УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від. "08" серпня 2011 р. Справа № 21/5007/57/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді < Поле для текста >
судді Вельмакіної Т.М.
судді < Поле для текста >
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 - довіреність №90 від 04.04.11р.;
від відповідача не з'явився.
розглянув справу за позовом Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (м.Бердичів) < В особі(назва) >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівбудсервіс" (м.Бердичів Житомирська область)
про стягнення 104781,83 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 104781,83 грн., з яких: 78143,09 грн. заборгованості по орендній платі, 16876,76 грн. пені, 7634,18 грн. інфляційних та 2127,80 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні подала уточнений розрахунок пені та інфляційних. Позовні вимоги підтримала з урахуванням уточненого розрахунку у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
03.08.11р. до суду повернулися копії ухвал господарського суду Житомирської області від 26.07.11р., направлена відповідачу за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ватутіна, 8, з відміткою поштового відділення "Організація вибула".
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 03.08.11р. ТОВ "Бердичівбудсервіс" зареєстрований за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ватутіна, 8 (а.с. 106-107).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Враховуючи вищевказане, оскільки витяг з ЄДР свідчить, що відповідач не змінював своєї юридичної адреси, не зважаючи на те, що примірник направленої на вказану адресу ухвали господарського суду повернутий органами зв'язку з позначкою на конверті:"організація вибула", суд виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Спір вирішується відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані до справи документи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.07р. між Управлінням комунальним майном виконкому Бердичівської міської ради (орендодавець, позивач), правонаступником якого є Відділ комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (а.с.25-30), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бердичівбудсервіс" (орендар, відповідач) укладено договір оренди за №658 (надалі - Договір (а.с.8-12)).
Згідно п.1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до рішення виконкому від 22.06.07р. №299 в строкове платне користування нежитлові будівлі за адресою Житомирська обл., м. Бердичів:
- вул. Ватутіна, 8-п, бітумосховище, корисною площею - 563,00кв.м., балансовою вартістю 1327,98грн. станом на 19.07.07р.;
- вул. Ватутіна, 8-н, гараж-майстерня, корисною площею - 1261,70кв.м., балансовою вартістю 8961,35 грн. станом на 19.07.07р.;
- вул. Ватутіна, 8-л, столярний цех, корисною площею - 522,00кв.м., балансовою вартістю 4679,70грн. станом на 19.07.07р.;
- вул. Ватутіна, 8-м, приміщення котельні, корисною площею - 315,8кв.м., балансовою вартістю 3301,91грн. станом на 19.07.07р.;
- вул. Ватутіна, 8-з, приміщення розчинно-бетонного цеху, корисною площею - 320,30кв.м., балансовою вартістю 5526,86грн. станом на 19.07.07р.;
- вул. Ватутіна, 8-ж, адмінприміщення, корисною площею - 306,80кв.м., балансовою вартістю 2656,86грн. станом на 19.07.07р.;
- вул. Ватутіна, 8-і, приміщення арматурного цеху, корисною площею - 98,70кв.м., балансовою вартістю 432,72грн. станом на 19.07.07р.;
- вул. Ватутіна, 8-к, приміщення лісопильного цеху, корисною площею - 269,3кв.м., балансовою вартістю 1480,67грн. станом на 19.07.07р.
Відповідно до п.1.2. Договору, приміщення передано для розміщення ремонтно-будівельної організації площею 3612,6кв.м.
Вступ орендаря у користування об'єктом настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та актів прийому-передачі вказаного об'єкта (п.2.1).
23.07.07р. сторонами були підписані акти приймання-передачі нежитлових приміщень (а.с.15-22).
Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що орендна плата визначається відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з рішенням міської ради від 05.06.07р. №231, даного договору та розрахунку і становить (1926,72+20%ПДВ) грн. х місячний індекс інфляції за місяць станом на 31.07.07.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (п.3.3. Договору).
Як вказує позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору по сплаті орендної плати, у останнього утворилася заборгованість, у зв'язку з чим за заявою відділу, на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості ТОВ "Бердичівбудсервіс", приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Манелюком М.І. було вчинено виконавчий напис від 27.10.08р. (а.с. 39) про стягнення орендної плати у розмірі 16030,46грн. та пені - 380,61грн. за період з 01.03.08р. по 30.07.08р.
За результатами виконання даного виконавчого напису відділом державної виконавчої служби Бердичівського МРУЮ стягнено з товариства в примусовому порядку заборгованість у сумі 8670,28грн., що підтверджується виписками управління державного казначейства України у Житомирській області від 27.04.09р. та від 11.06.09р. (а.с.40-41).
Таким чином, залишок суми, що підлягає стягненню за цим виконавчим документом на час звернення позивача до суду склав 7360,18грн. орендної плати та 380,61грн. пені.
Однак, як стверджує позивач, відповідач і надалі продовжував користуватися приміщенням, не виконуючи належним чином свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість у розмірі 78143,09грн.
