Справа  №2-327/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 року                                                                                м. Запоріжжя

          Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:          Холод Р.С.,

при секретарі:          Родніковій Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ВДВС Комунарського району м. Запоріжжя, ВДВС Будьонівського районного управління юстиції м. Донецька про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину, -  

                                                              В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину, посилаючись на те, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 10.04.1999р. по 27.08.2000р. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі ј частини всіх доходів щомісячно, починаючи з 18.04.2000р. до її повноліття. Відповідач аліменти сплачує нерегулярно, в зв’язку з чим на 26.05.2009р. склалася заборгованість у розмірі 4 058,48 грн. Маючи заборгованість по сплаті аліментів, відповідач повинен їй сплатити пеню у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, що за період з жовтня 2008р. по вересень 2009р. складає 15 448,60 грн. Також, просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що складає 561,12 грн. та 127,28 грн. відповідно, а всього за прострочення сплати аліментів стягнути суму в розмірі 16 137,00 грн. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину, які складається з витрат на лікування у розмірі 1 888,58 грн., витрат на одежу у розмірі7 559,27 грн., витрат на техніку для навчання у розмірі 10 287,50 грн., витрати на поліпшення житлових умов дитини у розмірі 7 050,00 грн., на навчання та розвиток дитини у розмірі 7 457,08 грн., а всього на суму 34 242,43 грн.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, а також збільшила розмір додаткових витрат, які склали: сума за прострочення виплати аліментів у розмірі 16 137 грн., витрати на лікування –2 758,54 грн., витрати на одежу –9 321,26 грн., витрати на техніку – 10 307,49 грн., поліпшення житлових умов –7 050,00 грн., витрати на навчання та розвиток дитини –8 162,08 грн., а також додала витрати по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 3 394,02 грн. та на їжу за 5 років у розмірі 9 000,00 грн. Просить суд позов задовольнити.

          Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, суду пояснили, що заборгованість по аліментам сталася не з вини відповідача, а з причини неналежного та невчасного пересилання виконавчого листа виконавчою службою за його місцем роботи, оскільки за родом діяльності йому приходиться часто змінювати місце роботи. Після надходження виконавчого листа, заборгованість, яка склалася за період пересилання одразу ж ним погашається. На сьогоднішній день у нього немає заборгованості. Таким чином, вважає, що оскільки його вини у виникненні заборгованості не має, вимога позивача щодо стягнення пені є безпідставною та не підлягає задоволенню. Щодо стягнення з нього додаткових витрат також заперечує, оскільки зазначені позивачем витрати не є додатковими в розумінні визначення їх законом, а тому позивач не має права на їх стягнення. Також, відповідач зазначив, що ним додатково, крім аліментів, перераховуються кошти позивачу на утримання доньки, в підтвердження чого надав до суду копії квитанцій про переказ коштів. Таким чином, просять відмовити позивачу у задоволенні позову.

           Суд, вислухавши думку учасників процесу, допитавши свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

           Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 10.04.1999р. по 10.10.2000р. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 12). Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 2000р. з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх доходів, починаючи з 18.04.2000р. до її повноліття.

           Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів, обґрунтовуючи тим, що у відповідача станом на 26.05.2009р. виникла заборгованість у розмірі 4 058,48 грн., а тому вона має право на пеню у розмірі 1% відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочки за період з жовтня 2008р. по вересень 2009р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що складає 16 137,00 грн.

           Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України  при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 постійно працює, часто змінюючи місце роботи, аліменти стягуються з нього на підставі виконавчого листа через виконавчу службу, від сплати аліментів не уникає, після надходження виконавчого листа за новим місцем його роботи сплачує аліменти та заборгованість, яка склалася за період пересилання виконавчого листа між виконавчими службами.

          Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не надано до суду належних доказів вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, а тому у суду немає підстав для застосування ст. 196 СК України, в зв’язку з чим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цієї вимоги позивача.

          Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, суд приходить до висновку про її часткове задоволення.

          Так, позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину, які складаються: витрати на лікування –2 758,54 грн., витрати на одежу – 9 321,26 грн., витрати на техніку –10 307,49 грн., поліпшення житлових умов –7 050,00 грн., витрати на навчання та розвиток дитини –8 162,08 грн., витрати по сплаті житлово-комунальних послуг - 3 394,02 грн. та на їжу за 5 років у розмірі 9 000,00 грн.

          Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

          Виходячи з зазначеного, суд вважає, що до додаткових витрат можна віднести витрати на лікування дитини, а також витрати на її розвиток (навчання у школі та в ДЮСШ «Волна»), інші витрати, зазначені позивачем не відносяться до додаткових витрат, а охоплюються поняттям утримання дитини, на яке відповідач сплачує аліменти.

          Таким чином, з урахуванням обставин справи, матеріального стану сторін, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в повному обсязі додаткових витрат на дитину, пов’язаних з її лікуванням у розмірі 2 758,54 грн. та розвитком (плата за навчання у школі за період з листопада 2009р. по січень 2011р. та в ДЮСШ «Волна») у розмірі 1695, 50 грн. Сума підтверджується наданими до суду позивачем копіями квитанцій.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 185, 196 СК України, ст. ст. 10, 60, 208, 209, 212 –215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

          В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пов’язані з її лікуванням та розвитком у розмірі 4 454 (чотири тисячі чотириста п’ятдесят чотири) грн. 04 (чотири) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання  апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Суддя:                                                                                              Р.С Холод