ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2006 р. 15:05 Справа № АС-11/305-06
вх. № 8808/4-11
Суддя господарського суду Харківської області Черленяк М.І.
за участю секретаря судового засідання Хорунжа Є.В.
представників сторін
прокурор - не з"явився
позивача - Грішин А.В.
відповідача - Крамар М.П.
третьої особи - Кравчук М.К.
по справі за позовом Прокурора Вовчанського району Харківської області м. Вовчанськ в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації м. Харків
до Вовчанської районної державної адміністрації м. Вовчанськ 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вовчанський районний відділ земельних ресурсів, м. Вовчанськ, ПП "Карпати"
про скасування розпорядження
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Вовчанського району Харківської області звернувся до господарського суду із адміністративним позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації до Вовчанської районної державної адміністрації, в якому просить скасувати Розпорядження голови Вовчанської райдержадміністрації № 56 від 10.02.2005 року "Про затвердження землевпорядної документації та про передачу в оренду земельної ділянки для рекреаційних цілей".
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що передача в оренду ПП "Карпати" земельної ділянки фактично призвело до її вилучення у постійного землекористувача Вовчанського держлісгоспу. Проте вилучення земельних ділянок відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України із земель державної власності здійснюється обласними державними адміністраціями, а не районними.
В попередніх судових засіданнях представник прокуратури підтримував позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі. В судове засідання 02.10.2006 року представник прокуратури не прибув. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом в матеріалах справи.
Представник позивача в содовому засіданні підтримав позов прокурора. Також надав додаткове правове обґрунтування позовних вимог, в якому вказує, що крім підстав для скасування Розпорядження наведених в позові, Розпорядження прийнято відповідачем в порушення ст. ст. 19, 124 Земельного кодексу України, а саме: відповідач не мав права передавати земельну ділянку в оренду для рекреаційних цілей; передача земельної ділянки покритої лісом для рекреаційних цілей свідчить про зміну цільового призначення, проте такої зміни не було здійснено.
Відповідач в письмових поясненнях та представник відповідача в судовому засіданні посилаються на те, що позов прокурора є обґрунтованим та зазначають, що голова райдержадміністрації прийняв Розпорядження № 56 від 10.02.2005 року без врахування положень ст. 57 Земельного кодексу України, відповідно до якої право на оренду земельної ділянки покритої лісом для рекреаційних цілей мають виключно підприємства із спеціалізованими підрозділами, проте ПП "Карпати" не мають такого підрозділу.
Відповідно до частини 3 статті 136 КАС України судове рішення в зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. ст. 112, 113 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 112 КАС України передбачено, що суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Зважаючи на те, що визнання відповідачем адміністративного позову заявленого прокурором впливає на права ПП "Карпати", яке є третьою особою по цій справі та на користь якої надана в оренду спірна земельна ділянка, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи по суті з метою перевірки Розпорядження відповідача № 56 від 10.02.2005 року на відповідність вимогам, викладеним у частині 3 статті 2 КАС України.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – відділ земельних ресурсів Вовчанського району вказує на необґрунтованість позовних вимог. В письмових поясненнях третя особа зазначає, що Розпорядження відповідача, яке оскаржено прокурором відповідає вимогам земельного законодавства.
ПП "Карпати" не скористалося правом на участь в судових засіданнях. Про час та місце слухання справи повідомлене належним чином. В письмовій заяві просить розглядати справу без його участі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
10 лютого 2005 року Вовчанською районною державною адміністрацією прийнято Розпорядження № 56 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про передачу її в оренду для рекреаційних цілей" (далі – оспорюваний акт). На підставі оспорюваного акту передано в оренду терміном на 49 років ПП "Карпати" в якому створено спеціалізований лісогосподарський підрозділ, земельну ділянку площею 3, 8957 га із земель лісового фонду, яка знаходиться на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, за межами населених пунктів для рекреаційних цілей, без зміни цільового призначення.
Матеріали справи свідчать, що оспорюваний акт прийнятий на підставі: листа Державного лісогосподарського об'єднання "Харківліс" від 27.02.2004 року № 02-22/128, відповідно до якого останнє не заперечує щодо надання згоди на виділення земельної ділянки площею 3, 9 га яка знаходиться на березі р. Северський Дінець в кв. 20 Старосалтівського лісництва для рекреаційних цілей на 49 років; висновку Вовчанського держлісгоспу № 700 від 23.11.2004 року, відповідно до якого ця особа вважає за можливим відвід в користування для рекреаційних цілей ПП "Карпати" земельної ділянки кварталу 20.
