ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

У Х В А Л А

09.10.2006                                                                                             Справа № 38/24 

Дніпропетровський  апеляційний господарський суд у складі  колегії суддів:

головуючого судді : Сизько І.А.(доповідач),

суддів:  Прокопенко А.Є., Швець В.В.

за участю секретаря: Ткаченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Петрашку О.О., довіреність №6087/10/100 від 01.08.06, старший держподатінспектор юридичного відділу;

від відповідача: ОСОБА_1., довіреність НОМЕР_1 від 21.08.06, юрисконсульт;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м.Синельникове, Дніпропетровської області

про роз'яснення описової частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.06р. по справі №38/24

за позовом Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Синельникове Дніпропетровської області

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м.Синельникове, Дніпропетровської області

про  стягнення суми штрафних санкцій 2040,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Синельниківська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області, звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 суми фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 2040грн. до державного бюджету України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.06р. у справі №38/24 (суддя - Бишевська Н.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2006р. апеляційну скаргу Синельниківської ОДПІ задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006р. у справі №38/24 скасовано. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на користь державного бюджету 340грн. фінансових санкцій. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України 5грн.10коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

18.09.06р. СПД ОСОБА_2. звернулася із заявою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду про роз'яснення описової частини постанови від 21.08.06р. у справі №38/24 шляхом надання відповіді на наступні питання:

1. Вказати чи застосовується ст.250 Господарського кодексу України при обчисленні строку застосування адміністративно-господарських санкцій, чи регулює дана стаття термін звернення з метою проведення стягнення за вчинене правопорушення?

2. З яких законних підстав судом апеляційної інстанції застосовано вимоги ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України недійсної на сьогоднішній час, а також і на момент виникнення оскаржуємих правовідносин?

3. З яких підстав суд вважає, що позивачем не порушено ч.1 ст.61 Конституції України?

4. З яких підстав викладено останній абзац четвертого аркуша  постанови, який вказує на те, що СПД ОСОБА_2. документально не доведено та не спростовано відсутність з її боку фактів порушень вимог Закону України, та яким чином це твердження вплинуло на розгляд справи по якій позивачем пропущено строк позовної давності?

Відповідно до ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

На підставі викладеного, керуючись ст.170, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд ,-  

У Х В А Л И В :

Роз'яснити суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.06р. у справі №38/24 наступним чином:

-          1. Стаття 250 ГК України стосовно всіх адміністративно-господарських санкцій встановлює строки, впродовж яких вони можуть застосовуватись. Отже, в ст.250 ГК України  мова йде про термін застосування санкцій, а не про термін стягнення застосованих фінансових санкцій не сплачених у встановлений рішеннями органів, що застосовують адміністративно-господарські санкції, строк.

-          2. Судом апеляційної інстанції застосовано вимоги ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., діє на сьогоднішній час, а також був чинним на момент виникнення спірних  відносин.

-          3. На день розгляду справи в апеляційній інстанції доказів притягнення до відповідальності одного виду за одне й те правопорушення відповідачем суду не надано.

-          4. СПД ОСОБА_2. документально не доведено та не спростовано відсутність з її боку фактів порушень вимог ст.15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, п.9 ст.3 Закону України  “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині поштучної торгівлі тютюновими виробами, невиконання друку фіскальних звітних чеків на РРО та не забезпечення їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій. Тобто, з матеріалів справи не вбачається, що зафіксовані в акті перевірки порушення:  поштучна торгівля тютюновими виробами, невиконання друку фіскальних звітних чеків на РРО та не забезпечення їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій не були допущені в магазині, що розташований за адресою АДРЕСА_1, та який належить СПД ОСОБА_2. Рішення, на підставі яких стягуються фінансові санкції не скасовані та не визнані недійсними в встановленому Законом порядку в зв'язку з відсутністю зазначених в акті перевірки правопорушень.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            І.А.Сизько

Суддя                                                                                А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                В.В.Швець