ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2006 Справа № А38/69
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сизько І. А. (доповідача),
суддів: Тищик І.В. , Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Ткаченко А.О.
від позивача: Зайцев М.В., довіреність №30/313 від 14.04.06р., представник;
Власенко І.М., довіреність №30/216 від 22.03.06р., начальник податкового бюро центральної бухгалтерії;
Псалтирьова Т.Т., довіреність №30/317 від 14.02.05р., начальник юридичного відділу - присутня у судовому засіданні тільки 25.09.06р.;
від відповідача: Білоножко А.П., довіреність №4729/7/10-022 від 05.06.06, начальник юридичного відділу
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції, м. Марганець Дніпропетровської області
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.06р.
у справі № А38/69
за позовом відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Марганець Дніпропетровської області
до Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції, м. Марганець Дніпропетровської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ВАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Марганецької ОДПІ №0001371500/0 від 31.08.2005р., №0001371500/1 від 03.10.2005р., №0001371500/2 від 09.12.2005р., №0001371500/3 від 16.02.2006р.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2006р. по справі №А38/69 (суддя –Бишевська Н.А.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №0001371500/0 від 31.08.2005р., №0001371500/1 від 03.10.2005р., №0001371500/2 від 09.12.2005р. та №0001371500/3 від 16.02.2006р.
З Марганецької ОДПІ на користь ВАТ ”Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” стягнуті витрати по сплаті держмита в сумі 3,40грн.
Постанову суду мотивовано тим, що співробітниками Марганецької ОДПІ було неправомірно віднесено в акті перевірки №356/230/00190911 від 25.04.2005р. гірничі виробки до окремої групи витрат, пов’язаних з видобутком корисних копалин, а тому висновок про порушення позивачем вимог п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є неправомірним.
Відповідач, не погодившись з прийнятою постановою господарського суду, оскаржує її, вважає, що господарським судом зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, також господарським судом порушено норми матеріального права, просить скасувати постанову суду, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що порушення п.п.8.7.1 п.8.7. ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” виникло в зв’язку з тим, що позивачем було безпідставно віднесено до першої групи основних фондів групу витрат, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, які підлягають амортизації згідно з п.9.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; посилання суду на рішення арбітражного суду Дніпропетровської області у справі №А13/76 та на експертне дослідження, проведене Інститутом економіко-правових досліджень НАН України безпідставне, тому що дані документи взагалі не можуть бути використані в якості доказів по даній справі, оскільки інститут не є законодавчим органом і не може тлумачити норми закону.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач посилається на необґрунтованість доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, вважаючи посилання відповідача на необхідність дотримання підприємством вимог ст.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” неправомірним, оскільки даною статтею визначається порядок амортизації витрат, пов’язаних з видобутком корисних копалин, а не основних фондів, порядок амортизації яких визначений ст.8 вказаного Закону України.
Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Марганецькою ОДПІ проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ ”Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2004р. по 31.12.2004р., та з питань перевірки правомірності заявленого відшкодування ПДВ з бюджету за період з 01.01.2005р по 31.01.2005р. За результатами перевірки був складений Акт №356/230/00190911 від 25.04.2005р.
Перевіркою встановлений факт порушення п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до завищення ВАТ ”Марганецький ГЗК” від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 2004р. на 3099200,00грн., а саме, до 1 групи основних фондів підприємства відноситься певний перелік основних фондів, наведений в Таблиці 22 акту перевірки, що за висновком ДПІ має відноситись до окремої групи витрат, згідно вимог ст.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
За висновком ДПІ позивач неправомірно збільшив загальну вартість основних фондів, що призвело до завищення 10-відсоткового ліміту витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів, який може бути віднесено до складу валових витрат, на суму 3099200,00грн., згідно вимог п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Актом перевірки підприємству запропоновано врахувати вищезазначені зменшення валових витрат при складанні та поданні декларації з податку на прибуток в наступних періодах.
При складанні декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2005р. ВАТ “Марганецький ГЗК” не виконало пропозиції податкового органу та не зменшило суму збитків за 2004р., тому 26.08.2005р. Марганецькою ОДПІ проведено перевірку податкової декларації позивача з податку на прибуток за 1 півріччя 2005 року, за результатами якої складений акт №688/150/00190911 від 29.08.2005р.
