Справа № 2-21/2011

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2011        року              Рожищенський  районний суд Волинської області в складі:

             головуючого-                                   судді  Хитрика Р.І.

             при секретарі-                                  Форсюк Т.М.

             з участю  позивача-                          ОСОБА_1

             відповідача-                                       ОСОБА_2

             представника відповідача-               ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рожище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Рожищенського підприємства житлово-комунального господарства  про  усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення,  

ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про  усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення.

          Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він разом зі свою співмешканкою ОСОБА_3 у 2004 році почали проживати разом в гуртожитку, який розміщений АДРЕСА_1. Неодноразово звертався до ОСОБА_3 прописати його в даній кімнаті гуртожитку, однак постійно чув відмову . У 2010 році ОСОБА_3 прописала в кімнату гуртожитку свого сина відповідача по справі ОСОБА_2 28.04.2011 року позивач отримав лист звернення з проханням в десятиденний термін звільнити дану кімнату, оскільки він не укладав договір з ПЖКГ, та не прописаний в даній кімнаті.

          В судовому засіданні позивач позивні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

          Відповідач та представник відповідача позов заперечили. Просили суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, оцінивши та дослідивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та до задоволення не підлягає.

Як встановлено в судовому засіданні, що приміщення гуртожитку, який розміщений в АДРЕСА_1 належить підприємству житлово-комунального господарства м. Рожище.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що і не заперечується сторонами, що позивач проживав в кімнаті АДРЕСА_1 за усною згодою ОСОБА_3, яка прописана з відповідачем ОСОБА_2 в даному гуртожитку і кімнаті.

Порядок надання жилої площі в гуртожитках і користування нею визначається главою 4 ЖК України та Примірним положенням про гуртожитки,  затвердженим постановою Ради міністрів УРСР від 03.06.1986 р., відповідно до п.14 якого вселення в гуртожиток робітників, службовців, студентів, учнів та інших громадян проводить ся в установленому поряд ку завідувачем (директором) гуртожитку або працівником, який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства, установи, організації ордера. Тому, хто вселяється в гуртожиток, указується на дана житлова площа, видаються необхідний інвентар, постільні речі, перепустка на право на вхід в гуртожиток. Він повинен бути ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку, правами й обов'язками мешканців гуртожитку.

Відповідно до ст.128 Житлового кодексу Української РСР та п. 9 Примірного положення про гуртожитки житлова площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу кооперативної чи іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Згідно з ст.129 Житлового кодексу Української РСР та п. 10 Примірного положення про гуртожитки, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Судом встановлено, що позивач звертався до директора підприємства житлово-комунального господарства м. Рожище із заявою про надання йому кімнати АДРЕСА_1 для проживання, однак йому було відмовлено.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, пояснень позивача вбачається, що ордер на кімнату АДРЕСА_1 не видавався, отже, встановлений законом порядок вселення не дотримано.

Покликання позивача на незаконне, без рішення суду, примусове  виселення комісією ЖЕК його з спірного житлового приміщення, які підтверджені відповідними матеріалами справи, не є підставою для її вселення, оскільки на думку суду ні вона, ні члени її сім»ї не набули права на проживання у даному житловому приміщенні.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач не набув права користування спірною кімнатою, а отже і відсутні підстави вважати, що житлові права останнього порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, з врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позов безпідставний, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 213, 214 215 ЦПК України, на підставі ст. ст.127,128, 129,130 ЖК Української РСР , п.п. 9, 10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 суд,

ВИРІШИВ:

           В позові  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Рожищенського підприємства житлово-комунального господарства про  усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення  відмовити.

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після  розгляду справи апеляційним судом.

                                                              СУДДЯ: /підпис/   

Оригіналу відповідає.

Суддя Рожищенського

районного суду                                                                    Кирилюк В.Ф.