У період з 06.02.09р. по 20.07.10р. позивачем були направлені відповідачу претензії (а.с. 43-60) про погашення заборгованості по орендній платі, пені та інфляційних, які залишені без відповіді та задоволення.
Для забезпечення досудового врегулювання спору щодо сплати заборгованості з орендної плати, відповідно до ст.7 ГПК України та ч.7 ст.222 ГК України, управлінням майном 13.07.10р. було проведено з орендарем звіряння взаємних розрахунків по орендній платі (а.с. 76), врезультаті чого сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків на суму 85503,27грн. (в т.ч. 7360,18грн. - залишок заборгованості, який не стягнено по виконавчому напису та 78143,09грн. заборгованості, заявленої до стягнення по даній справі) .
Враховуючи вищевказане, позивач, на підставі п.3.5. Договору оренди, заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки (включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ), яка склала 16876,76грн. за період з 16.08.08р. по 30.06.10р. (а.с.78-80).
Посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача 2127,80грн. річних за період з 16.01.09р. по 31.06.10р.та інфляційних в сумі 7634,18грн. за період з січня 2009 року по березень 2010 року (81-83).
В процесі розгляду справи в суді, позивачем були переховані пеня та інфляційні, розмір яких, згідно його уточненого розрахунку (а.с. 112-116) склав - 8013,62грн. пені та 7081,25грн.
Як зазначив позивач, дія Договору закінчилася 19.06.10р., що передбачено його п.12.1, та 30.06.10р. позивачу були повернуті орендовані відповідачем приміщення з підписанням актів приймання-передачі (а.с.31-38).
Відповідач позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши надані в процесі її розгляду пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог враховуючи наступне.
Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору №658 оренди нежитлового приміщення від 23.07.07р. (а.с.8-12).
Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендна плата становить 1926,27+20%ПДВ)грн. х місячний індекс інфляції за місяць станом на 31.07.07р.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць (п.3.3. Договору).
Орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в 15-денний термін наступного за звітним періодом місяця.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати, в передбаченому Договором порядку, не виконав, врезультаті чого на день звернення з позовом до суду за відповідачем, за період з вересня 2008 року по червень 2010 року, рахується заборгованість в сумі 78143,09грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 13.07.10р., який підписаний сторонами та скріплений печатками на суму 85503,27, до якої також включено суму заборгованості, не сплаченої по виконавчому напису у розмірі 7360,18грн. ( а.с.76).
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено, що відповідач порушив свої зобов'язання по сплаті орендної плати у розмірі 78143,09грн., тому позивач правомірно заявив до стягнення вказану суму основного боргу.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договорам або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст.546 та ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України пеня є видом забезпечення виконання зобов'язань.
Згідно пункту 3.6 Договору, якщо орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, то додатково до орендної плати стягується на користь орендодавця, відповідно до чинного законодавства України, пеня в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати), але не більше подвійної ставки НБУ.
Відповідно вказаного пункту Договору, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню, яка в сумі склала 16876,76грн.
На вимогу суду позивачем був здійснений уточнюючий розрахунок пені, з врахуванням приписів п. 6 ст. 232 ГКУкраїни, згідно якого її розмір становить 8013,62грн. Перевіривши вказаний уточнений розрахунок, суд вважає його вірним, тому обгрунтовано заявленими до стягнення є 8013,62грн. У стягненні 8863,14грн. пені суд відмовляє.
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, який перевірено господарським судом, розмір річних складає 2127,80грн.
Щодо заявлених до стягнення інфляційних в сумі 7634,18грн., слід зазначити, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат. При цьому, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж. (Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 24.11.2010р. у справі № 21/108-10, від 29.12.2010р. у справі № 33/149-10, від 02.02.2011р. у справі №11/233/10).
Саме з врахуванням вищевказаного, позивачем було надано до справи уточнюючий розрахунок інфляційних на суму 7081,25 грн. (а.с.115-116). Перевіривши вказаний уточнений розрахунок, суд вважає його вірним, тому обгрунтовано заявленими до стягнення є 7081,25грн. інфляційних.
У стягненні 552,93грн. інфляційних суд відмовляє.
Згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до норм чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 95365,76грн., з яких: 78143,09грн. основного боргу, 8013,62грн. пені, 2127,80грн. 3% річних та 7081,25грн. інфляційних.
У стягненні 8863,14грн. пені та 552,93грн. інфляційних суд відмовляє.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівбудсервіс" (13303, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Ватутіна, 8, код 35006341)
на користь Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (13300, Житомирська обл., м. Бердичів , пл. Жовтнева, 1, код 2508153)
- 78143,09грн. основного боргу;
- 8013,62грн. пені;
- 2127,80грн. 3% річних;
- 7081,25грн. інфляційних;
- 953,66грн. державного мита;
- 214,79грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Суддя Вельмакіна Т.М.
Повне рішення складено 15 серпня 2011 року.
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - до справи
2 - позивачу;
3 - відповідачу - рек. з пов. про вруч.
< Текст >