справа № 2-А-16/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2007 р. Вільногірський міський суд
Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.
при секретарі Кудіній Н.І.
з участю: позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2
представника позивача адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області адміністративну справу № 2-А-16/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (В-Д ОДПІ), Державної податкової адміністрації України (ДПА України) про визнання відмови в виконанні дії неправомірною та зобов'язання вчинити дію,
УСТАНОВИВ:
Із позову, який надійшов до суду 05.02.07 року, витікає наступне.
Неповнолітній ОСОБА_2. є віруючим і прихожанином Свято-Успенської церкви (Української православної церкви) в м. Вільногірську, Дніпропетровської області.
Згідно Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), в Україні впроваджено присвоєння громадянам ідентифікаційних номерів фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів ( далі ІНН). ОСОБА_2., відповідно до своїх релігійних переконань, не бажає, щоб йому було присвоєно цей ідентифікаційний номер, що відповідає положенням ч.2 ст. 1 вищевказаного Закону. Використовуючи своє право на відмову від отримання ідентифікаційного коду син письмовою заявою 27.11.06 повідомив про це відповідача - Верхньодніпровську ОДПІ.
Відповідач, на вказану заяву сина , листом № 14749/10/29-016 від 01.12.06 р. повідомив про необхідність заповнення ним заяви форми № В2, посилаючись на вимоги спільного наказу ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року № 602/1226, яким затверджено порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера.
Позивач вважає ці дії відповідача неправомірними за наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст. 1 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), Верхньодніпровська ОДПІ зобов'язана вести облік громадян - платників податків, в даному випадку позивача, за раніше встановленою формою обліку - без застосування ІНН.
Згідно ч.2 ст. 5 вказаного Закону в Державний реєстр не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ІНН і офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. Відповідно до ч.ч.3, 4 і 8 ст. 5 вказаного Закону реєстрація фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів проводиться: відповідно до заповненої Облікової картки ( п.1.3 положення про картку фізичної особи-платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27.01.1998 р. № 43 ( зі змінами внесеними наказом ДПА № 512 від 21.12.2001 р.) і відповідно до ч.б ст. 5 вказаного Закону - Державною податковою адміністрацією України, яка надає фізичній особі ІНН і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи картку з ІНН; державними податковими інспекціями по районах, районах в містах, і містах без районного ділення по місцю постійного проживання платників; на підставі даних Облікової картки ф.№ 1ДР(далі - Облікова картка), згідно Інструкції про порядок і умови передачі державним податковим інспекціям інформації для реєстрації фізичних осіб в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів, затвердженої наказом ДШ України № 66 від 31.07.1995 р.
- зміни і уточнення щодо даних, занесених в Державний реєстр під час реєстрації вносяться
державними податковими інспекціями по місту постійного проживання платників податків і інших
обов'язкових платежів.
Відповідно до ч.1 ст. 9 вищевказаного Закону державні податкові інспекції зобов'язані своєчасно формувати і утримувати в належному стані Державний реєстр.
2
Формування і утримання в належному стані означає, як введення даних в державний реєстр, так і виключення даних з Державного реєстру, внесення змін в державний реєстр, збір інформації, формування первинних документів і інші дії, пов'язані з обробкою інформації.
