Справа № 2-272 /2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И   

02.08.2011          Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-          при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Ренійське бюро технічної інвентаризації»(третя особа –виконавчий комітет Ренійської міської ради Одеської області) про визнання відсторонення від роботи незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу і моральної шкоди, -  

В С Т А Н О В И В:

          Представники відповідача - КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_2 діючий на підставі довіреності від 21.03.2011 р., ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності від 20.02.2011 р., позовні вимоги не визнали, надали суду заперечення на позов від 09.03.2011 р., додаткові заперечення від 04.04.2011 р.

          Третя особа –виконавчий комітет Ренійської міської ради Одеської області не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача та просив про розгляд справи без участі свого представника.          

          Позивачка ОСОБА_1 наполягала на задоволені позовних вимог.

          В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази:

          - копія паспорту громадянки України на ім’я ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1;

       - копія трудової книжки на ім’я ОСОБА_1 від 08.04.1987 р., з відміткою про її прийняття до Ренійського БТІ на посаду копіювальника –рулетника на період декретної відпустки, згідно наказу № 45 від 05.11.2007 р.;

    - копії листів працівників Ренійського БТІ на ім’я начальника УТСЗН Ренійської райдержадміністрації Строгановой Ж.В., про неможливість в повному обсязі виконувати роботу по обслуговуванню населення;

          - копія розпорядження Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 26.10.2009 р. № 236/ГІК-2009, про утворення комісії щодо приймання-передачі матеріальних цінностей, архіву та печатки КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»;

         - копія листа працівників КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»на ім’я в.о. голови Ренійської райдержадміністрації Лізогуб М.О., про незаконне недопущення до виконання своїх посадових обов’язків;

       - копія відповіді прокуратури Ренійського району Одеської області на ім’я державного інспектора праці та ОСОБА_6. від 18.11.2009 р. № 11/1046-09, про вжиття заходів реагування;

          - копія відповіді Державного департаменту нагляду за додержання законодавства про працю на ім’я Єремеєвой Н.М. від 27.11.2009 р. № 013-4833-56, про те, що її звернення було направлено на розгляд до Територіальної державної інспекції праці в Одеській області;

          - копія відповіді Державного департаменту нагляду за додержання законодавства про працю на ім’я ОСОБА_6 від 10.12.2009 р. № 12-15, в якому ОСОБА_6 запропоновано звернутись до суду із позовом про захист трудових прав;

          - копія відповіді Ренійської районної державної адміністрації в Одеській області на ім’я працівників КП «Ренійське БТІ»від 17.12.2009 р. № Ко-386;

       - заперечення КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»на позовну заяву ОСОБА_1;

          - копія розпорядження Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 30.10.2006 р. № 71-Л/ГІК-2006, про призначення на посаду начальника Ренійського БТІ ОСОБА_8;

          - копія контракту з керівником КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»від 10.10.2006 р.;

          - копія рішення Апеляційного суду Одеської області від 26.06.2008 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області про визнання розпоряджень Ренійського міського голови незаконними та поновлення на роботі;

          - копія рішення Верховного Суду України від 30.09.2009 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області про визнання розпорядження Ренійського міського голови незаконним та поновлення на роботі;

          - копія розпорядження Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 14.12.2010 р. № 260/ГІК-2010, про передачу документів КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»начальнику КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_10;

          - копія акту приймання-передачі документів від 10.12.2010 р.;

          - копія списку поштових відправлень рекомендованих листів на ім’я ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, з додатком повідомлення на ім’я ОСОБА_1;

          - додаткові заперечення КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»на позовну заяву ОСОБА_1 від 04.2011 р.;

          - копія листа Виконавчого комітету Ренійської міської ради на ім’я державного нотаріуса Ренійської районної державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Ренійської районного нотаріального округу Одеської області, начальника державної податкової інспекції в Ренійському районі, начальника Ренійського районного відділу статистики, начальника Управління пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області, начальника фонду соціального страхування в Ренійському районі, від 04.02.2008 р. № 06-61, про внесення змін до печатки КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»;

          - копія розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000012 за грудень 2008 р.;      

          - копія розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000011 за листопад 2008 р.;      

          - копія розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000010 за жовтень 2008 р.;

          - копії квитанцій про сплату ОСОБА_9 суми 268,22 грн., 1 463,41 грн.,975,61 грн.;

          - копії відомостей виконаних робіт на ім’я виконавця ОСОБА_1 за січень 2009 р., за лютий 2009 р., за березень 2009 р., за квітень 2009 р., за травень 2009 р., за червень 2009 р.; за липень 2009 р., за серпень 2009 р., за вересень 2009 р.;

          - висновки щодо сум нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період з листопада 2007 р. по вересень 2009 р.;

       - копія акту об’єднаного Ізмаїльського контрольно-ревізійного відділу контрольно-ревізійного управління в Одеській області України від 28.03.2008 р. № 930-24/28;

          - особова справа рулетника-копіювальника Ренійського БТІ ОСОБА_15.   

Судом в ході судового розгляду встановлено, що позивачка ОСОБА_1 05.11.2007 року була прийнята на роботу до Комунального підприємства «Ренійське бюро технічної інвентаризації»на посаду копіювальника –рулетника на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника. На роботу позивачка була прийнята начальником Ренійського БТІ ОСОБА_9

          Виконавчим комітетом Ренійської міської ради від 30.10.2006 р. ОСОБА_9 була звільнена з посади начальника Ренійського БТІ. Розпорядженням Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 30.10.2006 р. на посаду начальника Ренійського БТІ, згідно укладеного контракту, була призначена ОСОБА_8

          Не погодившись із наказом про звільнення, ОСОБА_9 оскаржила його в судові органи. Рішеннями апеляційного суду Одеської області від 26.06.2008 р. та ухвалою Верховного Суду України від 30.09.2009 р. звільнення ОСОБА_9 було визнане законним та обґрунтованим. У період розгляду справи судовими органами щодо звільнення ОСОБА_9, тобто з жовтня 2006 р. по вересень 2009 р., практично в м. Рені функціонували паралельно два бюро технічної інвентаризації. За такими обставинами, працівники Ренійського БТІ, у тому числі і позивачка, не мали можливості виконувати в повному обсязі свої посадові обов’язкові щодо обслуговування населення. Для вирішення ситуації, що виникла, працівники Ренійського БТІ, в тому числі і позивачка, неодноразово звертались до управління праці та соціального захисту населення Ренійської райдержадміністрації, голови Ренійської районної державної адміністрації, прокурора Ренійського району, та ін. ,однак питання так і не було вирішено.

          Розпорядженням Виконавчого комітету Ренійської міської ради № 236/ГІК-2009 від 26.10.2009 р., було утворено комісію щодо приймання-передачі матеріальних цінностей, архіву та печатки КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації. Після початку роботи цієї комісії, у листопаді 2009 р. група працівників КП «Ренійське БТІ», у тому числі і позивачка, не були допущені до виконання своїх обов’язків. Листом в.о. голови Ренійської районної державної адміністрації № Ко-386 від 17.12.2009 р., працівники КП «Ренійське ЮТІ» були повідомлені про те, що трудові книжки та накази про прийняття на роботу працівників КП «Ренійське БТІ», у тому числі і позивачки, знаходяться у відповідача (КП «Ренійське БТІ»), а також, що працівники КП «Ренійське БТІ»ОСОБА_1 та інші, не знаходяться в трудових відносинах з КП «Ренійське БТІ», не значаться у штатному розписі.

          Таким чином, позивачка до теперішнього часу, будучи фактично відстороненою від роботи,  з наказом про своє звільнення ознайомлена не була, на руки наказ про звільнення не отримувала. Це стосується і трудової книжки, яка по сьогоднішній день знаходиться в КП «Ренійське БТІ». У зв’язку з цим, позивачка вважає, що вона і досі є працівником КП «Ренійське БТІ», однак виконувати свої обов’язки за трудовим договором не може, враховуючи те, що відповідач чинить їй перешкоди у доступі до роботи, відповідно і до виконання своїх обов’язків. Позивачка вважає, що ніяких підстав для відсторонення від роботи не було як на момент недопуску до роботи, так і на теперішній час, тому, просить визнати її відсторонення від роботи незаконним у період з 02.11.2009 р. по теперішній час, поновити її на роботі в КП «Ренійське БТІ»на посаді рулетника –копіювальника.     

           Також, позивачка в своєму позові зазначила про те, що у КП «Ренійське БТІ»перед нею виникла заборгованість по заробітній платі, у зв’язку з чим, просить стягнути з КП «Ренійське БТІ»на її користь заборгованість по заробітній платі, заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 02.11.2009 р. по дату винесення рішення суду включно з урахуванням середньої заробітної плати, стягнути моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

Заслухавши пояснення позивачки, яка підтримала позовні вимоги, представників відповідача, які заперечували проти задоволення позовних вимог, пояснення свідків ОСОБА_16, ОСОБА_9, вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 працювала в КП «Ренійське бюро технічної інвентаризації»на посаді копіювальника –рулетника з 05.11.2007 р. Підтвердженням цього є запис в трудовій книжці ОСОБА_1, звідки вбачається, що ОСОБА_1 наказом № 45 від 05.11.2007 р. була прийнята до Ренійського БТІ на посаду копіювальника –рулетника на час декретної відпустки. Як виходить з пояснень позивачки, працювала вона в Ренійському БТІ до 01.11.2009 р. –аж доки не була відсторонена від роботи, що сталося після проведення комісії по прийманню-передачі матеріальних цінностей, архіву та печатки КП «Ренійське БТІ». На момент її відсторонення від обов’язків, жоден з діючого керівництва КП «Ренійське БТІ»не надав обґрунтованої мотивації щодо її відсторонення. Сама ж позивачка не знала, з яких підстав вона була відсторонена від обов’язків, або взагалі звільнена. З наказом про своє звільнення, у встановлений законодавством строк, позивачка не була ознайомлена, наказ про своє звільнення взагалі не бачила по сьогоднішній день, відповідно розрахунок по заборгованості по заробітній платі не проведений.

Відповідач позовні вимоги позивачки не визнав. Свою незгоду мотивував тим, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.06.2008 р. та ухвалою Верховного Суду України від 30.09.2009 р. звільнення ОСОБА_9 було визнано законним та обґрунтованим, однак, весь час, протягом котрого йшли судові процеси –тобто з жовтня 2006 р. по жовтень 2009 р. ОСОБА_9 вважала себе повноправним начальником Ренійського БТІ всупереч чинному законодавству. Це пояснюється тим, що коли вона мала залишити посаду легітимному начальнику Ренійського БТІ –ОСОБА_8 вона самовільно, без будь-якої правової підстави продовжувала нібито виконувати функції начальника Ренійського БТІ, серед інших дій, здійснювала прийом громадян на роботу, в тому числі і позивачки. Проте, це не давало ОСОБА_9 право весь час судових розглядів, аж доки Верховний Суд України не прийме своє рішення, вважати себе начальником Ренійського БТІ. Відповідач, вважає, що начальником Ренійського БТІ, у період з жовтня 2006 р. була ОСОБА_8, що підтверджується розпорядженням Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 30.10.2006 р., про призначення на посаду начальника Ренійського БТІ ОСОБА_8, а також контрактом з керівником КП «Ренійське БТІ»від 10.10.2006 р. Стосовно запису у трудовій книжці позивачки щодо того, що вона була прийнята на роботу в Ренійське БТІ, відповідач вважає, що цей запис не може бути у вказаній ситуації розцінений як доказ наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та Ренійським БТІ виходячи з того, що згідно п. 2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»- усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення –у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).  Ні позивачка, ні свідки не змогли надати наказ про прийняття позивачки на роботу до Ренійського БТІ за підписом легітимного начальника Ренійського БТІ –ОСОБА_8    

З такими доводами відповідача, суд погодитись не може, опираючись на наступне.          

В даному випадку, прямим доказом того, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу до КП «Ренійське БТІ» та не звільнена по сьогоднішній день, тобто є працівником, є її трудова книжка, яку сам відповідач надав до суду і яка була досліджена в судовому засіданні. В трудовій книжці міститься запис тільки про прийняття ОСОБА_1 на роботу до Ренійського БТІ на посаду копіювальника –рулетника на час декретної відпустки. Запис про її звільнення відсутній.

Відповідач посилається на те, що ні позивачка, на свідки, не змогли надати доказу щодо наявності наказу, згідно якого позивачка була прийнята на роботу, а також трудового договору (контракту), укладеного між позивачкою та відповідачем, що, нібито, підтверджує той факт, що позивачка не знаходилась у трудових відносинах з Ренійським БТІ, що є неспроможними твердження щодо будь-яких порушень трудових прав ОСОБА_1 з боку відповідача.

Згідно із положеннями ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріально забезпечені і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Дійсно, в матеріалах справи вказаний у трудовій книжці позивача наказ № 45 від 05.11.2007 р., згідно якого позивачка була прийнята на роботу до Ренійського БТІ, та трудовий договір укладений між позивачкою та ОСОБА_1, відсутні. Але, ст. 24 КЗпП, передбачає умови укладання трудового договору. Ч. 4 цієї статті вказує те, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Заслухавши пояснення свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_16, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, а саме: копії відомостей виконання робіт ОСОБА_1; копію акту приймання-передачі документів від 10.12.2010 р., факт допущення позивачки до роботи та виконання нею своїх функціональних обов’язків знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Отже, запису в трудовій книжці про прийняття позивачки на роботу, а також вищенаведених письмових доказів, встановлених судом обставин справи достатньо для того, щоб визнати факт виконання позивачкою своїх обов’язків у Ренійському БТІ у період з 05.11.2007 р. по жовтень 2009 р.

          Крім цього, відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що ніякого наказу про прийняття на роботу позивачки до Ренійського БТІ, начальник Ренійського БТІ ОСОБА_8 не видавала, фактичного допуску до роботи позивачки, ОСОБА_8 не здійснювала. Такі доводи відповідача, позивачка не заперечує, адже приймала її на роботу начальник Ренійського БТІ ОСОБА_9 Це також підтвердила свідок ОСОБА_9 та ОСОБА_16 Такі, дещо нестандартні обставини, пояснюється тим, що у період з 30.10.2006 р. по 30.09.2009 р. в м. Рені практично функціонували паралельно два бюро технічної інвентаризації. Ці обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, та зокрема під час дослідження акту об’єднаного Ізмаїльського контрольно-ревізійного відділу контрольно-ревізійного управління в Одеській області України від 28.03.2008 р. № 930-24/28, яким встановлено наступне. «На день початку ревізії (26.02.2008 р.) в м. Рені існувало два міських бюро технічної інвентаризації, кожне з яких мало окреме свідоцтво про реєстрацію та окрему довідку з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а саме: 1) КП «Ренійське БТІ», начальник якого є ОСОБА_9, юридична та фактична адреса: 68800, Одеська область, м. Рені, вул. 28 Червня, 125, тел. 4-02-55; 2)  КП «Ренійське БТІ», начальник якого є ОСОБА_8, юридична та фактична адреса: 68800, Одеська область, м. Рені, вул. 28 Червня, 125.

          КП «Ренійське БТІ»(начальник ОСОБА_9.) –підприємство є юридичною особою, утворено комунальною власністю Ренійської міської територіальної громади, діє за принципами повного господарського розрахунку та згідно Статуту, який затверджено рішенням виконкому Ренійської міської ради від 26.11.2004 р. № 543, має самостійний баланс, печатку і штамп з зазначенням своєї назви, володіє архівними матеріалами. Штат підприємства у 2007 р. складав 17 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати в сумі 95 026 грн., фактично у 2007 р. працювало 17 осіб. Відповідно до п.п. 2.2 Статуту, підприємство фактично здійснювало у період, що ревізувався, певні дії: ведення на основі реєстрації правовстановлюючих документів єдиного державного реєстру нерухомості на закріпленій території; державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомості незалежно від форм власності; оформлення документів на приватизацію квартир, і т.і. До ревізії були надані відомості нарахування працівникам підприємства заробітної плати за 2007 р. З каси підприємства за період з 01.03.2007 р. по 30.11.2007 р. було видано коштів: на виплату заробітної плати та різних виплат працівникам в сумі 135 590 грн. 86 коп. По виданим підзвіт коштам повнота та законність їх використання перевірена по авансовим звітам працівників підприємства ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14 Згідно доданих до звітів документів, було використано коштів через установи банку та готівкою на оплату: внески до Пенсійного фонду в сумі 43 006 грн. 83 коп. (через банк); внески до Фонду зайнятості в сумі 4 240 грн. 24 коп. (через банк); внески до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві в сумі 1 270 грн. 53 коп. (через банк); внески до Фонду соціального страхування тимчасової непрацездатності в сумі 1 372 грн. 63 коп. (через банк); перераховані профвнески в сумі 1 305 грн. 28 коп. (через банк).

          КП «Ренійське БТІ»(начальник ОСОБА_8.) –підприємство є юридичною особою, утворено комунальною власністю Ренійської міської територіальної громади, діє за принципами повного господарського розрахунку, має самостійний баланс, на момент проведення ревізії Статуту не має, печатки і штампа не має, має доступ до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно, в Ізмаїльський філії Промінвестбанку відкрито рахунок № 26005301350159, МФО 328492. Підприємству видано свідоцтво про державну реєстрацію серії АОІ № 004082 від 12.10.2007 р. Начальник КП «Ренійське БТІ»призначена на посаду розпорядженням міського голови від 30.10.2006 р. № 71-Л/ГІК-2006. В період, який ревізувався, з ОСОБА_8 виконкомом Ренійської міської ради було укладено контракт від 10.10.2006 р. (термін дії до 10.07.2007 р.), контракт від 20.09.2007 р. (термін дії до 10.09.2009 р.). Штат підприємства затверджено станом на 10.01.2007 р. в кількості 9 штатних одиниць, станом на 01.12.2007 р. фактично працювало у КП «Ренійське БТІ»6 осіб. Підприємство фактично здійснювало такі види господарської діяльності: первісна інвентаризація домоволодінь; оцінка домоволодінь; видача довідок про наявність або відсутність власності на нерухоме майно. В період, що ревізувався, було видано з каси на виплату заробітної плати працівникам підприємства в сумі 57 090 грн. 15 коп., та ін. Сплачено з рахунку № 26005301350159 за період з 01.03.2007 р. по 30.11.2007 р. коштів в сумі 160 070 грн. 14 коп., а саме: на оплату внесків до Фонду соцстрахування на випадок безробіття в сумі 1 681 грн.; на сплату внесків до Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві в сумі 664 грн. 71 коп.; на оплату внесків до Фонду соцстрахування тимчасової втрати працездатності в сумі 1 945 грн. 21 коп.; на оплату внесків та нарахувань на заробітну плату до Пенсійного Фонду в сумі 28 654 грн. 24 коп.; на оплату фінансових санкцій до Пенсійного фонду в сумі 5 052 грн. 63 коп., та ін. Реєстрація об’єктів нерухомого майна по наданим документам у період, що ревізується, не проводилась і не проводиться. Документи на проведення інвентаризацій виготовляються, замовникам не видані. За період з 01.03.2007 р. по 01.10.2007 р., КП «Ренійське БТІ», де начальником є ОСОБА_8, незаконно, без виконання робіт, необгрунтовано отримало доход за послуги, які підприємством фактично не виконувалися, а були раніше виконані працівниками КП «РБТІ»(начальник ОСОБА_9.)                          

          Таким чином, можна зробити висновок, що дійсно, у вищевказаний період фактично паралельно існувало та здійснювало свою діяльність два бюро інвентаризації, що є неможливим з точки зору навіть здорового глузду, але це є встановлений факт. Крім того, після укладення контакту із ОСОБА_8 та затвердження штатного розпису, керівником БТІ ОСОБА_8 було здійснено прийняття на роботу нових працівників, а ті працівники, що працювали під керівництвом ОСОБА_9. (в тому числі і позивач) опинились у двозначній ситуації, та їх трудові права як працівників було грубо порушено, оскільки до подальшого виконання трудових обов’язків вони не допускались, але й звільнені у встановленому трудовим законодавством порядку вони не були.

         Окремо слід зазначити, що позивача було прийнято на роботу на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника. Як було пояснено позивачем, підтверджено свідками та не заперечувалось відповідачем, цим основним працівником була ОСОБА_15 В ході з’ясування судом обставин справи та перевірки їх доказами, допиту свідка ОСОБА_15, дослідження письмових доказів, було встановлено, що дійсно ОСОБА_15 раніше працювала у КП «Ренійське БТІ»на посаді рулетника –копіювальника під керівництвом ОСОБА_9, 21.11.2006 р. зареєструвала шлюб у зв’язку із чим змінила прізвище на «ОСОБА_15»та вибула у відпустку по догляду за дитиною. 05.11.2007 р. на період відпустки ОСОБА_15 згідно із наказом № 45 була прийнята позивач ОСОБА_1 До досягнення дитиною трирічного віку, ОСОБА_15 прийняла рішення вийти на роботу, з метою повернення до виконання своїх обов’язків звернулась до начальника КП «Ренійське БТІ»ОСОБА_8  Однак, наказом начальника КП «Ренійське БТІ»ОСОБА_8  № 80 від 06.10.2008 р. повернення ОСОБА_15 до виконання обов’язків було оформлене не як повернення з відпустки по догляду за дитиною, а як нове прийняття на роботу, причому вже на посаду техніка., їй було оформлено нову трудову книжку, 30.09.2010 р. ОСОБА_15 було переведено на посаду інженера з інвентаризації нерухомого майна. Таким чином, виходить, що починаючи з 06.10.2008 р. та по 02.11.2009 р. фактично одночасно паралельно працювали і основний працівник і працівник, прийнятий на роботу на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника.

