ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.11 Справа № 29/113/2011
За позовом: Товариства з обмеженою
відповідальністю «Луганське
енергетичне об’єднання», м. Луганськ
до відповідача: Комунального підприємства
"Рубіжанське виробниче управління
водопровідно –каналізаційного
господарства", м. Рубіжне
Луганської області;
про стягнення 169130 грн. 63 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1., юрисконсульт
1 категорії департаменту правової роботи
Товариства, довіреність № 20 від
01.01.2011;
від відповідача: повноважний представник в судове
засідання не прибув.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(далі –ТОВ "ЛЕО", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства" (далі - КП " Рубіжанське ВУ ВКГ", відповідача у справі) заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 21 від 01.03.2008 у період березень –квітень 2011 року у сумі 155238 грн. 80 коп., пені за період прострочення платежів за 02.03.2011 по 01.05.2011 у сумі 11713 грн. 60 коп., 3 % річних у сумі 353 грн. 66 коп. за період з 09.04.2011 по 18.05.2011, інфляційних нарахувань у сумі 1824 грн. 57 коп. за квітень 2011 року.
Позовні вимоги з посиланням на норми статей 15, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.
Комунальне підприємство "Рубіжанське виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства" (далі - КП " Рубіжанське ВУ ВКГ") відповідач у справі, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.
Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Справа розглядалася неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати витребувані судом матеріали.
До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.
Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При з'ясуванні фактичних обставин, дослідивши надані докази, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивча, суд
В С Т А Н О В И В:
01.03.2008 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 21 (далі –договір) (а.с.14-22).
Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 3048,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатком до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пункт 7.9 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».
Пунктом 3 Додатку до договору «Порядок розрахунків»передбачено, що величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.
Розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (пункт 8 Додатку «Порядок розрахунків»до договору).
Пунктом 4.4.1 договору сторони визначили, що у разі порушення споживачем передбачених Додатком "Порядок розрахунків" строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії … споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.
На підтвердження виконання свого обов’язку щодо постачання електричної енергії позивачем надані акти про використану електричну енергію відповідачем у березні та квітні 2011 року (а.с.31,38).
За результатами надання обумовлених договором послуг за березень - квітень 2011 року позивачем відповідачеві направлялися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію (а.с.32,40).
Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у сумі 155238 грн. 80 коп. за спожиту активну електроенергію, що і стало підставою для звернення до суду.
Після звернення позивача до господарського суду з даним позовом відповідач здійснив перерахування суми 59100 грн. 00 коп. за спожиту електроенергію за заявлений період, що підтверджується банківськими виписками (а.с.75-79) та актом звірення розрахунків від 04.07.2011 (а.с.74).
На день розгляду справи 09.08.2011 заборгованість за активну електроенергію за березень –квітень 2011 року складає 96138 грн. 80 коп., що підтверджується актом звірення розрахунків, складеного сторонами за позовом на вимогу суду та підписаного 02.08.2011 без зауважень.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії № 21 від 01.03.2008, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.
Обсяги спожитої електроенергії за період березень - квітень 2011 року позивач підтверджує відповідними актами споживача про використану електроенергію та рахунками.
Втім, відповідач в порушення умов пункту 7.9 договору № 21 від 01.03.2008 та пункту 3 додатку до нього не оплатив спожиту у березні та квітні 2011 року електроенергію у строк визначений пунктом 8 Додатку до договору «Порядок розрахунків», у зв'язку з чим заборгованість за активну електроенергію на дату звернення з позовом складає в сумі 155235 грн. 80 коп., яка пред’явлена до стягнення з відповідача.
Після пред’явлення позову до господарського суду відповідач перерахував позивачеві заборгованість за активну електроенергію за заявлений період в сумі 59100 грн. 00 коп.
Таким чином, заборгованість відповідача складає 96138 грн. 80 коп., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.
В частині сплаченої суми боргу в сумі 59100 грн. 00 коп. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, з віднесенням судових витрат на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність - у разі порушення Споживачем передбачених додатком «Порядок розрахунків»строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії … у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 11713 грн. 60 коп. за період прострочення оплати з 02.03.2011 по 01.05.2011 за спожиту активну електроенергію у період з серпня 2010 року по березень 2011 року.
Сума боргу за спожиту активну електроенергію за період з серпня 2010 року по березень 2011 року, на яку нараховано пеню, стягнута за рішеннями господарського суду Луганської області:
- рішення господарського суду Луганської області № 14/372 від 13.01.2011 (466389,05 грн. борг за активну електроенергію за період червень –жовтень 2010 року);
- рішення господарського суду Луганської області № 16/1/2011 від 19.01.2011 (144430,24 грн. борг за активну електроенергію за період листопад 2010 року);
- рішення господарського суду Луганської області № 29/65/2011 від 28.04.2011 (175149,26 грн. борг за активну електроенергію за період грудень 2010 року лютий 2011 року).
Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.
Отже, вимоги позивача про стягнення пені у заявленій сумі підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 1824 грн. 57 коп. за період квітень 2011 року та 3% річних у сумі 353 грн. 66 коп. за період з 09.04.2011 по 18.05.2011.
Відповідач не спростував розрахунки інфляційних нарахувань та 3 % річних.
Судом перевірено розрахунки здійснені позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.
Отже, інфляційні нарахування у сумі 1824 грн. 57 коп. та 3% річних у сумі 353 грн. 66 коп. підлягають до стягнення з відповідача.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у загальній сумі 110030 грн. 63 коп., з них: 96138 грн. 80 коп. - борг за активну електроенергію, 11713 грн. 60 коп. - пеня, 1824 грн. 57 коп. - інфляційні нарахування, 353 грн. 66 коп. - 3 % річних.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито у сумі 1691 грн. 31 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) позивача покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача у справі.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, пунктом 11 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства", вул. Менделєєва, буд.49, м. Рубіжне Луганської області, 93000, ідентифікаційний код 32026192, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937:
- на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260303289060 в філії ЛОУ ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 304665, код 31443937 суму боргу за використану активну електроенергію у сумі 96138 грн. 80 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;
- на поточний рахунок № 2600518818 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код 31443937 3 % річних у сумі 353 грн. 66 коп., пеню у сумі 11713 грн. 60 коп., інфляційні нарахування у сумі 1824 грн. 57 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 1691 грн. 31 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення боргу у сумі 59100 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –15.08.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко