ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2006 Справа № 34/143
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Неклеса М.П.
суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Судавцова О.А.
від відповідача: Сміюха Є.В.
з участю представників сторін :
позивача –Бєломєстнов О.Ю
від відповідача: Сміюха Є.В.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “КласикБанк” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9.06.2006р. у справі
за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю “Трід Файненшнл Лімітед”, м. Лондон
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КласикБанк”, м. Дніпродзержинськ
про зобов’язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
24.05.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Компанії з обмеженою відповідальністю “Трід Файненшнл Лімітед” (далі Компанія) про зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю “КласикБанк” (далі Банк) вчинити певні дії. Свої вимоги позивач мотивував тим, що сторони 7.04.2006р. уклали договір про порядок відкриття та обслуговування банківського рахунку. З метою перерахування на власний поточний рахунок за рубежем коштів, отриманих від продажу акцій, Компанія подала Банку заявку про купівлю доларів США на суму 51178,5гр. Відповідач заявку не виконав, посилаючись на норми законодавства України. Вважаючи дії Банку незаконними, Компанія просила суд зобов’язати відповідача виконати зобов’язання за договором від 7.04.2006р. в частині виконання заявок на покупку валюти без витребування від позивача копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції, виписки банку про фактичне надходження коштів в Україну і без спонукання позивача нести витрати по сплаті збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій покупки іноземної валюти та зобов’язати Банк виконувати платіжні доручення на перерахування придбаної за заявками Компанії безготівкової валюти на її рахунки за рубежем.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 9.06.2006р. (суддя Примак С.А.) позов задоволено.
Не погодившись з рішенням Банк звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт зазначив що судом не враховано, що здійснення банківських операцій на проведенні яких наполягає позивач, неможливо з огляду на приписи законодавства, які регламентують діяльність банків.
У своєму відзиві Компанія зазначила що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що 7.04.2006р. сторони уклали договір №21 про порядок відкриття та обслуговування банківських рахунків юридичної особи (а.с.15-18). Предметом договору є регулювання відносин сторін, що виникають при відкритті Банком поточного рахунку Компанії у національній та іноземних валютах, здійснення розрахунково касових операцій позивача відповідно до чинного законодавства України та діючих нормативних актів Національного банку України. Пунктом 3.1.6 договору передбачено, що Банк має право відмовити Компанії у вчиненні операції з обов’язковим посиланням на документ, згідно якого було відмовлено у виконанні операції у випадку, коли відмова базується на вимогах чинного законодавства України, діючих нормативних актів Національного банку України.
20.04.2006р. позивач подав відповідачу заявку про купівлю іноземної валюти на суму 51178,5гр. (а.с.14). Крім того, у своєму листі від 21.04.2006р. (а.с.142-143) Компанія повідомила Банк про те, що в зв’язку з тим, що заявку на придбання валюти було оформлено на типовому бланку, позивач помилково зазначив про необхідність утримати та оплатити збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції по купівлі-продажу валюти. Посилаючись на те, що Компанія є іноземним інвестором, позивач зазначив що він не є платником цього збору і не дає згоди на його утримання.
У своїх відповідях від 28.04.2006р. та 4.05.2006р. (а.с.86,144) Банк поінформував Компанію про неможливість виконання операції, пославшись при цьому на Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про державний бюджет України на 2006р.”, Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (затв. постановою КМУ від 3.11.1998р. №1740), Положення про порядок іноземного інвестування в Україну (затв. постановою НБУ від 10.08.2005р. №280) та на Правила торгівлі іноземною валютою (затв. постановою НБУ від 10.08.2005р. №281).
Системний аналіз Законів та нормативних актів, наведених у відповідях Банку, свідчить про те, що Національним банком України, чиї розпорядження у відповідності до ст.56 Закону України “Про національний Банк України” є обов’язковими для виконання всіма банківськими установами України, заборонено здійснення операцій з купівлі-продажу валюти без додержання певних вимог.
