-дослідного інституту проблем водовідведення та охорони навколишнього середовища, звернувся до господарського суду Харківської області  з позовом  про стягнення з відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, на користь  позивача  1902,00 грн. на утримання орендованого майна. Судові витрати просив покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.06.2011р. у справі          № 5023/5062/11 (суддя  Бринцев О.В.)  позовну заяву повернуто без розгляду.

Прокурор  не погодився з цією ухвалою господарського суду першої інстанції, оскільки вважає,  що вона винесена при невірному дослідженні судом обставин справи, є необґрунтованою, суперечить нормам процесуального права, грубо порушує конституційне право на звернення до суду за захистом порушених прав.

Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить скасувати  вказану ухвалу, справу направити на розгляд до  місцевого господарського суду.

          В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Також, прокурор в судовому засіданні уточнив вимоги пункту 3 апеляційної скарги та просив вірною вважати вимогу про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 23.06.2011 року по справі № 5023/5062/11.

          Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, відзивів на апеляційну скаргу не надали, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

          Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів встановила наступне.

          Вивченням матеріалів справи встановлено, що позовні вимоги прокурора полягають в наступному.

          Між позивачем та відповідачем 12.07.2010 року та 26.03.2010 року укладені договори оренди нежитлових приміщень. В той же час, договори про відшкодування витрат балансоутримувача на отримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю між позивачем та відповідачем були укладені 01.09.2010 року, в той час як фактично в оренду приміщення передані 12.07.2010 року та 26.03.2010 року, у зв'язку з чим, загальна сума заниження відшкодування витрат балансоутримувача на отримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю склала 541,16 грн. та 428,36 грн.

          На підставі викладеного, прокурор стверджує, що позивачем недотримано дохід внаслідок не проведення відповідачем відшкодувань на загальну суду 969,52 грн.

          Також, прокурор вказує, що в період з 01.10.2009 року по 01.10.2010 року відповідачем за договорами оренди від 12.07.2010 року та 26.03.2010 року не нараховувались витрати на вивіз сміття на загальну суму 650,17 грн., а також не в повному обсязі нараховані витрати з водопостачання та каналізації на загальну суму 282,96 грн.

          У вказаних вище обставинах прокурор вбачає порушення вимог пункту 11 Медотики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 768 від 04.10.1995 року; та пункт 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", у зв'язку з чим прокурор звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 1902 грн. 65 коп.

          Колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява прокурора не відповідає вимогам статті 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з відомостей, викладених в позовній заяві, та доданих до заяви письмових доказів, не вбачається підстав для висновку про можливість об'єднання у одній позовній заяві різних позовних вимог, які виникли з різних правових та фактичних підстав, а сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

          Однак, к такими висновками господарського суду першої інстанції колегія не погоджується, виходячи з наступного.

          Відповідно до положень частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

          Слід зазначити, що підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Таким чином при об'єднанні позовних вимог, такі вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин спору, на яких ґрунтуються ці вимоги.

          В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи  відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які  беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

          Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги пред'явлено до одного відповідача, в інтересах держави в особі позивача. Підставою позовних вимог є неналежне виконання, на думку прокурора, відповідачем зобов'язань, що виникли внаслідок орендних правовідносин між позивачем та відповідачем. В обґрунтування позовних вимог прокурором в якості доказу вказано акт Контрольно-ревізійного управління в Харківській області від 17.02.2011 року.

          Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає порушень при об'єднанні прокурором позовних вимог.

          Слід також зазначити, що відповідно до статті 86 Господарського процесуального  кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті  (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення  провадження  у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.   Ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду,  номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які  брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору  або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на  дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

          Проте, в оскаржуваній ухвалі, господарський суд першої інстанції не вказав, чим саме об'єднання позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

          Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 23.06.2011 року по цій справі - скасуванню.

          Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2011 року скасувати.

Справу направити на розгляд господарського суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя                                                                    Сіверін В. І.

Суддя                                                                                           Ільїн О.В.  

Суддя                                                                                           Терещенко О.І.  

Повний текст постанови підписано 08.08.2011 року