Справа №  2-665/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 серпня 2011 року   

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Криворученка Д.П.,

секретарі Карпинської Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 діючи на підставі довіреності та в інтересах ПАТ «Страхова група «ТАС»11 липня 2011 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останньої в порядку регресу матеріальних збитків в розмірі 6114,94 грн.

Позов обґрунтовується наступним. На період з 21 січня 2008 року по 21 січня 2009 року між  ПАТ «Страхова група «ТАС»та ОСОБА_1 було укладено договір №ВА/1146447 страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і об’єктом страхування є транспортний засіб «VOLKSWAGEN LT 35»р.н. НОМЕР_1, що належить відповідачці. 24 травня 2008 року об 1530 год. у м. Києві на проспекті Броварський, ОСОБА_3 керуючи названим вище транспортним засобом, порушивши правила дорожнього руху здійснив зіткнення з автомобілем марки «BMW 318»р.н. НОМЕР_5, що належить ОСОБА_4 і перебував під його керуванням, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 18.06.2008 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу становить 6114,94 грн, які було виплачено позивачем ОСОБА_4, в якості страхового відшкодування. Посилаючись на приписи ст.ст.33, 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.27 Закону України «Про страхування»,  ст.ст.22, 993, 1166, 1191 ЦК України, сторона позивача просить стягнути з відповідачки, в порядку регресу, витрачені кошти на страхове відшкодування.   

          У судове засідання представник позивача не з’явився, від представника за довіреністю ОСОБА_5 08.08.2011 року надійшла заява з проханням справу розглянути за його відсутності та задовольнити висунуті позовні вимоги.     

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, надала письмові заперечення в яких просила суд розглянути справу у її відсутність, відмовити у задоволенні позовних вимог. Зміст заперечень зводиться до того, що дійсно їй на праві власності належить автомобіль марки «VOLKSWAGEN LT 35»і нею було укладено зі стороною позивача договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по 1 типу, тобто страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Вказаний автомобіль на підставі нотаріально посвідченого договору оренди від 03.04.2008 року було передано в оренду Приватному підприємству «Конфорт-Десна», строком до 03.04.2013 року. Водій ОСОБА_3 на підставі трудової угоди працював у названому підприємстві і відповідачці взагалі нічого не було відомо про дорожньо-транспортну угоду за його участю. У зв’язку з цим, посилаючись на приписи ст.33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.1191 ЦК України, ОСОБА_1 зазначає, що не була зобов’язана повідомляти стороні позивача про настання страхового випадку і не повинна нести цивільно-правову відповідальність.         

Згідно положень ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до положень частини 2 статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких підстав суд вважає за можливе провести судове засіданні без участі сторін, на підставі наданих ними доказів в обґрунтування позовних вимог та заперечень на них.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, і ця обставина не заперечується сторонами, що на період з 21 січня 2008 року по 21 січня 2009 року між ПАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_1 21 січня 2008 року було укладено договір №ВА/1146447 страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, по типу договору «1»і об’єктом страхування є транспортний засіб «VOLKSWAGEN LT 35»р.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_1

З постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 18 червня 2008 року виходить, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 68 грн за те, що він 24 травня 2008 року об 1530 год. у м. Києві на проспекті Броварський, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN»р.н. НОМЕР_1, не переконався перед початком руху, що це буде небезпечно та не становитиме перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «BMW»р.н. НОМЕР_5, спричинивши матеріальні збитки, чим порушив п.10.1 ПДР.

Зі звіту №2048 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «BMW»р.н. НОМЕР_5 вбачається, що збиток становить 6114,94 грн.

Дані платіжного доручення №5308 від 02.09.2008 р. свідчать про те, що сторона позивача перерахувала в рахунок страхового відшкодування ОСОБА_4 6114,94 грн.

З наданої відповідачкою копії нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 03.04.2008 року вбачається, що вона передала ПП «Конфорт-Десна»в оренду до 03.04.2013 року належній їй на праві власності автомобіль марки «VOLKSWAGEN»р.н. НОМЕР_1. Пунктом 4.6. договору передбачено обов’язок орендаря оформляти необхідну документацію та сплачувати вартість страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Орендар при експлуатації транспортного засобу, як джерела підвищеної небезпеки, несе відповідальність в межах чинного законодавства (п.6.1 договору).   

Відповідно до положень ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні приписи права містяться і в ст.27 Закону України «Про страхування», згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового   страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або  інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до абз. «ґ»пп.38.1.1. п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив  страховика  у  строки  і  за  умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, який у свою чергу зазначає, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір      обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.      Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Аналізуючи досліджені докази, що надані сторонами та встановивши які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, суд дійшов висновку, що пред’явлені ПАТ «Страхова група «ТАС» позовні вимоги до ОСОБА_1, є необґрунтовані, такими що не базуються на нормах права, які регулюють виниклі спірні правовідносини, а тому є таким, що не підлягають задоволенню.

Як суд зазначав, за приписами цивільного законодавства України та законодавства, що регулює правовідносини страхування відповідальності, страховик, в даному випадку  ПАТ «Страхова група «ТАС», дійсно має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування, але саме вимоги до винної особи у заподіянні збитків.

Зважаючи на це відповідачка не може бути визнана винною особою за даним позовом, оскільки: по-перше, вона дійсно є власницею транспортного засобу, але вона його передала на законній правовій підставі в оренду, а тому безпосередньо його законним володільцем є саме ПП «Конфорт-Десна», на яке за договором покладено обов’язок нести відповідальність, в межах чинного законодавства, при експлуатації транспортного засобу, як джерела підвищеної небезпеки; по-друге, безпосередньо учасники дорожньо-транспортної пригоди, а не страхувальник, зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання дорожньо-транспортної пригоди; по-третє, відповідачка, як власниця транспортного засобу, уклала договір страхування по 1 типу, тобто застрахувала відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 158, 197, 209, 212-215, 293-294 ЦПК України, ст.ст.993, 1191 ЦК України, ст.27 ЗУ «Про страхування», ст.ст.33, 38 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д. П. Криворученко