Харківський районний суд

Справа № 635/12142/24 Провадження № 1-кп № 635/1096/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду Харківського районного суду Харківської області кримінальне провадження № 62024170020006889 від 04.09.2024р. відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого,

має професійну - технічну освіту, військовослужбовець Національної гвардії України в/ч НОМЕР_1 на посаді навідника-оператора 1 відділення 2 взводу оперативного призначення 4 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 4 ст. 402 КК України,

в с т а н о в и в :

Молодший сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, відповідно до наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - НГУ) № 41 мтд

від 26.02.2024 приступив до виконання обов`язків за посадою навідника-оператора

1 відділення 2 взводу оперативного призначення 4 роти оперативного призначення

(на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення в/ч НОМЕР_1 НГУ, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 04.09.2024р. о 09.20 годині, знаходячись у пункті тимчасової дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 , командиром

4 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення в/ч НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_7 , військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 НГУ, у тому числі молодшому сержанту ОСОБА_5 було доведено бойове розпорядження командира 2 батальйону оперативного призначення НОМЕР_2 бригади оперативного призначення «Хартія» № 2078 дск від 03.09.2024, згідно якого молодший сержант ОСОБА_5 до 21.00 год. 04.09.2024 мав підготувати штатну зброю, 2,0 боєкомплекти, засоби індивідуального захисту, аптечку, шанцевий інструмент для виходу на спостережний пост «ХВИЛЯ-1» для виконання бойового завдання; до 21:00 год. год. 04.09.2024 підготувати штатну зброю, 2,0 боєкомплекти, засоби індивідуального захисту, аптечку, шанцевий інструмент для виходу на спостережний пост «ХВИЛЯ-1»для виконання бойового завдання;

з 03.00 год. до 05.00 год. 05.09.2024 здійснити вихід на спостережний пост «ХВИЛЯ-1» визначеним транспортом з метою утримання спостережного посту, недопущення його втрати, прориву ворогом лінії оборони. Під час виконання бойового завдання постійно здійснювати інженерне дообладнання спостережного посту, спостерігати за діями ворога, про всі події доповідати командуванню роти негайно. У випадку наступальних дій ворога негайно доповісти про це на КСП роти шляхом радіозв`язку та здійснювати постійне вогневе ураження ворога. Під час виконання бойового завдання дотримуватися техніки безпеки, використовувати захисні та маскувальні особливості місцевості, здійснити заходи

для недопущення виявлення противником місця розташування спостережного посту «ХВИЛЯ-1», не допустити втрати, знищення або пошкодження живої сили та озброєння.

При цьому, було заборонено переміщення між спостережними постами та позиціями в денну пору доби.

Однак, молодший сержант ОСОБА_5 , будучи невдоволеним цим наказом, 04.09.2024 о 09.20 год., перебуваючи у с. Циркуни, Харківського району, Харківської області, діючи

з прямим умислом, а саме: усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажання їх настання, в умовах воєнного стану, відкрито відмовився виконувати вказаний наказ. Тим самим, молодший сержант

ОСОБА_5 вчинив непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника, вчиненому

в умовах воєнного стану, чим підірвав боєздатність свого підрозділу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України, як непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.

05.12.2024р. між прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 62024170020006889

від 04.09.2024р., з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, щиро розкаявся у вчиненні злочину, активно сприяв його розкриттю та розгляду кримінального провадження судом.

Сторони узгодили покарання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 402 КК України

із застосуванням ст. 69 КК України та положень ст. 62 КК України у виді тримання

у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості

між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів.

В судовому засіданні суд роз`яснив сторонам положення закону щодо судового провадження на підставі угоди, у томі числі, вимоги ст.ст.473, 474, 394, 424 КПК України.

Сторони у судовому засіданні підтвердили, що їм зрозумілі порядок судового провадження на підставі угоди та наслідки затвердження угоди.

Прокурор у судовому засіданні підтвердив виконання обвинуваченим вищевказаних обов`язків за угодою та просив її затвердити.

Захисник та обвинувачений також просили затвердити вищевказану угоду.

Також сторони пояснили суду, що обвинувачений готовий далі проходити військову службу для захисту країни.

В судовому засіданні обвинувачений не оспорював викладені у обвинувальному акті обставини, погодився на призначення вищевказаного узгодженого в угоді покарання, підтвердив визнання вини та, що йому зрозумілі особливості розгляду справи на підставі угоди, також наслідки її затвердження судом та наслідки її невиконання, особливості оскарження вироку суду на підставі угоди у суді апеляційної та касаційної інстанції.

Отже, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто

не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії

будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом з`ясовано наступні обставини: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною. Будь-яких підстав вважати, що умови угоди не відповідають інтересам суспільства, а укладення угоди не було добровільним, або обвинувачений не визнав себе винним, у суду немає.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він є громадянином України,

має професійну - технічну освіту, раніше не судимий, який проходить військову службу

на посаді Національної гвардії України в/ч НОМЕР_1 на посаді навідника-оператора 1 відділення

2 взводу оперативного призначення 4 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем служби характеризується позитивно, за сумлінне виконання службових обов`язків, високі показники в службово-бойовій діяльності, підтримання зразкової військової дисципліни 16.06.2023 Центральним територіальним управлінням НГУ був нагороджений грамотою.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (злочину).

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому,

не встановлено.

Положеннями ст. 69 КК України визначено, що за наявності кількох обставин,

що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може,

(за винятком випадків, які перелічені у ч.1 цієї статті) призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання,

не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу

за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Отже, з урахуванням вищевказаних обставин, які пом`якшують обвинуваченому покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи виконання ним умов угоди у повному обсязі, суд приходить до висновку

про те, що обвинувачений зробив для себе належні висновки.

Таким чином, у даному випадку наявні підстави для застосування приписів

ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 402 КК України.

Крім того, враховуючи вищевказані обставини, у тому числі, обставини справи та особу обвинуваченого, суд вважає можливим на підставі ст. 62 КК України замінити позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Отже, оскільки умови угоди від 05.12.2024 р. про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає вимогам

ст.ст. 58, 69 КК України, укладення угоди сторонами є добровільним, суд дійшов до висновку

про можливість затвердження вищевказаної угоди.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати та речові докази в справі відсутні.

Керуючись ст.ст.100,373,374,474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 05.12.2024р. укладену між прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3

та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості

у кримінальному провадженні № 62024170020006889 від 04.09.2024р. за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 62 КК України замінити призначене ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі на тримання у дисциплінарному батальйоні строком на 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з дня фактичного затримання.

На підставі ст. 72 КК України у строк призначеного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з 05.09.2024р. по 05.12.2024р. включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання у дисциплінарному батальйоні.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний стосовно ОСОБА_8 залишити без змін тримання під вартою.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися

до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання

про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення (ст.476 КПК України).

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а саме: -обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні,

в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому

та прокурору, а в разі відсутності їх та інших учасників судового провадження копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_9