Таким чином правовідносини з приводу відмови позивача від ІНН виникають виключно між позивачем і відповідачами - Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією та Державною податковою адміністрацією України. Виходячи з вищенаведеного Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція зобов'язана згідно Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями): Проставити в паспорті позивача відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ІНН ( ч.2 ст. 1 Закону); Вести облік позивача як платника податків за раніше встановленою формою обліку - без застосування ІНН ( ч.2 ст. 1 Закону);
1. Знищити облікову картку на підставі якої були внесені дані про позивача до інформаційного фонду Державного реєстру Верхньодніпровської ОДПІ та ДПА України ( ч.2, 4 ст. 5 Закону);
4. Виключити з інформаційного фонду Державного реєстру інформацію про позивача, яка
складається з ІНН, що був присвоєний, та загальних відомостей про позивача ( ст. 3, ч.ч.2, 5, 8 ст. 5, ч.1
ст. 9 закону). В свою чергу відповідач - Державна податкова адміністрація України зобов'язана: 1. Виключити з Державного реєстру присвоєний позивачу ІНН та загальні відомості про нього (ч.1 ст. 3, ст. 1, 3, 5, 7, 9, 11 Закону). За таких обставин доводи Верхньодніпровської ОДПІ стосовно необхідності заповнення позивачем заяви форми № В2 з посиланням на вимоги спільного наказу ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року № 602/1226, яким затверджено порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера не повинні братись судом до уваги, оскільки, по - перше, цей порядок вже конкретно визначений в Законі України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями); по - друге, крім суперечності вищевказаному Закону, цей порядок суперечить іншим положенням чинного законодавства України, зокрема
· ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 р ( зі змінами та доповненнями), де визначено виключний перелік функцій ДПА України і не передбачено перекладання функцій податкових органів на інші державні органи( в тому числі і органи внутрішніх справ); ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. (зі змінами та доповненнями), згідно якої органи податкової служби здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю підрахунків, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством;
- ст. 32 Конституції України, яка забороняє зберігання, використання і розповсюдження
конфіденційної інформації про особу без її згоди ( ця інформація якраз і є в заяві форми
№ В2 і незаконно знову ж використовується ІНН п.26 Додатку 1 та п. 15 Додатку 2); - ст. 42, 43 Конституції України, так як в заяві форми № В2 передбачено запис про те, що особа не займається підприємницькою діяльністю та не є засновником юридичної особи, що суперечить вказаним нормам Конституції; Вищевказаним наказом ДПА України ІНН замінюються на інші номери, які присвоюються особі в органах внутрішніх справ.За всіх вище перелічених підстав позовні вимоги, на думку позивача, є обґрунтованими і законними.
Відповідно до ст. ст. 294, 296 ЦК України, фізична особа має право на ІМ'Я, і має право використовувати СВОЄ ІМ'Я у всіх сферах своєї діяльності.
Керуючись ст. ст. 8, 19ч.2, 21, 24, 35, 42, 43, 55, 57, 58, 64, 67 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 5, 7, 9, 11 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), ст. 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"" від 23.04.1991 р. № 987-ХІІ, ст. ст. 1-3, 8, 10, 13 Закону України"Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 р ( зі змінами та доповненнями), ст. 18 Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 р. (набув чинності в СРСР 23.03.1976 p.), ч.1 ст. 28, ст. ст. 294, 296 ЦК України, ст. ст. 2, 5, ч.1, 2 ст. 6, ст. 8, 9, ч.1 ст. 17, ч.3 п.2 ст. 105 КАС України, позивач прохає:
3
1.Визнати дії Верхньодніпровської ОДПІ та ДПА України відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, в частині порядку внесення відмітки до його паспорту громадянина України щодо індивідуального ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - неправомірними. 2. Визнати за право ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження,
здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами обліку без застосування
індивідуального ідентифікаційного номеру, та звільнити його від індивідуального
ідентифікаційного номеру. Зобов'язати Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер ОСОБА_2, і загальні відомості про ОСОБА_2. Зобов'язати Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію знищити Облікову картку форми № 1 ДР, на підставі якої були внесені дані про присвоєння індивідуального ідентифікаційного номера ОСОБА_2 і загальні відомості про ОСОБА_2 в інформаційному фонді державного реєстру Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України.
5. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України виключити індивідуальний
ідентифікаційний номер ОСОБА_2 і всю інформацію про ОСОБА_2
Олександровича з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових
платежів, та повідомити позивача письмово у встановлені законодавством строки про виключення
всієї інформації про нього з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків і інших
обов'язкових платежів, включаючи прізвище, ім'я, по батькові, індивідуальний ідентифікаційний
номер і все пов'язане з ним. 6. Зобов'язати Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію зробити в
паспорті ОСОБА_2 на сторінці 7 або 8, або 9 відмітку наступного змісту "
Має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера", завірити
цю відмітку підписом відповідальної особи і гербовою печаткою Верхньодніпровської об'єднаної
державної податкової інспекції. 7. Зобов'язати Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію зберегти за
ОСОБА_2раніше встановлену форму обліку платника податків і
інших обов'язкових платежів без застосування індивідуального ідентифікаційного номера.
В судовому засіданні позивач та неповнолітній ОСОБА_2. позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в позові, підтримали в повному обсязі. Представник позивача, який не обмежений в своїх повноваженнях, позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві, також підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що спільний наказ ДПА України і МВС України щодо порядку внесення відмітки в паспорт громадянина, який не бажає отримувати ІНН фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, не відповідає вимогам Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року (зі змінами та доповненнями), тому що законом було надано право виключно органам податкової інспекції робити зазначені відмітки, а не делегувати частину своїх обов'язків органам внутрішніх справ. Цей наказ незаконно змушує позивача, окрім податкових органів, додатково звертатися для отримання відповідної відмітки в паспорті до органів внутрішніх справ, що законом або постановою KM України не передбачено, і таким чином покладає на позивача незаконні додаткові обов'язки. Закон України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" не надає права ДПА України залучати до регулювання порядку ведення обліку платників податків та інших обов'язкових платежів МВС України. Відповідач - Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області (Верхньодніпровська ОДПІ) в судове засідання представника не направила, але установою було надано письмові заперечення. Згідно заперечень, відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Посилається на те, що в законі " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" не зазначено, хто конкретно робить відмітки в паспорті про наявність права особи здійснювати будь-які платежі без ІНН. Але для виконання зазначених вимог спільним Наказом ДПА України та МВС України від 19.10.04 року № 602/1226 затверджено «Порядок внесення відмітки до паспорту громадянина України щодо ідентифікаційного номеру фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів». Наказ зареєстровано в міністерстві юстиції України 20.10.04 р. за № 1345/9944, і набрав чинності з 01.11.04 року. Відповідач прохає при розгляді справи взяти до уваги саме той порядок внесення відмітки до паспорту громадянина України щодо ідентифікаційного номеру фізичної особи -
4
платника податків та інших обов'язкових платежів, який указано в вищезазначеному спільному Наказі ДПА України і МВС України, (а.с. 19-20).
Відповідач - Державна податкова адміністрація України свого представника в судове засідання не направила, але представник відповідача надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та надав письмові заперечення на позов. Згідно заперечень, позов представником відповідача не визнано за наступних підстав. Згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 02.09.93 р. № 3423-12, вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Порядок внесення відмітки в паспорт щодо права громадян здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру затверджено спільним Наказом ДПА України та МВС України від 19.10.04 року № 602/1226. (а.с. 30-35). Приймаючи до уваги, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивачі та їх представник не заперечували проти проведення судового засідання за відсутності представників відповідачів, суд, керуючись ч. 4 ст. 128 КАС України, на місці виніс ухвалу про проведення судового засідання за відсутності представників відповідачів -Верхньодніпровської ОДПІ та ДПА України. Згідно копії свідоцтва про народження У1-КИ № НОМЕР_1, виданого 01.09.1990 року відділом ЗАГС Вільногірського міськвиконкому, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження (а.с. 6) Згідно копії заяви ОСОБА_2. на ім'я начальника податкової інспекції в м. Верхньодніпровську від 27.11.06 p., неповнолітній прохає звільнити його від ідентифікаційного номеру та прохає поставити в його паспорті відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру; виключити з Державного реєстру всі відомості про нього і в подальшому не вносити цю інформацію в зазначений реєстр, (а.с. 7). Згідно листа Верхньодніпровської ОДШ на ім'я ОСОБА_2. від 01.12.06 року, роз'яснюється порядок внесення відмітки до паспорту громадянина України щодо ідентифікаційного номеру фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, який встановлено спільним Наказом ДПА України та МВС України від 19.10.04 року № 602/1226. (а.с. 8). Згідно довідки Верхньодніпровської ОДШ від 28.05.07 року, повідомляється, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, присвоєно ідентифікаційний номерНОМЕР_2, Облікова картка знищена, (а.с. 44). Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме, з приводу відмови суб'єкта владних повноважень у вирішенні питання щодо надання особі права здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру та перебувати на обліку як платник податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленою формою без присвоєння індивідуального ідентифікаційного номеру, на що особа має право відповідно норм закону, та з невиконання інших дій, пов'язаних з здійсненням порушених прав особи. Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини. Відповідно до положень ч.2 ст. 1, ч.2 ст. 5 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), Верхньодніпровська ОДШ зобов'язана вести облік громадян - платників податків, в даному випадку позивача, за раніше встановленою формою обліку, без застосування ІНН і внесення в Державний реєстр інформації про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ІНН і офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. Суд приходить до висновку, що позивач, відповідно до вимог закону, офіційно повідомив Верхньодніпровську ОДШ про відмову від отримання індивідуального ідентифікаційного номеру (ІНН). Згідно закону, від позивача не вимагається здійснення ніяких інших дій, в тому числі відвідувати органи внутрішніх справ, щоб отримати право на податковий облік без ІНН. Виходячи з вищенаведеного Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція зобов'язана згідно Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями): Проставити в паспорті позивача відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ІНН ( ч.2 ст. 1 Закону); Вести облік позивача як платника податків за раніше встановленою формою обліку - без застосування ІНН ( ч.2 ст. 1 Закону);
Знищити облікову картку на підставі якої були внесені дані про позивача до інформаційного фонду Державного реєстру Верхньодніпровської ОДШ та ДПА України ( ч.2, 4 ст. 5 Закону);
5
4. Виключити з інформаційного фонду Державного реєстру інформацію про позивача, яка складається з ІНН, що був присвоєний, та загальних відомостей про позивача ( ст. 3, ч.ч.2, 5, 8 ст. 5, ч.1 ст. 9 закону).
В свою чергу відповідач - Державна податкова адміністрація України зобов'язана: 1. Виключити з Державного реєстру присвоєний позивачу ІНН та загальні відомості про нього (ч.1 ст. 3, ст. 1, 3, 5, 7, 9, 11 Закону).
Відповідачі не надали акту про знищення Облікової картки ( чи завіреної належним чином його копії) позивача -ОСОБА_2., тому заперечення в цій частині суд не приймає.
Суд приходить до висновку, що відповідачі не діяли у відповідності до вищезазначених вимог Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), чим порушено права позивача щодо можливості здійснювати будь-які платежі без ІНН та перебувати на обліку як платник податків та інших обов'язкових платежів без присвоєння йому ІНН, в порядку та на підставах, передбачених законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до держави их цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. ( Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1003-XIV ( 1003-14 ) від 16.07.99 ).
Згідно ст. З Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), Державний реєстр створюється Головною державною податковою інспекцією України і складається з інформаційного фонду, що міститься у базах даних Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. До інформаційного фонду Державного реєстру включаються такі дані:
індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів і зберігаються за ними протягом усього їх життя;
загальні відомості про фізичних осіб - платників податків та
інших обов'язкових платежів відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону;
інформація про сплату фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів.
Роботи, пов'язані із створенням Державного реєстру, фінансуються з державного бюджету.
Згідно ст. 4 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), Джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є: дані державних податкових інспекцій по районах, районах у містах і містах без районного поділу про фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; інформація підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів;
інформація виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб - суб'єктів підприємницької та іншої діяльності; відомості міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, які прибули на проживання в даний район або місто чи вибули з них;
відомості відділів реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про громадян, які померли.
6
Згідно ст. 5 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), до Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які:
постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування, передбачені чинним
законодавством, і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі;
не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні.
До Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або
інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно
повідомляють про це відповідні державні органи. ( Статтю 5 доповнено частиною другою
згідно із Законом N 1003-XIV ( 1003-14 ) від 16.07.99 )
Реєстрація фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Під час реєстрації до облікової картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів вносяться такі дані:
прізвище, ім'я та по батькові;
дата народження;
місце народження (країна, область, район, населений пункт);
місце проживання; місце основної роботи;
види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів.
Підприємства, установи, організації всіх форм власності, включаючи установи
Національного банку України, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, фізичні
особи - суб'єкти підприємницької діяльності, виконавчі комітети місцевих Рад народних
депутатів, інші органи, уповноважені проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних
осіб - суб'єктів підприємницької та іншої діяльності, зобов'язані в місячний термін подавати
до державних податкових інспекцій за місцем постійного проживання платників податків та
інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за
місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, відомості,
передбачені частиною третьою цієї статті, для присвоєння ідентифікаційного номера фізичній
особі, за винятком осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття
ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.
( Частина п'ята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1003-XIV ( 1003-14 ) від 16.07.99 І На підставі відомостей, поданих підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, іншими органами, Головна державна податкова інспекція України (нині ДПА України) надає фізичній особі - платнику податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером. Зразок картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, порядок її видачі встановлюються Головною державною податковою інспекцією України. Зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Згідно ст. 6 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), нормативні акти з питань формування Державного реєстру видаються Головною державною податковою інспекцією України. Згідно ст. 7 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), ідентифікаційний номер Державного реєстру є обов'язковим для використання підприємствами, установами,
7
організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи в разі:
виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України;
укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки сплати платежів;
відкриття рахунків в установах банків.
Первинні звітні та облікові документи, пов'язані з проведенням операцій,
передбачених частиною першою цієї статті, які не мають ідентифікаційних номерів, вважаються
недійсними, за винятком звітних та облікових документів, у яких відсутні
ідентифікаційні номери осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи. (Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1003-XIV (1003-14) від 16.07.99).
Згідно ст. 8 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), дані Державного реєстру використовуються виключно для обліку одержаних доходів, об'єктів оподаткування, повноти та своєчасності сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Відомості Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом і надаються іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.
Суд приходить до висновку, що спільний Наказ ДПА України та МВС України від 19.10.04 року № 602/1226, яким затверджено «Порядок внесення відмітки до паспорту громадянина України щодо ідентифікаційного номеру фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів», суперечить ст. 8 вищезазначеного Закону, Закону України «Про державну податкову службу України», Закону України «Про інформацію», п.17 ст. П Закону України «Про міліцію», тому суд вважає за необхідне керуватися саме вимогами Законів України.
Суд приходить до висновку, що згідно наведених норм закону всі повноваження щодо ведення обліку фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів виключно покладені на державні податкові органи без права делегувати будь-яку частину цих повноважень іншим державним органам. Згідно ст. 6 зазначеного закону всі нормативні акти з питань формування Державного реєстру видаються Головною державною податковою інспекцією, тобто нині - ДПА України.
Суд приходить до висновку, що відмітку в паспорті громадян про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, згідно зазначеного закону мають право і зобов'язані робити саме державні податкові органи, яким громадянин і зобов'язаний офіційно повідомити про відмову від отримання індивідуального ідентифікаційного номера. Також в подальшому державні податкові органи забезпечують дію раніше встановленої форми обліку фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів без індивідуального ідентифікаційного номеру.
Згідно ст. 9 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), державні податкові інспекції зобов'язані своєчасно формувати та тримати в належному стані Державний реєстр.
Керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов'язані подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів. ( Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 551-IV ( 551-15 ) від 20.02.2003 )
Фізичні особи - платники податків та інших обов'язкових платежів, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, зобов'язані: ( Абзац перший частини третьої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1003-XIV ( 1003-14 ) від 16.07.99)
зареєструватися у Державному реєстрі з моменту виникнення
об'єкта оподаткування чи сплати податків та інших обов'язкових платежів;
8
подавати до державних податкових інспекцій по районах, районах у містах і містах без районного поділу відомості про зміну даних відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону протягом місяця з дня виникнення таких змін. Згідно ст. 11 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), працівники державних податкових інспекцій, які ведуть Державний реєстр, за розголошення інформації про фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством України. Фізичні особи - платники податків та інших обов'язкових платежів, які не подають інформацію для занесення до Державного реєстру або подають її у перекрученому вигляді, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством України. Ця норма не застосовується до осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи. (Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1003-XIV ( 1003-14 ) від 16.07.99). Згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 02.09.93 р. №3423-12, п.1. Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. 4. Усі записи в паспорті і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються українською і російською мовами. Внесення додаткової інформації до паспорта може здійснюватися також на вклеюваних аркушах установленої Міністерством внутрішніх справ України форми. п.5. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних до паспорта, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор.
