ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122
РІШЕННЯ
Іменем України
08.08.2011Справа №5002-34/2872-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика"
(01042, м. Київ, вул. М.Приймаченко, 1/27 оф.106-107)
до відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення 621 600грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – ОСОБА_2. за довіреністю № 14 від 22.07.2011р.;
від позивача - не з’явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просить стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 621 600грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, а також накласти на відповідача штраф у розмірі 10% від суми, присудженої судом на користь позивача, та направити відповідну суму до Державного бюджету України.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем порушені авторські права на відтворення та публічне виконання музичних творів, що мало місце 23.07.2010р. в кафе "Шашличний двір", яке розташоване за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, с. Миколаївка, вул. Набережна. При цьому, позивач стверджує, що йому передані виключні авторські права щодо використання відповідних музичних творів на території України відповідно до договору №ИК/10-04/2 від 01.01.2010р., який укладено між ним та ТОВ «Видавництво «Моноліт» (а.с. 4-7).
Відповідач – фізична особа ОСОБА_1 письмового відзиву на позов суду не надав; повноважний представник відповідача в судове засідання вдруге не з’явився; про причини нез’явлення суд не повідомив; про день та час судового засідання повідомлений належним чином.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал про порушення провадження у даній справі та відкладення розгляду справи, направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10478251 від 11.07.2011р. (а.с. 29-30).
Направлення копій ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (а.с. 36, 60).
Зважаючи на вказані обставини, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву, за наявними у ній матеріалами, а також за відсутності представника відповідача, враховуючи, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Моноліт” (ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика" (ліцензіат) укладений ліцензійний договір №ИК/10-04/2 (виключна ліцензія) (а.с. 8-11, далі – договір), відповідно до умов якого ліцензіар з моменту вступу в силу Договору надає ліцензіату ліцензію на використання творів/фонограм/кліпів способами, передбаченими цим Договором, а також право дозволяти або забороняти використовувати твори, фонограми та/або кліпи способами, передбаченими цим договором, третім особам.
Відповідно до пункту 3.1.1 договору ліцензіату надається ліцензія на використання творів, фонограм та кліпів, а також право дозволяти або забороняти використовувати твори, фонограми та/або кліпи наступними способами:
- перероблювати твори, фонограми, кліпи у форму об’єктів;
- відтворювати об’єкти;
- відтворювати твори у формі караоке на будь-яких матеріальних носіях будь-яким тиражем; відтворювати твори на будь-яких матеріальних носіях будь-яким тиражем виключно у формі фонограм;
- розповсюджувати об’єкти;
- розповсюджувати відтворені екземпляри творів (у тому числі в формі караоке) на будь-яких матеріальних носіях будь-яким способом;
- доводити твори та об’єкти до загального відома таким чином, що будь-яка особа може отримати доступ до них з будь-якого місяця та у будь-яких час за власним вибором (доведення до загального відома).
Згідно з пунктом 3.2 договору ліцензіату також надається ліцензія на використання творів та фонограм виключно на території України наступними способами:
- публічне виконання запису творів/фонограм (та/або їхніх частин/фрагментів);
- сповіщення запису творів/фонограм (та/або їхніх частин/фрагментів) в ефір;
- сповіщення запису творів/фонограм (та/або їхніх частин/фрагментів) по кабелю;
- публічний показ творів (та/або їхніх частин/фрагментів);
- отримання винагороди за вказані в п. п. 3.2.1-3.2.4 договору способи використання запису творів/фонограм.
Строк, на який ліцензіат – позивач у справі отримав від ліцензіара вказані права, зазначений сторонами у п. 1.21 договору – з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.
Сторонами визначено, що твором є результат інтелектуальної діяльності, а саме оприлюднений та/або неоприлюднений музичний твір з текстом та/або без тексту, власником виключного права або виключної ліцензії на використання якого є ліцензіар у межах частки ліцензіара. При цьому, кількість та найменування творів, а також розмір частки ліцензіара в кожному творі зазначаються у додатку 2 до договору. Надання ліцензії ліцензіаром ліцензіату – позивачу у справі у відповідності з даним договором здійснюється тільки у межах частки ліцензіара (п. 1.3. договору).
Так, серед таких творів, відповідно до додатку 2 до договору, зазначено, зокрема, твори:
- «Прости за любовь» (виконавець - ОСОБА_9, автор музики - ОСОБА_6, автор тексту - ОСОБА_7, частка прав ліцензіара – 100%);
- «Как твои дела?» (виконавець - ОСОБА_9, автор музики - ОСОБА_5., автор тексту - ОСОБА_5., ОСОБА_4., частка прав ліцензіара – 100%);
- «Опиум» (виконавець - SEREBRO, автор музики - ОСОБА_6, автор тексту - ОСОБА_6, частка прав ліцензіара – 100%);
- «Скажи, не молчи» (виконавець - SEREBRO, автор музики - ОСОБА_6, автор тексту - ОСОБА_7, частка прав ліцензіара – 100%);
- «Брось» (виконавець - ОСОБА_10, автор музики - ОСОБА_8, автор тексту - ОСОБА_8, частка прав ліцензіара – 100%);
- «Люби меня» (виконавець - ОСОБА_10 , автор музики - ОСОБА_6, автор тексту - ОСОБА_6, частка прав ліцензіара – 100%);
- «Солнце» (виконавець - ОСОБА_10, автор музики - ОСОБА_5, автор тексту - ОСОБА_5, частка прав ліцензіара – 100%).
У свою чергу ТОВ “Видавництво “Моноліт” на підставі авторського договору про передачу виключних прав №ИП/06-18/1 від 01.12.2006р., укладеного з гр. Російської Федерації ОСОБА_7., як володільцем відповідних прав, набуло відповідний комплекс виключних майнових авторських прав, серед іншого, на твір «Прости за любовь» (виконавець - ОСОБА_9, автор музики - ОСОБА_6, автор тексту - ОСОБА_7, у якому частки прав авторів тексту та музики складають по 50%, при цьому, права ОСОБА_6 не передаються.
На підставі авторського договору про передачу виключних прав № ИП/06-39/1 від 29.12.2006р., укладеного з ТОВ «Продюсерский Центр ОСОБА_6» як володільцем відповідних прав, ТОВ “Видавництво “Моноліт” набуло відповідний комплекс виключних майнових авторських прав на твори, серед яких:
- «Как твои дела?», автор музики ОСОБА_5., автор тексту ОСОБА_5., ОСОБА_4., в якому частка прав правовласника (ООО «Продюсерский Центр ОСОБА_6») складає 75 %, права ОСОБА_4. не входять у частку правовласника, дата закінчення прав – 01.01.2077р.;
- «Солнце», автор музики ОСОБА_5, автор тексту ОСОБА_5, в якому частка прав правовласника складає 100 %, дата закінчення прав – 01.01.2077р.;
- «Брось», автор музики ОСОБА_8, автор тексту ОСОБА_8, в якому частка прав правовласника складає 100 %, дата закінчення прав – 05.12.2025р.;
На підставі акторського договору про передачу виключних прав №02/12 від 07.12.2005р. ТОВ «Продюсерський центр ОСОБА_6» стало володільцем прав, які передані йому автором – гр. ОСОБА_8. (який є автором тексту та музики) на твір «Брось меня».
Відповідно до трудового договору №08/01-Т, який укладено 11.01.2005р. між ТОВ Продюсерський центр ОСОБА_6» та ОСОБА_5, визначено, що всі музичні твори з текстом, музичні твори без тексту, які можуть бути використані для створення музичних творів з текстом, створені працівником (ОСОБА_5.), в період дії відповідного договору є службовими творами, виключні майнові авторські права на використання яких усіма способами на території всіх держав світу протягом всього строку охорони авторських прав належать роботодавцю ( ТОВ «Продюсерський центр ОСОБА_6»).
Відповідно до акту приймання-передачі службового твору, який є додатком до такого договору, переданий твір «Как твои дела?». Відповідний твір створено у співавторстві з ОСОБА_4 (авторська частка – 50%).
Згідно ліцензійного договору № ИП/10-01/1 від 24.11.2009р., укладеного між гр. Російської Федерації ОСОБА_6. (ліцензіар) та ТОВ “Видавництво “Моноліт” (ліцензіат), останнє набуло відповідний комплекс виключних майнових авторських прав на твори, серед яких:
- «Прости за любовь» (виконавець - ОСОБА_9, автор музики ОСОБА_6, автор тексту ОСОБА_7, в якому частки прав авторів тексту та музики складають по 50%, частка ліцензіара в музиці – 50%, в тексті – 0%, при цьому, права ОСОБА_7 не передаються;
- «Скажи, не молчи» (виконавець - SEREBRO, автор музики ОСОБА_6, автор тексту ОСОБА_7, в якому частки прав авторів тексту та музики складають по 50%, частка ліцензіара в музиці – 50%, в тексті – 50%;
- «Опиум» (виконавець - SEREBRO, автор музики ОСОБА_6, автор тексту ОСОБА_6, в якому частки прав авторів тексту та музики складають по 50%, частка ліцензіара в музиці – 50%, в тексті – 50%).
На підставі авторського договору про передачу виключних прав № ИП/06-38/1 від 01.12.2006р., укладеного з гр. Російської Федерації ОСОБА_4 (ОСОБА_4.), як володільцем відповідних прав, ТОВ “Видавництво “Моноліт” набуло відповідний комплекс виключних майнових авторських прав на твори, серед яких «Как твои дела?», автор музики ОСОБА_5., автор тексту ОСОБА_5., ОСОБА_4., в якому частка прав автора музики у творі – 50%, частка прав авторів тексту – по 25%, при цьому, права ОСОБА_5. не передаються.
