Справа № 2-а-8430/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 21 липня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гамули Б.С. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про визнання права на отримання пенсій відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про зобов’язання провести перерахунок, виплату та стягнення таких пенсій

                                                     встановив:

                 У поданій до суду 23 червня 2011 року позовній заяві позивачка зазначає, що вона є інвалідом 11 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалою 1 категорії від такої аварії.

          Відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закону), їй повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Відповідач в таких розмірах пенсій їй не виплачував і  не виплачує, зробити їх перерахунок в сторону збільшення та виплату відмовляється.

          Просить суд постановити рішення, котрим визнати за нею право на отримання державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, передбачених ст.ст.50, 54 Закону; зобов’язати відповідача зробити перерахунок таких пенсій та виплачувати їх у визначених Законом розмірах, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; стягнути негайно з нього в її користь згадані недораховані та не виплачені пенсії за період з 01 вересня 2010 року по день постановлення судового рішення в сумі 33531 грн. 03 коп.

          Ухвалою суду від 25 червня 2011 року даний адміністративний позов в частині стягнення вказаних пенсій за період з 01 вересня по 22 грудня 2010 рік залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду з вимогами за цей період.

          Відповідачем у десятиденний термін з дня отримання копій позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження у справі, який закінчився 18 липня 2011 року, заперечень на позов не подано.

          Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

          Як вбачається з довідки МСЕК, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (позивачка є особою, яка постраждала  внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ( категорія 1 ) та  інвалідом 11-ої групи захворювання, пов’язаного з наслідками такої аварії.

          Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:  а)  державної пенсії; б)  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону пенсії, що визначаються інвалідам 11 групи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими   восьми мінімальних пенсій за віком, а відповідно до його ч.1 ст. 50  -  додаткова пенсія - в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Розміри державної та додаткової пенсій по інвалідності зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.12, п.п.15 п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від                    28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення.

Відповідач згідно його довідки та відмови виплачує позивачці державну та щомісячну додаткову пенсії в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»,  що є значно меншими.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачці розміру пенсії застосуванню підлягають ст.ст.50, 54 Закону, а не згадані постанови, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

          Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Виходячи з наведеного суд доходить висновку, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок позивачці основної державної пенсії відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог його ч.1 ст. 50 із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» і цей перерахунок має бути здійснений за період з 23 грудня 2010 року по 21 липня 2011 рік (день постановлення судового рішення) як цього просить позивачка з врахуванням виплачених їй сум.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме  на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачці саме УПФУ в Камінь-Каширському районі.

          Позовні вимоги позивачки в частині визнання за нею права на отримання  державної та додаткової пенсій у розмірах відповідно восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % такої мінімальної пенсії задоволенню не підлягають, оскільки таке її право визначене ст.ст.50, 54 Закону.

Не підлягає до задоволення і вимога позивачки про стягнення на її користь  пенсії у розмірі 33531 грн. 03 коп., оскільки саме на відповідача покладено обов’язок проводити нарахування та виплату пенсій у конкретному розмірі, в зв’язку з чим суд не може перебирати на себе функції державного органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

Судового рішення суд до негайного виконання не допускає, оскільки не вбачає для цього підстав.

          Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

          Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі щодо невиплати ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду 11 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи,  державної пенсії в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 23 грудня 2010 року до 21 липня 2011 року включно відповідно до положень ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як особі віднесеної до 1 категорії, інваліду 11 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 23 грудня 2010 року по 21 липня 2011 рік відповідно до положень ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг, копії яких одночасно надсилаються особами, які їх подають, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий :                                                                             Б.  С.  Гамула