Справа № 529/709/24

Провадження № 2/529/361/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

       02 грудня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Чуб К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Споживний центр” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

встановив :

       Представник позивача ТОВ “Споживчий центр” звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №29.12.2023-100001885 від 02.01.2024 у загальній сумі 11 880 грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.

       В обґрунтування позову вказав, що 02.01.2024 між ТОВ “Споживчий центр” та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір (оферти) № 29.12.2023-100001885. Згідно договору позичальник отримав кредит у розмірі 6 000,00 грн. строком на 42 дні до 12.02.2024, на умовах сплати процентів за користування кредитом, які є фіксованими у розмірі 2% за кожен день користування кредитом перші 14 днів (процентна ставка «Економ») та у розмірі 2,5 % - за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, окрім застосування процентної ставки «Економ» .

       ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. Однак відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 12.02.2024 утворилася заборгованість у загальному розмірі 11880 грн. 00 коп., з яких: 6000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 5 880 грн. 00 коп. заборгованість за простроченими відсотками, які позивач просить стягнути з відповідача разом із понесеними судовими витратами.

       30.08.2024 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

       Представник позивача в позовній заяві вказав про відсутність заперечень проти винесення заочного рішення.

       Відповідачу ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження надсилалась за зареєстрованою адресою його проживання, однак конверти повернулися до суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”.

       Крім того, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подав.

       За таких обставин судом відповідно до ст ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

       Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

       Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

       Судом встановлено, що 02.01.2024 між ТОВ “Споживчий центр” та ОСОБА_1 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України “Про електронну комерцію”, укладено кредитний договір № 29.12.2023-100001885.

       Згідно договору позичальник отримав кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 42 дні до 12.02.2024, на умовах сплати процентів за користування кредитом з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 2% за кожен день користування кредитом перші 14 днів (процентна ставка «Економ») та у розмірі 2,5 % - за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, окрім застосування процентної ставки «Економ». (а.с. 13-17).

       02.01.2024 позивач видав відповідачу кредит у розмірі 6 000 грн, що підтверджується квитанцією (а.с. 12).

       Із довідки-розрахунку заборгованості видно, що станом на 12.02.2024 загальний розмір заборгованості відповідача становить 11 880 грн, з яких: 6 000 грн. - сума заборгованості по кредиту та 5 880 грн. - сума заборгованості по процентах (а.с. 7).

       За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

       Частиною третьою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

       Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

       За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про електронну комерцію».

       Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію” електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

       Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

       Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

       Статтею 12 Закону України “Про електронну комерцію” встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

       Частиною 1 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію” визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

       Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

       Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

       Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

       Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

       Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

       Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

       Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем ОСОБА_1 отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у Кредитному договорі. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущено порушення зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

       Наданий позивачем суду розрахунок розміру заборгованості відповідача відповідає умовам укладеного між сторонами Кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 , в порушення умов кредитного договору, отримані кошти у добровільному порядку не повернув, чим порушив права кредитора.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр», про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані, та підлягають задоволенню.

       У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-365, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

       Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Споживний центр” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору -задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр” (місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 29.12.2023-100001885 від 02.01.2024 у розмірі 11880 грн. (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр” суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

       Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

       Головуючий:                                                                К.В. Чуб