При цьому, ТОВ «Чесна музика» частково не підтвердив відповідними доказами наявності у ТОВ «Видавництво «Моноліт» авторських прав на твори, які у подальшому передані ТОВ «Чесна музика» відповідно до ліцензійного договору №ИК/10-04/2 щодо яких допущені порушення, хоча суд пропонував надати відповідні докази ухвалою від 26.07.2011р.
Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться:
- право на використання твору;
- виключне право дозволяти використання твору;
- право перешкоджати неправомірному використанню твору, у тому числі забороняти таке використання;
- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.
Підтвердженням належності позивачу виключних майнових авторських прав на твори, щодо яких ним заявлено про порушення авторських прав протягом 2010 року на території України, як вже вказувалось є ліцензійний договір №ИК/10-04/2 (а.с.8-24).
Звертаючись з позовом, який є предметом розгляду у даній справі, позивач вказував на порушення таких виключний прав автора, які передані йому, як право на відтворення та публічне виконання.
Під час дослідження наданих в якості доказів документів та матеріалів та документів, витребуваних з Сімферопольського районного суду АР Крим відповідно до клопотання відповідача, встановлені наступні обставини.
23.07.2010 р. Сімферопольським районним відділом ГУ МВС України в АР Крим складено протокол про адміністративне правопорушення щодо Зазяна Рафаеля Абеловича, відповідно до якого встановлено, що 23.07.2010 р. у приміщенні кафе “Шашличний двір” ОСОБА_1. здійснював демонстрацію та публічний показ аудіовізуальних творів та фонограм без наявності відповідних дозволів та договорів з авторами, виконавцями, а саме: ОСОБА_9 – «Любовь», «Прости за любовь», «Как твои дела?»; SEREBRO – «Опиум», «Скажи, не молчи», ОСОБА_10 – «Брось», «Люби меня», «Солнце». (а.с.39).
За результатами розгляду відповідного адміністративного протоколу, постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 06.08.2010р. ОСОБА_3. визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.51-2 КУпро АП України , та на нього накладено адміністративне стягнення (а.с.48).
Відповідно до вказаної постанови суду встановлено, що ОСОБА_1. здійснював демонстрацію та публічне відтворення аудіовізуальних творів та фонограм (пісні ОСОБА_9, групи «Серебро) без наявності відповідних договорів з володільцями авторських прав, чим порушив ст.ст.15.31,32,41,43 Закону України «Про авторські та суміжні права», а також права ТОВ «Чесна музика».
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика" просить суд стягнути з відповідача компенсацію за порушення майнових авторських прав у сумі 621 600 грн. та накласти на відповідача штраф у розмірі 10% від суми, присудженої судом на користь позивача та направити відповідну суму до Державного бюджету України.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються цим Кодексом та іншими законами. До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Поняття права інтелектуальної власності визначено статтею 418 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 422 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Відповідно до ст. 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Перелік об’єктів права інтелектуальної власності, який не є виключним, визначений ст.420 ЦК України.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права” об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, є музичні твори з текстом і без тексту.
Таким чином, музичні твори: ОСОБА_9 – «Прости за любовь», «Как твои дела?», SEREBRO – «Опиум», «Скажи, не молчи», ОСОБА_10 – «Брось», «Люби меня», «Солнце» є об’єктами авторського права.
Однак, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено лише факт вчинення відповідачем правопорушення щодо таких об’єктів авторських прав як музичні твори – пісні ОСОБА_9 та групи Серебро, що підтверджується постановою Сімферопольського районного суду, якою за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1. визнаний винним у порушенні таких авторських прав як демонстрація та публічне сповіщення таких творів.
Згідно позовної заяви позивач зазначає, що відповідачем порушено авторські права: на відтворення твору та на його публічне виконання.
Так, відповідно до статті 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права”
- відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер;
- публічне виконання - подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;
Відповідно до статті 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
При цьому, виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема:
- відтворення творів;
- публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Згідно зі статтею 32 Закону автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
Однак, відповідачем не надано доказів того, що між ним та авторами творів укладався авторський договір, яким йому передані виключні права авторів таких творів.
Беручі до уваги викладені обставини, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. вимог чинного законодавства України у сфері охорони прав інтелектуальної власності та порушення внаслідок цього прав ТОВ «Чесна музика».
Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем порушено авторські права на відтворення зазначених у позовній заяві творів. Так, постановою у вказаній справі про адміністративне правопорушення, відповідач не визнаний винним у порушення такого авторського права як права на відтворення творів.
