ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" вересня 2006 р. | Справа № 14/269-3532 |
15 год. 30 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Михайлишин Л.М.
Розглянув справу
за позовом Державного підприємства "Ковалівський спиртзавод", с. Ковалівка, Монастириський район, Тернопільська область, 48322
до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириське відділення), вул. Шевченка, 19, м. Монастириськ, Монастириський район, Тернопільська область, 48300
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За участю представників сторін:
позивача: Кідонь-Козак Ю.М., довіреність №367 від 15.09.06р.,
відповідача: Гладиш А.С., довіреність №98 від 06.04.06р.
Суть справи:
Державне підприємство "Ковалівський спиртзавод", звернулось в господарський суд Тернопільської області з адміністративним позовом до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення №000022301/0 від 11 січня 2005 року яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 10664 грн.
Позов, підтриманий в судовому засіданні повноважним представником, товариство обґрунтовує тим, що спірний правовий акт індивідуальної дії є незаконним, прийнятий податковим органом з порушенням законодавства з питань оподаткування, а відтак підлягає скасуванню в судовому порядку. Дане твердження мотивоване посиланнями на приписи Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та інших нормативно-правових актів, які регулюють даний предмет спору.
У запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника податкової служби відповідач проти позову заперечив, посилаючись відсутність предмету спору, оскільки оскаржуване рішення - повідомлення скасовано.
Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 19, 51, 130 КАС України.
За відсутності клопотань представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив :
Посадовими особами Козівської міжрайонної державної податкової інспекції, правонаступником якої є відповідач по справі, проведено комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Ковалівський спиртзавод" за період з 01 липня 2003 року по 31 березня 2004 року.
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом 06.01.05 року складено акт №1-23/00375059, в якому державною податковою інспекцією, серед іншого, констатовано, що в порушення п.п 7.2.1 п.7.2 та п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР суб'єктом господарювання зайво віднесено до податкового кредиту 21327 грн. податку на додану вартість за податковими накладними, які не містять усіх обов’язкових реквізитів.
11 січня 2005 року на підставі з'ясованих в процесі перевірки обставин, відповідно до підпункту 17.1.3 п.17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Козівською міжрайонною ДПІ (Монастириським відділенням) прийнято податкове повідомлення-рішення №000022301/0, згідно з яким ДП „Ковалівський спиртовий завод” визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10664 грн., в тому числі основний платіж –0 грн., штрафні ( фінансові) санкції –10664, 00 грн.
Дане рішення і оспорюється позивачем в судовому порядку.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у засіданні, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.
В обґрунтування своїх вимог позивач, не оспорюючи висновки, що викладені перевіряючими у акті перевірки, посилається на невідповідність податкового повідомлення –рішення приписам п.п.6.2.2 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ (далі Закон №2181), зокрема, щодо відсутності в оскаржуваному рішенні суми податкового боргу, недоїмки, основного платежу.
При цьому підприємством поза увагою залишено ту обставину, що наведена вище законодавча норма встановлює вимоги щодо форми і змісту податкових вимог, а не податкових повідомлень –рішень, і тому до спірних правовідносин застосовуватись не може.
Крім того, на підставі поданих учасниками спірних правовідносин доказів, судом з'ясовано що відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону №2181, застосовуючи процедури адміністративного узгодження сум податкових зобов'язань платник податків звернувся із скаргою до контролюючого органу про перегляд податкового повідомлення-рішення №000022301/0 від 11 січня 2005 року.
За результатами розгляду скарги, згідно з приписами Закону №2181 та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 02 березня 2001 року №82 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за №238/5429) 11 та 14 лютого 2005 року податковим органом прийнято рішення № 401/10/25 та рішення №419/10/25, якими податкове повідомлення - рішення №000022301/0 від 11 січня 2005 року - скасовано. Докази надіслань вказаних рішень платнику податків містяться в матеріалах справи ; факт їхнього отримання представником позивача не оспорюється, однак останній в судовому засіданні наполягає щодо скасування даного правового акту індивідуальної дії і в судовому порядку.
Частина четверта п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби визначає, що у разі скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу вважаються відкликаними податкові повідомлення або податкові вимоги з дня прийняття рішення про скасування суми податкового зобов'язання або податкового боргу.
Згідно з частиною 5 п. 9 зазначеного вище Положення податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними і у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення.
Слід зазначити, що наведені вище положення нормативно –правового акту кореспондуються із приписами п.п.6.4.1 (б), 6.4.3, п. 6.4, п.6.5 статті 6 Закону №2181 та вимогами п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, який затверджено наказом ДПА України 21.06.01 р. за № 253 та зареєстрованого в Мінюсті 06.07.01 р. за № 567/5758.
За таких обставин станом на час звернення ДП „Ковалівський спиртзавод” до суду предмет оскарження відсутній, що вказує на безпідставність позовних вимог, їх необґрунтованість поданими доказами та законодавчими актами, що, в сукупності є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ст..ст.87,89,94 КАС України судовий збір не відшкодовується.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.2,3,7-17,69-71,86,87,89, 94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - 02 жовтня 2006 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя О.В. Руденко