Справа №295/14248/24

1-кс/295/7794/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

захисника: адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 ,про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гай, Житомирського району, Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні №62023240020001429 від 08.11.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 30 днів.

У клопотанні слідчий вказав, що 17.03.2022 ОСОБА_4 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського та старшинського складу терміном на 3 роки.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ №333-ОС від 19.05.2023 ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії – водієм (дизелістом) відділення тилового забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ. В подальшому наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ №693-ОС від 17.10.2023 ОСОБА_4 у зв`язку з не прибуттям із звільнення, виключено з усіх видів забезпечення. Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ №706-ОС від 23.10.2023 ОСОБА_4 зараховано у розпорядження начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ. Так відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, де визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають, що військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями. Так під час проходження військової служби ОСОБА_4 відповідно до положень Військової' присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 127 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок та вимоги військових статутів.

Однак, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем за контрактом, обіймаючи посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії – водієм (дизелістом) відділення тилового забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200, 256 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 12.10.2023 о 08 год. 00 хв. не з`явився вчасно до місця служби НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, що дислокувався у АДРЕСА_2 , та проводить час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків по теперішній час.

Своїми умисними діями, вчиненими в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України сторона обвинувачення підтверджує зібраними доказами, зокрема: матеріалами службового розслідування; наказом командира про самовільне залишення частини військовослужбовцем; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами в їх сукупності.

У клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені пунктами п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий вказав, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, у зв`язку з чим з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, в тому числі переховується на теперішній час. Вказане підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, з метою уникнення настання кримінальної відповідальності підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на своїх однослужбовців спонукаючи їх до надання завідомо неправдивих показів та сусідів за місцем свого мешкання, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, пояснив, що він хоче повернутися в ЗСУ в ту частину, в якій проходив службу.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що підозрюваний вину визнає, співпрацює зі слідством, має намір повернутись до проходження служби, а тому запобіжний захід повинен бути скасований.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому перебуває кримінальне провадження №62023240020001429 від 08.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

18.09.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

10.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

10.12.2024 року захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 отримали повідомлення про завершення досудового розслідування.

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення ч. 5 ст. 407 КК України відносяться до категорії тяжких.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою та п`ятою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Окрім цього, військовослужбовці, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України», зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, берегти державне майно, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених їм за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки.

Відповідно до вимог ст. ст. 3, 4 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройний сил України», військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Відповідно до ч. 8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме у виді тримання під вартою .

Оцінивши матеріали долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що в сукупності такі документи вказують на те, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.

Згідно статті 178 КПК України слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 повнолітній, військовослужбовець за контрактом, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей.

Враховуючи, що ОСОБА_4 має процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, перебував у розшуку, тому існує ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до положень ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку визначеному КПК України.

За правилами ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

В постанові Верховного Суду від 24.10.2022 № 216/4805/20 розтлумачено, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, але не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування. При цьому строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

За таких обставин, у органу досудового розслідування на час відкриття матеріалів досудового розслідування залишається 5 днів строку досудового розслідування (10.12.2024 було завершено досудове розслідування та 15.12.2024 року закінчується строк досудового розслідування передбачений ст. 219 КПК України), оскільки час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включається до таких строків, тому тримання під вартою може бути продовжено лише в межах цього строку.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя частково задовольняє клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , зважаючи, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не закінчено, та продовжує дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах існуючих строків досудового розслідування, які складають 5 днів, а саме: до 20.12.2024 року.

Питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу, в разі його закінчення до підготовчого судового засідання вирішуються у порядку ч.6 ст. 199 КПК України.

Крім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя визначає розмір застави у розмір 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 60 560 гривень. Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20 грудня 2024 року включно.

Визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн., яку має право внести підозрюваний або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Богунського районного суду міста Житомира (м. Житомира одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA678201720355249002000000277, банк ДКС м. Київ).

У разі внесення застави на підозрюваного покладаються такі обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений ними час за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

В решті вимог клопотання, відмовити

Строк дії ухвали в частині тримання під вартою встановити до 20 грудня 2024 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали – о 15-00 год. 12.12.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1