В матеріалах справи наявна копія протоколу про адміністративне порушення від 23.07.2010р. (а.с. 39), відповідно до якого працівником Сімферопольського районного відділу ГУ МВС України в АР Крим вилучено, а відповідачем (згідно копії відповідної розписки від 27.07.2010р. а.с. 47) отримано на відповідальне зберігання ноутбук «ASUS».
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що саме відповідачем здійснювалося виготовлення копій відповідних творів у будь-який матеральній форм, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання у електронній (у т.ч. числі цифровій) чи іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер. Так, за результатами розгляду відповідного протоколу, ОСОБА_1. не визнавався винним у вчиненні такого порушення авторських прав як права на відтворення.
З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача компенсації за порушення майнового авторського права на відтворення творів, виключні права на які має позивач.
Згідно зі ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав та їх майнові права, з урахуванням передбачених законом обмежень майнових прав.
Статтею 52 вищевказаного Закону встановлено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, у тому числі, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При цьому, при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Враховуючи встановлення факту порушення майнових авторських прав, є обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення компенсації за вказані порушення.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо; відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні (також див. постанову Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010р. №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004р. №04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності»).
Визначення точного розміру збитків, завданих відповідачем порушенням майнових авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика", у даному випадку, як вказує позивач, є неможливим, у зв’язку з чим він просить стягнути з відповідача саме компенсацію за порушення майнових авторських прав.
Обрання позивачем в якості способу захисту свого порушеного права саме стягнення компенсації суд вважає правомірним, оскільки це передбачено ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Позивач в обґрунтування заявленого розміру компенсації посилається на те, що надання дозволів (ліцензій) на використання музичних творів, фонограм виробникам, розповсюджувачам та особам, що здійснюють їх використання на території України є основним видом діяльності позивача, і порушення його прав унеможливлює ведення ним підприємницької діяльності, крім цього, застосування мінімального розміру компенсація є просто не можливим, так як:
- наміри відповідача полягали у свідомому (умисному) використанні об'єкта права інтелектуальної власності з метою отримання прибутку;
- порушення авторських прав відповідачем відбувалось умисно, оскільки на момент здійснення таких порушень знав вимоги чинного законодавства України з питань використання об'єктів авторських та суміжних прав;
- обсяг порушених прав компанії є значним, тому застосування саме такого розміру компенсації, а не мінімального, буде виконувати превентивну функцію для відповідача та відновлювальну для позивача.
- порушення авторських прав не є одноразовим і мало тривалий характер.
За таких умов позивач вважає, що сума компенсації повинна становити 50 мінімальних заробітних плат за кожне порушення, допущене щодо кожного з 7 творів.
Згідно з ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, що полягає, зокрема, у тому, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Як визначено ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Всупереч зазначеним вимогам позивачем не надано жодних доказів на підтвердження усіх тверджень, наведених ним в обґрунтування заявленого розміру компенсації.
Таким чином, на думку суду, заявлений позивачем до відшкодування розмір компенсації на рівні 50 мінімальних заробітних плат є необгрунтованим.
Зокрема, суд звертає увагу на те, що не доведено того, що відповідні порушення мали тривалий характер; розглядаючи протокол про адміністративне порушення, суд визнав ОСОБА_1. винним лише у демонстрації та публічному сповіщенні деяких творів, вказаних у відповідному протоколі та які зазначає позивач у поданій заяві; будь-яких доказів про те, що обсяг порушених прав є значним не надано.
Наведені обставини дозволяють суду зробити висновок, що заявлений позивачем до відшкодування розмір компенсації за порушення майнових авторських прав доцільно визначити із розрахунку 12 мінімальних заробітних плат, беручі до уваги специфіку діяльності позивача, яка спрямована на отримання прибутку за рахунок надання дозволів (ліцензій) на використання музичних творів, фонограм, отримання за це відповідної винагороди (роялті); кількості потерпілих.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про державний бюджет на 2011р.», розмір мінімальної заробітної плати з квітня 2011р. встановлено рівним 960грн. (щодо визначення розміру компенсації виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлена законом, на час ухвалення рішення у справі див. п.42 постанови Верховного Суду України від 04.06.2010р. №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»)
Таким чином, враховуючи доведення лише порушення авторських прав щодо творів ОСОБА_9 та групи SEREBRO, кількість порушень щодо кожного твору, стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна Музика" підлягає компенсація у сумі 92 180 (12*4*2*960).
Позивач також просить стягнути з відповідача штраф до Державного бюджету України у розмірі 10% від суми, присудженої судом на користь позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача; сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
У зв’язку з доведенням факту порушення авторських прав позивача та задоволення судом вимоги про стягнення з відповідача компенсації у розмірі 42624,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 4262,40 грн. штрафу в доход Державного бюджету України.
Судові витрати у вигляді оплати позову державним митом у розмірі 921грн. та сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 236грн., суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача у справі.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення складено 12.08.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" 92 180грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 9218грн. штрафу, 921грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.