          Все вищенаведене свідчить не тільки про порушення керівництвом КП «Ренійське БТІ»трудового законодавства, але й про те, що в КП «Ренійське БТІ»низький рівень організації кадрової роботи, не дотримується порядок и правила винесення трудових актів відносно трудової діяльності та працівників.

          Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивачки щодо визнання незаконним її відсторонення від роботи у період з 02.11.2009 р. по нинішній час, стягненні з відповідача на її користь заробітної плати за період вимушеного прогулу, позовні вимоги позивачки щодо поновлення її на роботі на посаді копіювальника –рулетника в КП «Ренійське БТІ»задоволенню не підлягають.

          Ст. 235 КЗпП України передбачено, що  у  разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

          В даному випадку, доказів про звільнення позивачки з посади копіювальника –рулетника з КП «Ренійське БТІ»в матеріалах справи немає, таких доказів, в ході розгляду справи, не зміг надати і відповідач. В трудовій книжці позивачки є запис тільки про її прийняття на роботу, про її звільнення з займаної посади –запис відсутній. Наказ про її звільнення до суду наданий не був. Отже, виходячи з цього, позивачка й досі є працівником КП «Ренійське БТІ», яка займає посаду копіювальника –рулетника. Таким чином, вирішувати питання щодо поновленні позивачки на роботі, є неможливим..     

           Вирішуючи питання про здійснення розрахунку середнього заробітку, що підлягає сплаті позивачці за період вимушеного прогулу суд погоджується із наданим позивачем розрахунком, виконаним ОСОБА_16 Позивачка просить стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 02.11.2009 р. по дату винесення рішення суду включно із розрахунку середньої заробітної плати. Згідно із наданим розрахунком, середньоденна заробітна плата складає 17 грн. 37 коп. Таким чином, за 2009 р. –44 дня вимушеного прогулу (17 грн. 37 коп. х 44 дня вимушеного прогулу) = 764 грн. 28 коп.; за 2010 р. –251 день вимушеного прогулу (17 грн. 37 коп. х 251 день вимушеного прогулу) = 4 359 грн. 87 коп.; за 2011 р. –143 дні вимушеного прогулу (17 грн. 37 коп. х 143 дня вимушеного прогулу) = 2 483 грн. 91 коп., а всього стягненню з КП «Ренійське БТІ»на користь позивачки підлягає заробітна плата за час вимушеного прогулу (764 грн. 28 коп. + 4 359 грн. 87 коп. + 2 483 грн. 91 коп.)  у сумі 7 608 грн. 06 коп. з відрахуванням всіх належних платежів та податків.

            Згідно із положеннями ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у випадку, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Як вже було вказано вище, грубе порушення трудових прав позивача, тривале її знаходження у ситуації, коли вона не могла належним чином реалізувати своє конституційне право на працю, не могла ані працювати за місцем роботи, оскільки була фактично відсторонена від неї, ані працевлаштуватися у іншому місці щоб заробляти необхідні кошти для існування,  оскільки не була звільнена у встановленому законом порядку, безумовно призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.  Таким чином, позивачу заподіяно моральну шкоду, яка в силу ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України підлягає стягненню з відповідача. При визначенні розміру суми, що підлягає стягненню, суд враховує обставини справи, характер, обсяг та тривалість моральних страждань. Виходячи з вищенаведеного, положень ст. 23 ЦК України про врахування суттєвих обставин, вимог розумності та справедливості та не виходячи за межі заявлених позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги позивачки в цій частині у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 21, 24, 46, 47, 232, 235, 237-1 КЗпП України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Відсторонення ОСОБА_1 від роботи у період з 02.11.2009 р. по нинішній час –визнати незаконним.

Стягнути з комунального підприємства «Ренійське бюро технічної інвентаризації»на користь ОСОБА_1  заробітну плату за період вимушеного прогулу у сумі 7 608 грн. 06 коп., з відрахуванням всіх належних платежів та податків, а також 1 000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди, а всього стягнути  8 608 грн.06 коп.

На підставі ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання  судового рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць  у сумі 382 грн. 14 коп.

Стягнути з комунального підприємства «Ренійське бюро технічної інвентаризації» 86 грн. 08 коп. держмита у доход держави, а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

           У задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області  через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

               Суддя                                                      В.І. Дудник