Справа №2-о-66/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року                                                                                                     м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                                                                Холод Р.С.,

народних засідателів                                                                           Таран В.Г.,

                                                                                                        Петрової Л.І.,

при секретарі                                                                                                       Книш С.Г.,

за участю прокурора                                                                           Бондаренко А.Л.,

представника заявника, лікаря-психіатра                                                        Отенко А.М.,

особи, щодо якої вирішується питання

про госпіталізацію до психіатричного

закладу у примусовому порядку                                                                       ОСОБА_3,

представників ОСОБА_3                                                                           ОСОБА_4,

                                                                                                                            ОСОБА_5,

                                                                                                                                  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою головного лікаря комунальної установи «Обласна психіатрична лікарня»про госпіталізацію ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до психіатричного закладу у примусовому порядку, -

В С Т А Н О В И В:

Головний лікар комунальної установи «Обласна психіатрична лікарня»звернувся до суду із заявою, в якій просить вирішити питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_3, посилаючись на те, що останній перебуває на диспансерному обліку у психіатра з 2004 року з діагнозом простої форми шизофренії. За цей час чотири рази лікувався стаціонарно, щоразу –примусово. Після останньої виписки в квітні 2009 році диспансер не відвідував, вів замкнутий спосіб життя, за собою не слідкував, ні з ким не спілкувався, відмовився від продовження групи інвалідності. За рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2010 року хворому призначалися примусова амбулаторна психіатрична допомога, якої він уникав. На протязі останнього місяця поновив агресивні випади проти брата, загрожував йому, обклеїв кімнату хрестами, кормився на смітниках. У зв’язку з такою поведінкою брат хворого викликав швидку допомогу і ОСОБА_3 було доставлено в психіатричну лікарню. Черговий лікар підтвердив наявність тяжкого психічного розладу, і хворого госпіталізовано в примусовому порядку.

24.12.2010 року ОСОБА_3 було оглянуто комісією лікарів-психіатрів, яка встановила, що хворий страждає на тяжкий психічний розлад у формі простої шизофренії, психопатоподібний варіант, з надцінними філософськими захопленнями, ідеями відношення та агресивними формами поведінки.

У судовому засіданні представник психіатричного закладу-лікар-психіатр Отенко А.М. доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, та просив суд задовольнити заяву.

Прокурор дану заяву також підтримав та просив суд винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_3  до психіатричного закладу у примусовому порядку.

ОСОБА_3 заперечував проти його примусової госпіталізації. Проти лікування заперечував.   

Суд, заслухавши пояснення представника заявника-лікаря-психіатра, особи, щодо якої вирішується питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_3, представників останнього –ОСОБА_4 (брат), ОСОБА_5 (мати), думку прокурора, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу»особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження
або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Як вбачається з висновку комісії лікарів-психіатрів, ОСОБА_3 страждає на тяжкий психічний розлад у формі простої шизофренії, психопатоподібний варіант, з надцінними філософськими захопленнями, ідеями відношення та агресивними формами поведінки і внаслідок хвороби існує висока ймовірність скоєння ним суспільно небезпечних дій. Тому її госпіталізація у психіатричну лікарня в примусовому порядку буде доцільною.

Надані суду пояснення представника заявника, який за фахом є лікарем-психіатром Отенко А.М., суд вважає доказами по справі, підтверджуючими необхідність госпіталізації ОСОБА_3 до психіатричного закладу у примусовому порядку.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.279-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву головного лікаря комунальної установи «Обласна психіатрична лікарня»про госпіталізацію ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до психіатричного закладу у примусовому порядку –задовольнити.

Госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до психіатричного закладу –комунальної установи «Обласна психіатрична лікарня», розташованого за адресою: АДРЕСА_1  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                       Р.С. Холод

Народні засідателі:                                                                                               В.Г. Таран

                                                                                                                                                                                                                                                                                      Л.І. Петрова