На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. п. 7. Записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються паспортною службою. п.8. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Суд вважає, що оскільки п.7 Положення про паспорт громадянина України, яке є підзаконним нормативним актом, суперечить ч.2 ст. 1 Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року ( зі змінами та доповненнями), в частині внесення записів до паспорту тільки паспортною службою, приймаючи до уваги, що згідно вищеназваного закону та ст. ст. 8, 10 Закону України «Про державну податкову службу України» організація та виконання всіх дій щодо контролю за додержанням законодавства про податки, про облік платників податків та інших обов'язкових платежів покладена на державні податкові органи, то суд керується вимогами зазначених законів, згідно яких відповідний запис до паспорту щодо права особи здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного коду, мають право і зобов'язані робити саме державні податкові органи за місцем обліку особи. Тобто виконання цієї дії передбачено законодавчим актом. Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
· обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
безсторонньо, (неупереджено);
9
· добросовісно;
· розсудливо;
· з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими
наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення
(дія);
· з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
· своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд приходить до висновку, що відповідачі, не діяли у відповідності до законів, які регулюють правовідносини з питань ведення обліку позивача, як фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, не забезпечивши в установленому законами порядку здійснення права позивача на податковий облік та можливість здійснення будь-яких платежів без індивідуального ідентифікаційного номеру, та не діяли у відповідності до вищезазначених вимог ст. 2 КАС України, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку про покладення судових витрат в сумі - 03.40 грн. на рахунок держави. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 86, 87, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (В-Д ОДПІ), Державної податкової адміністрації України (ДПА України) про визнання відмови в виконанні дії неправомірною та зобов'язання вчинити дію -задовольнити в повному обсязі. 1.Визнати дії Верхньодніпровської ОДПІ та ДПА України відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, уродженця м. Вільногірська, Дніпропетровської області, який мешкає та зареєстрований за місцем проживання поАДРЕСА_1в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, в частині порядку внесення відмітки до його паспорту громадянина України щодо індивідуального ідентифікаційного номеру фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - неправомірними. 2. Визнати за ОСОБА_2право здійснювати податковий облік за
раніше встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного
номеру, та звільнити його від індивідуального ідентифікаційного номеру.
3. Зобов'язати Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію виключити з
інформаційного фонду Державного реєстру відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер
№НОМЕР_2 ОСОБА_2 і загальні відомості про ОСОБА_2
Олександровича.
4. Зобов'язати Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію знищити
Облікову картку форми № 1 ДР, на підставі якої були внесені дані про присвоєння ОСОБА_2
Олександровичу індивідуального ідентифікаційного номеруНОМЕР_2 і загальні відомості про
нього в інформаційному фонді Державного реєстру Верхньодніпровської об'єднаної державної
податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України.
5. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України виключити присвоєний ОСОБА_2
ОСОБА_2 індивідуальний ідентифікаційний номерНОМЕР_2 і всю інформацію
про ОСОБА_2 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і
інших обов'язкових платежів, та повідомити позивача письмово у встановлені законодавством
строки про виключення всієї інформації про нього з Державного реєстру фізичних осіб -платників
податків і інших обов'язкових платежів, включаючи прізвище, ім'я, по батькові, індивідуальний
ідентифікаційний номер і все пов'язане з ним.
6. Зобов'язати Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію зробити в
паспорті ОСОБА_2 на сторінці 7 або 8, або 9 відмітку наступного змісту
"Має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера", завірити
цю відмітку підписом відповідальної особи і гербовою печаткою Верхньодніпровської об'єднаної
державної податкової інспекції.
7. Зобов'язати Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію зберегти за
ОСОБА_2раніше встановлену форму обліку платника податків і
інших обов'язкових платежів без присвоєння індивідуального ідентифікаційного номеру.
10
Судові витрати в виді судового збору в сумі 03.40 грн. покласти на рахунок держави.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.
Копію постанови не пізніше наступного дня після її ухвалення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачам.