Справа  №   2-а-5462/11 р.

Копія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 серпня 2011 року  суддя  Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В. розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Гадяч адміністративну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавській області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень  нарахувати  і  виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Гадяцькому районі  Полтавської області,  вказуючи, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2010-2011 роках їй така допомога виплачувалась не повністю, в розмірі 10 % прожиткового мінімуму, що вважає порушенням її прав. Просить визнати дії відповідача неправомірними,  зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу  з  1 липня 2010 року по 30 червня 2011  року та в подальшому проводити дані виплати.

Ухвалою Гадяцького районного суду позовні вимоги за період з 1 липня 2010  року по 31 грудня 2010 року залишено без розгляду, тому позовні вимоги розглядаються з 1 січня 2011 року.

Відповідач заперечення проти позову у встановлений судом строк не надав.

В процесі дослідження доказів по справі встановлено, що  ОСОБА_1 має статус «Дитини війни»,  що   підтверджується   пенсійним  посвідченням.

Враховуючи зазначений статус позивача, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” вона має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Із відмови УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області на звернення позивача про перерахунок зазначених виплат, встановлено, що відповідач не здійснює зазначених виплат, посилаючись на  невизначеність мінімальної пенсії за віком для розрахунку підвищень до пенсії тій категорії громадян, які мають статус дітей війни. При цьому, відповідач зазначив  про необґрунтованість застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”,  оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. Відповідно до постанови  КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»позивачу  виплачується підвищення до пенсії як  «дитині війни»у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Виходячи із досліджених доказів у їх сукупності, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.           

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вважаю, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо здійснення доплати до пенсії за 5 місяців 18 днів 2011 року,  виходячи з наступного.

Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року  дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не було зупинено. Однак Законом України "Про внесення змін до

Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" норми ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" зупинено і визначено, що норми зазначеної статті застосовуються в порядку та розмірах, встановлених

Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Даний закон набрав чинності з 19 червня 2011 року, таким чином до вказаної дати відповідач повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не

можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, тому вважаю, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Отже, в зв'язку з порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання  доплати до пенсії як дитині війни, вважаю, що слід визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі до 19 червня 2011 року та задовольнити  позов в цій частині.

Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача і в подальшому проводити їй перерахунок щомісячної  соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни  згідно  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не ґрунтуються в законі. На момент звернення до суду спірна надбавка нарахована та виплачена не була, тому ні позивач, ні суд не має підстав вважати, що відповідач і в подальшому буде порушувати законні права та інтереси позивача. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Судові витрати по справі підлягають присудженню на користь позивача у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. 64,124,152 Конституції України, ст.ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст. 6-14,  70, 71, 86, 94, 99, 159-163,  167, 183-2, ч.1 ст.256 КАС України, суддя –

п о с т а н о в и в:

            - позовні вимоги  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень  нарахувати  і  виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни задовольнити частково.

          Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області в період  з 1 січня по 18 червня 2011  року включно.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1 відповідно  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з 1 січня по 18 червня 2011  року включно.      

          Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 00 коп.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до абз.9 ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Харківського адміністративного апеляційного суду через Гадяцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

              Суддя Гадяцького

              районного суду                                                       Л. В. Максименко