Справа № 183/11923/24

№ 3/183/6258/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року                                                                м. Самар

25 листопада 2024 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О., розглянув справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

встановив:

13.11.2024 року о 15 год. 23 хв. встановлено факт невиконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України ОСОБА_1 , по відношенню до сина ОСОБА_2 2007 року народження, що виразилося у тому, що остання за адресою АДРЕСА_1 не контролює навчання сина, який систематично не відвідує заняття без поважних причин більш десяти днів. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.184 КУпАП.

В суд за викликом ОСОБА_1 , не з`явилася, хоча належним чином повідомлений про час та дату розгляду матеріла, тому на підставі ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1 – 7 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №216942 від 13.11.2024 р. вбачається, що 13.11.2024 р. о 15:23 год. був встановлений факт невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 по відношенню до свого сина ОСОБА_3 2007 р.н., що виразилося в тім що остання за адресою АДРЕСА_1 не несе відповідальності за навчання сина, який систематично не відвідує заняття без поважних причин більш десяти днів. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.184 КУпАП.

В клопотанні КЗ «ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ №2» заступник директора ОСОБА_4 просить притягнути до відповідальності батьків ОСОБА_3 , який не відвідує навчання.

В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначено, що син навчається на третьому курсі, мешкає у Дніпро, та додому практично не приїжджає.

Отже, судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством своїх батьківських обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). 

Із врахуванням вищезазначених обставин справи, враховуючи особу порушника, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді накладення штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП  судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 40-1,  184 ч. 1, 251, 252, 283, 284, 287, 289 КУпАП, суддя –

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять грн. шістдесят коп.) на користь держави.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя                 С.О. Краснокутський