За актом перевірки ВАТ “Марганецький ГЗК” порушено п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток на 774 800,00грн.
На підставі актів перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0001371500/0 від 31.08.2005р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 774800,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 38 740,00грн.
За результатами розгляду скарг підприємства винесені податкові повідомлення-рішення №0001371500/1 від 03.10.05р., №0001371500/2 від 09.12.2005р., №0001371500/3 від 16.02.2006р. з того ж податку та на ті ж суми податкового зобов’язання.
Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.
Підпунктом 8.2.2 п.8.2 ст.8 вищевказаного Закону України встановлено, що основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі).
Гірничі виробки, які знаходяться на балансі Позивача, відповідають вимогам Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до основних фондів, а саме є матеріальними цінностями, що призначаються для використання у господарській діяльності Позивача протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, їх вартість перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Листом від 05.05.2006 року №31/08-297 Державна геологічна служба визначила, що шахти, кар’єри, разом з будівлями та надземними і підземними спорудами (гірничо-капітальними виробками та іншими об’єктами будівництва) є основними виробничими фондами підприємства і підлягають віднесенню до першої групи основних фондів (т.2 а.с.89).
Листом від 23.06.2006 року №5503/31/8-10 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України визначило, що шахти, кар’єри разом з будівлями та надземними і підземними спорудами (гірничо-капітальними виробками та іншими об’єктами будівництва) є основними виробничими фондами підприємства і підлягають віднесенню до першої групи основних фондів (т.2 а.с.91).
Таким чином, перелік об’єктів, визначений в Таблиці № 22 - стор.51 Акту перевірки від 25.04.2005 року, цілком правомірно віднесено до основних фондів першої групи, а не до окремої групи витрат.
Щодо посилання відповідача на ст.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” то слід зазначити, що даною статтею визначається порядок амортизації витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, а не основних фондів, порядок амортизації яких визначений ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Згідно з п.9.1. ст.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті 5.2.16 пункту 5.2 статті 5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.
Згідно з п.9.2 ст.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” перелік витрат, що включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету міністрів України від 04.02.1998р. №118 затверджений Перелік витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації (т.1 а.с.133-134).
Згідно з частиною другою постанови до складу витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (включаючи будь-які нафтові чи газові свердловини), що підлягають включенню до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища) не включаються такі витрати, пов'язані з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин: ... - витрати видобувних підприємств на експлуатаційну розвідку з метою уточнення контурів покладів корисних копалин, їх якості та гірничо технічних умов розробки (без нарощування запасів корисних копалин і зміни їх категорійності за ступенем промислової розвіданості).
Розвідку запасів корисних копалин та їх зарахування до Державного балансу запасів було проведено в 70 роках минулого сторіччя, що підтверджується відповідними Протоколами Державної комісії з запасів корисних копалин при Раді Міністрів СРСР (т.2 а.с.3-23).
Отже, ВАТ “Марганецький ГЗК” не несе жодних витрат, які перераховані в Постанові КМ України №118, у зв’язку з вже проведеною розвідкою та облаштуванням всіх родовищ корисних копалин.
Позивачем правомірно було віднесено до основних фондів гірничі виробки, балансова вартість яких відповідно до п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” як і вартість всіх інших основних фондів відноситься до сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів при розрахунку нормативів витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, які відносяться до валових витрат звітного періоду.
Стосовно доводів скаржника щодо посилання суду на рішення арбітражного суду Дніпропетровської області у справі №А13/76 та на експертний висновок Інституту економіко-правових досліджень НАН України по справі №А13/76, треба зазначити, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питань. Проте, господарським судом правильно вирішено питання щодо предмету спору.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не відповідають вимогам діючого законодавства і спростовуються матеріалами справи, в зв'язку з чим підстав для зміни або скасування прийнятої у даній справі постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції, м. Марганець Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.06р. у справі № А38/69 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя І.В.Тищик
Суддя Л.О.Чимбар
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець