Справа № 420/34414/24

УХВАЛА

12 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєва Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Юхтенко Л.Р. по справі № 420/34414/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 року для розгляду даної справи призначено суддю Юхтенко Л.Р.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Також, ухвалою від 11.11.2024 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано термін для усунення недоліків.

Через канцелярію суду 06.12.2024 року від позивача на виконання ухвали суду надійшов супровідний лист, в якому серед інших клопотань було подано клопотання про відвід судді Юхтенко Л.Р.

На обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначила, що суддею було відмовлено позивачу у звільненні від сплати судового збору, між тим позивач не має коштів на сплату судового збору, адже перебуває на пенсійному забезпеченні та розміру пенсії не достатньо для сплати суми судового збору з метою захисту порушених прав.

Також, позивач зазначила, що суддя Юхтенко Л.Р. не може брати участі у розгляді справи №420/34414/24 за адміністративним позовом позивача та підлягає відводу, оскільки є обставини, які викликають у неї сумнів щодо об`єктивності та неупередженості судді, викликає побоювання, що може негативно вплинути на результат правильного, справедливого, законного, об`єктивного, обґрунтованого, повного рішення суду першої інстанції, в такому випадку призведе до багаточисленних негативних наслідків, порушенню її прав, свобод, волі і інтересів, незаконному обмеженню і позбавленню її усіх прав, доставленню їй страждань, ускладненню і заплутуванню обставин, прив`язуванню до судів, є загроза її здоров`ю і життю, призведе до здійснення геноциду по відношенню до неї, сприяє подальшим порушенням відповідачів, які і без того допустили порушення з почуттям вседозволеності і безкарності.

Крім того, позивач зазначає, що у неї виникли обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності судді, оскільки у судді склалась помилкова позиція, що випливає із ухвали про залишення позову без руху у цій справі та ухвали про зупинення провадження у справі № 420/20393/24 за її позовом, яка також перебуває у провадженні головуючої судді Юхтенко Л.Р.

У зв`язку з обставинами, які склалися, щоб уникнути затягування часу, затягування розгляду справи, ускладнення і заплутування, створення перешкод на доступ до правосуддя під будь-якими приводами, позивач, змушена і заявляє згідно з п.2, 4 ч. 1 ст. 39, ст.40, ч .І.1 1 ст.40, ч. 3 ст. 41 КАС України про відведення судді Юхтенко Л.Р. про усунення її від розгляду справи №420/34414/24 за її адміністративним позовом та передати зазначену справу на розгляд іншої/іншому судді з метою забезпечення повного,справедливого, об`єктивного, ефективного, кваліфікованого, неупередженого розгляду справи у розумні строки з метою винесення законного, обґрунтованого, справедливого, повного, правильного, зрозумілого, вичерпного, позитивного рішення на її користь, що захищає її законні та гарантовані права та охоронювані законом інтереси, оскільки на те були і є усі законні підстави, тверді, визначальні, бездоганні докази.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р. від 10.12.2024 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Юхтенко Л.Р. по справі № 420/34414/24 необґрунтованою. Передано справу до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді у порядку встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 року справу №420/34414/24 для вирішення питання про відвід передано судді Лебедєвій Г.В.

За приписами ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Вирішуючи заявлений позивачем відвід, суд виходить з наступного.

Згідно приписів ст.ст.126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1 ст.7 "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 КАС України).

Варто зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Судом встановлено, що матеріали адміністративної справи не містять доказів, що суддя Юхтенко Л.Р. брала участь у цій справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, надавала правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, або щодо порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 КАС України.

Жодних належних, допустимих і достовірних доказів упередженості, необ`єктивності, особистої зацікавленості вказаного судді в результаті вирішення спору адміністративної матеріали справи не містять.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00) зазначено, що в конкретній справі повинно існувати яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Згідно з п.43 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96), та п.50 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Загальною декларацією з прав людини (ст.10) та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантовано право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У справі "Білуха проти України" (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006 р.) Європейським судом з прав людини зазначено, що з урахуванням об`єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Зі змісту заявленого відводу вбачається, що його підставою є незгода з процесуальними рішеннями судді у цій справі.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови від 13.06.2007 р. № 8 "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р., передбачено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Сам по собі факт незгоди з процесуальними рішеннями судді не є об`єктивною підставою для сумнівів в неупередженості судді.

Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з вчиненням суддею процесуальних дій та винесеним судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а може бути викладеною в апеляційній скарзі на судове рішення.

Отже, проаналізувавши доводи, наведені позивачем у заяві про відвід судді Юхтенко Л.Р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу судді, передбачених ст.36 КАС України, оскільки незгода з процесуальним рішенням у іншій справі, не може слугувати підставою для відводу судді.

Суд вважає безпідставними інші доводи, викладені в заяві про відвід судді Юхтенко Л.Р., оскільки останні жодним чином не свідчать про наявність упередженості або необ`єктивності судді при розгляді даної адміністративної справи. Викладені позивачем обставини в обґрунтування відводу є суб`єктивними та не свідчать про те, що суддя, який розглядає дану справу, прямо чи опосередковано заінтересований в результаті її розгляду або його дії викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви позивача про відвід судді Юхтенко Л.Р. у справі № 420/34414/24, у зв`язку з чим зазначена заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 90, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Юхтенко Л.Р. по справі № 420/34414/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Лебедєва