Також судом встановлено, що на час прийняття оспорюваного акту спірна земельна ділянка знаходилася у фактичному користуванні Вовчанського держлісгоспу. При цьому, у Вовчанського держлісгоспу були відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до статті 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької ті інших видів діяльності.
Статтею 3 Закону України "Про оренду землі" визначено, що об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній або без них.
Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації в межах повноважень визначених законом.
Відповідно до статті 149 Земельного кодексу України, на яку посилається прокурор в обґрунтування позовних вимог - земельні ділянки надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому вказана норма визначає конкретні органи, які здійснюють вилучення земельної ділянки в залежності від місця її знаходження та форми власності земельної ділянки.
Умовою для застосування статті 149 Земельного кодексу України щодо вилучення земельних ділянок у попередніх землекористувачів, є наявність правоустановчого документу у попереднього землекористувача на земельну ділянку, зокрема Державного акту на право постійного користування.
Зважаючи на те, що у Вовчанського держлісгоспу був відсутній Державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою на час прийняття оспорюваного акту, то і підстав у відповідача або інших державних органів для вилучення земельної ділянки у Вовчанського держлісгоспу з метою передачі ПП "Карпати" були відсутні, оскільки закон пов'язує необхідність вилучення тільки при наявності Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. При цьому, як встановлено судом Вовчанський держлісгосп як фактичний користувач спірної земельної ділянки надав висновок про можливість передачі в оренду ПП "Карпати" земельної ділянки для рекреаційних цілей.
Таким чином, при розгляді справи не знайшли свого підтвердження твердження прокурора в позовній заяві, що при прийнятті оспорюваного акту відповідачем були допущені порушення статті 149 Земельного кодексу України.
Прокурор також стверджує, що фактично змінилося цільове призначення спірної земельної ділянки, що також на його думку, є підставою для скасування оспорюваного акту.
Відповідно до статті 57 Земельного кодексу України" земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування надаються у оренду підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Аналіз наведеної норми, дає підстави суду дійти висновку, що передача в оренду земельних ділянок лісового фонду для рекреаційних цілей, не є зміною цільового призначення земельної ділянки. Земельна ділянка продовжується знаходитися в землях лісового фонду. Землі лісового фонду можуть використовуватися із різними цілями, передбаченими статтею 57 Земельного кодексу України, перелік яких не є вичерпним. Спірна земельна ділянка лісового фонду була надана оспорюваним актом в оренду відповідачеві саме для рекреаційних цілей.
Відповідно до акту від 29.08.2006 року обстеження земельної ділянки переданої ПП "Карпати" в оренду на підставі оспорюваного акту та договору оренди землі № 2 від 14.02.2005 року, зареєстрованого 15.03.2005 року за № 20, земельна ділянка не має огорожі та шлагбаумів, які б перешкоджали переміщенню людей та механізмів лісогосподарських підрозділів та підрозділів МНС, на земельній ділянці не має слідів самовільної вирубки лісу, знищення кущів та дерев, організації просік, руху транспортних засобів, не має слідів будівництва, траншей, розчищених галявин для будівництва, відсутні будівельні матеріали. Акт підписаний представниками Старосалтівської селищної ради, Вовчанського районного відділу земельних ресурсів, Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство", ПП "Карпати". Комісія, що підписала акт не встановила порушень з боку ПП "Карпати" земельного, лісового та екологічного законодавства.
Такі фактичні обставини справи та приписи законодавства дають підстави суду дійти висновку, що спірна земельна ділянка залишилася в складі земель лісового фонду та не відбулася зміна категорії земель. Використання земель лісового фонду для рекреаційних цілей, не є зміною категорії землі.
Позивач у своїх письмових поясненнях від 02.10.2006 року додатково обґрунтовуючи позов прокурора стверджує, що відповідач порушив вимоги статті 19 Земельного кодексу України, оскільки не було змінено цільове призначення земельної ділянки з земель лісового фонду на землі рекреаційного призначення.
Надаючи такі пояснення та обґрунтування позивач не врахував приписи статті 57 Земельного кодексу України, відповідно до якої, та як вище вказано, землі лісового фонду можуть використовуватися для рекреаційних цілей, та це не означає зміни категорії землі.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що оспорюваний акт прийнятий відповідачем: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно. В зв’язку з чим, суд не знаходить правових підстав для скасування оспорюваного акту.
Керуючись статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позову відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 05.10.2006 року о 15 год. 15 хвилин.
Суддя Черленяк М.І.
Справа АС-11/305-06