Зокрема, пунктом 3.2 Положення про порядок іноземного інвестування в Україну та пунктом 2 Глави З Правил торгівлі іноземною валютою передбачено, що резиденти та іноземні інвестори за портфельними інвестиціями у разі повного або часткового припинення володіння іноземним інвестором цінними паперами, емітованими резидентами, а також повного або часткового повернення прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від володіння іноземним інвестором цінними паперами, емітованими резидентами (купівля іноземної валюти здійснюється резидентом - торговцем цінними паперами) мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою повернення іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні, на підставі таких документів:
-заяви про купівлю іноземної валюти;
-копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції;
-нотаріально засвідченої копії договору (угоди, контракту) про інвестиційну діяльність, що свідчить про придбання іноземним інвестором цінних паперів резидентів, з документальним підтвердженням його виконання (глобальний сертифікат, договір підписки на акції, виписка реєстратора з реєстру акціонерів та з рахунку іноземного інвестора в депозитарії);
-виписки (довідки) банку про фактичне надходження іноземної валюти в Україну;
-засвідченої у встановленому порядку копії довідки податкового органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) або легалізованої довідки (чи її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування доходів.
-офіційного повідомлення про лістинг цінних паперів (за наявності лістингу);
-оригіналу або засвідченої у встановленому порядку копії звіту про оцінку (акта оцінки) ринкової вартості цінних паперів, складеного суб'єктом оціночної діяльності, що є таким відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
-копія сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України, який підтверджує право зазначеного суб'єкта на здійснення оцінки майна у вигляді цінних паперів;
-виписки (довідки) іноземного банку (іноземних банків) про проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкт інвестування.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем вищенаведені документів до заявки на покупку валюти додано не було.
Крім того, п.5 ч1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют. При цьому Закон не містить якихось виключень та не передбачає можливості звільнення будь-кого від цього обв’язку. Пунктами 3,4 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на банки покладено обв’язок нараховувати, утримувати та перераховувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з усіх операцій купівлі безготівкової валюти, які виконуються за дорученнями клієнтів.
Таким чином, Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та вищезгаданими нормативними актами банківськім установам безумовно та без будь-яких виключень заборонено здійснювати операції з купівлі-продажу валюти за замовленнями клієнтів без наявності певного пакету документів та без сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Посилання позивача на суперечність Законів “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, “Про систему оподаткування”, тощо, є безпідставним з огляду на таке.
Підписавши договір №21 від 7.04.2006р. Компанія та Банк визначили свої взаємні права то обов’язки, що виникають при здійсненні банківських операцій. Пунктом 3.1.6 договору Банку надано право відмовити Компанії у вчиненні операції у випадку, коли відмова базується на вимогах чинного законодавства України, діючих нормативних актів Національного банку України. Погодившись на такі умови договору, позивач тим самим дав згоду на те, що при наявності заборони на здійснення операцій, які викладені у чинних нормативних актах, Банк має право відмовитися від їх проведення.
Враховуючи що сторонами не оспорюється дійсність договору №21 в цілому або його окремих положень, та на те, що наведені вище Правила та Положення були чинними як на час відмови відповідача від проведення операції так і на час розгляду справи в суді, дії Банку слід визнати такими, що відповідають умовам укладеного між сторонами договору, що унеможливлює задоволення позову з огляду на приписи ст.526 ЦК України.
Зважаючи на зміст договору, укладеного між сторонами, колегія суддів не вважає необхідним обговорювати питання про те, чи дає законодавство, яке регламентує питання іноземного інвестування право позивачу придбавати валюту без сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та чи можна віднести діяльність Компанії до інвестиційної діяльності, оскільки підписавши зазначений договір №21 позивач дав згоду на застосування Банком законодавства, яке регламентує питання придбання валюти без можливості звільнення іноземних інвесторів від обв’язку сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та при обов’язковій наявності певного пакету документів, що додається до заявки про купівлю валюти.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п.4 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального права, а в задоволенні позову повинно бути відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “КласикБанк” задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9.06.2006р. скасувати.
В задоволенні позову компанії з обмеженою відповідальністю “Трід Файненшнл Лімітед” відмовити.
Стягнути з Компанії з обмеженою відповідальністю “Трід Файненшнл Ліімітед” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КласикБанк” державне мито у сумі 43 грн. оо коп..
Головуючий М.П. Неклеса
Суддя А.О. Логвиненко
Суддя П.П. Павловський