Ленінський районний суд м.Полтави

Справа №  2-а-1992/11

                                                            П О С Т А Н О В А

30.06.2011м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі :

                    головуючого судді – Крючко Н.І.

                    при секретарі          -   Артюховій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до  інспектора ДПС Полтавської роти старшини міліції Порціяна Сергія Івановича, Полтавської роти ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 226812 від 07.05.2011 року ,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Полтавської роти старшини міліції Порціяна Сергія Івановича, Полтавської роти ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 226812 від 07.05.2011 року. На обґрунтування своїх вимог  позивач посилається на те, що постановою інспектора ДПС Полтавської роти ДПС Порціяна Сергія Івановича  від 07.05.2011 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, яке полягає в  тому, що він ніби – то 07 травня 2011 року на 169 км. автомобільної дороги Суми – Полтава, керуючи автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1, здійснив обгін автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.25 ПДР України (обгін заборонено). Останній вважає що вищевказана постанова в справі про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, винесена з порушенням норм адміністративно – процесуального права. Позивач зазначив, що не вчиняв порушення ПДР України. Фактично самого розгляду справи, з дотриманням вимог ст.245-249,251,252,271 КУпАП, не було, а відбулося механічне винесення постанови,без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи і ґрунтується, виключно, на суб'єктивному твердженні інспектора ДАІ. Також позивач зазначив, що при винесені постанови інспектором було грубо порушеного його право на захист.                   

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні  вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Полтавської роти ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області в судове засідання не з’явився не попередивши суд про причини своєї неявки хоча про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, але від нього надійшли письмові заперечення проти позову.

Відповідач інспектор ДПС Полтавської роти старшина міліції Порціян С.І. в судове засідання не з’явився, не попередивши суд про причини своєї неявки хоча про день  і час розгляду справи був повідомлений належним чином, але від нього надійшли письмові заперечення проти позову.  

          Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про  протиправність  рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності  свого рішення, дії чи бездіяльності покладається  на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому суд  повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень на користь  особи-позивача. Для  позивача достатньо  вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач  має довести  факт  прийняття такого рішення чи  вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов’язку адміністративний  суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи  бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення  позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення  чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).

Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 226812 ОСОБА_1 07 травня 2011 року о 10 год. 30 хв. 169 км. автомобільної дороги Суми – Полтава керуючи автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1, здійснив обгін автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.25 ПДР України. Відповідно до зазначеної постанови його було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 07 травня 2011 р. о 10 год. 30 хв. на 169 км. автодороги Суми-Полтава, він зупинився на вимогу інспектора ДАІ, який безпідставно звинуватив його в тому, що ним ніби-то було допущено порушення ПДР у вигляді здійснення обгону автомобіля в зоні дії знаку 3.25 (обгін заборонено), на що він категорично заперечив тому, що такого порушення не скоював а обігнав попередній автомобіль вже за перехрестям про що навіть свідчила пунктирна лінія дорожньої розмітки.

Пояснивши старшині, що у відповідності до додатку 1 (33 Дорожні знаки ПДР України зона дії знаку 3.25 «обгін заборонено» поширюється від місця його встановлення до найблищого перехрестя за ним, інспектор не взяв до уваги його мотивованого пояснення, і тим більш на вимогу останнього не надав належних доказів начеб-то порушення у вигляді відео або фото - фіксації, покази свідків хоча в погрозливій формі сказав, що має такі.

Після чого інспектор запросив його до свого службового автомобіля для складання протоколу. В протоколі серія ВІ № 140356  він власноруч зробив написав пояснення, що з протоколом не згоден, що здійснив обгін після дії знаку 3.25 та що інспектор не представився і вів себе зухвало, тим більш, що свідків вигаданого порушення не було.

Крім цього, позивач заявив усне клопотання про направлення матеріалів справи, для повного і всебічного розгляду за участю адвоката до Полтавської ДАІ, але старшина проігнорував заявлене клопотання і виписав постанову, яка була винесена з грубим порушенням права на захист та всупереч вимог ст.ст. 245-249, 251, 252, 271 КУпАП.

З письмових пояснень відповідача інспектора ДПС Полтавської роти старшина міліції Порціян С.І., вбачається, що 07 травня 2011 року, він в складі наряду ДПС Полтавської роти ДПС здійснював нагляд за дорожнім рухом на 169 км. а/д Суми-Полтава. Так ним за порушення вимог 8.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (надалі ПДР), згідно з яким «регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками», вимого дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» та вимог суцільної дорожньої розмітки 1.1 додатку 2 ПДР України був зупинений автомобіль ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_1. Після зупинки вказаного вище транспортного засобу на підставі пункту 16.1.1. Інструкції „працівник ДПС при порушенні учасником дорожнього руху ПДР складає протокол про адміністративне правопорушення, здійснює перевірку водія, а також транспортного засобу за наявними автоматизованими інформаційно-пошуковими системами» та ст. 255 КУпАП ним, відносно водія складено адміністративний протокол за не виконання вимог дор. знаку 3.25, лінії 1.1 додатку 2 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст.122 КУпАП.

Далі, після складання адміністративного протоколу в двох екземплярах, згідно ч.2 ст.254, гр. ОСОБА_1 був ознайомлений з матеріалом справи та надав пояснення в графах адмінпротоколу, в яких заперечував проти вчинення правопорушення. Вказане твердження спростовується протоколом про адміністративне порушення та поясненнями свідка, автомобіль якого обігнав позивач, які додані до протоколу про адміністративне порушення.

Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП відносно правопорушника, а саме гр. ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВІ № 226812, згідно з якої на позивача за скоєне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Представник відповідача  Полтавської роти ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області надав аналогічні письмові пояснення, поясненням інспектора  ДПС Полтавської роти старшина міліції Порціян С.І..

          Відповідно до ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний  з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Суд приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що свідків ніби-то вчиненого ним порушення не було, оскільки в даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВІ1 № 140356 від 07 травня 2011 року в якому відсутні будь – які відмітки про свідків даного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність події і складу  правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України та відсутність в діях  ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу свідчить про відсутність у  інспектора ДПС Полтавської роти старшина міліції Порціян С.І. правових підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВІ1 №140356 від 07 травня 2011 року та винесення постанови серії ВІ  № 226812 від 07 травня 2011 року про адміністративне правопорушення відносно останнього та їх незаконність.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова про адміністративне правопорушення серії ВІ  № 226812 від 07 травня 2011 року є незаконною і підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 14, 18, 122, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

    П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до  інспектора ДПС Полтавської роти старшини міліції Порціяна Сергія Івановича, Полтавської роти ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 226812 від 07.05.2011 року – задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ  № 226812 від 07 травня 2011 р. по справі про адміністративне правопорушення складену інспектором ДПС Полтавської роти старшина міліції Порціян С.І., відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення  штраф у розмірі 255 грн. – скасувати.

Постанова  оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави    Н. І. Крючко