УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
12 жовтня 2006р. Справа № 12/275
За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1 |
До відповідача: Комунального підприємства „Носівські теплові мережі” 17100, Носівський район, м.Носівка, вул..Центральна,39 |
Про: стягнення 3282грн. 68 коп. |
Суддя Лавриненко Л.М.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: Яковенко П.А. юрисконсульт дов.№265/10 від 18.09.06р.
Від відповідача: Мушенок В.В. представник дов. від 01.09.06р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 2000 грн. 01 коп. боргу за поставлений природний газ, 179 грн. 02 коп. пені за період з 15.03.2006 року по 15.09.2006 року, 822 грн. 87 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2005 року по серпень 2006 року, 280 грн. 78 коп. 3 % річних за період з 11.02.2005 року по 15.09.2006 року, згідно договору № 06/04-2509 ТЕ-39 від 30.12.2004 року на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 30.12.2004 року.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що для необхідності правильного визначення нарахованої заборгованості сторонам необхідно провести повторну звірку розрахунків.
Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Представник відповідача в судовому засіданні надав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому визнав борг перед позивачем в сумі 2000грн., зазначив, що дана сума не може бути сплаченою найближчим часом по причині катастрофічного фінансово-економічного стану підприємства, просив зменшити суму стягуваної пені, інфляційних витрат та 3% річних і відстрочити виконання рішення до 01.02.07р.
Представник позивача заявив усне клопотання про зменшення суми позовних вимог на 1 копійку.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Суд прийняв клопотання позивача про зменшення суми позовних вимог на 1 копійку.
30.12.04р. між сторонами було укладено договір № 06/04-2509-ТЕ-39 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.
Відповідно до пункту 1.1 договору, Постачальник (позивач) взяв на себе зобов’язання передати у власність Покупцю (відповідачу) у 2005 році природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Пунктом 2.1 договору визначено обсяг постачання газу в січні 2005р. –до 350,0 тис. куб. м.
Додатковою угодою № 1 від 04.01.05 року до Договору на постачання природного газу № 06/04-2509-ТЕ-39 від 30.12.04року п. 2.1 Договору доповнено п.2.1.1. наступного змісту: „Постачальник передає покупцю в період з 01.02.05р. по 30.04.05р. газ в обсязі до 800,0 куб.м. в тому числі по місяцях згідно графіку.
Ціна на газ визначена в п.5.1 договору і становить за 1000 куб. метрів газу з врахуванням вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість –200,50 грн, крім того ПДВ , що визначається згідно чинного законодавства України , з них вартість газу 153,75 грн , крім того ПДВ визначається згідно законодавства України , вартість транспортування газу територією України 47,50 грн, крім того ПДВ 20% - 9 грн 50 коп. Для неплатників податку на додану вартість –201,25 грн , крім того ПДВ 20% - 40,25 грн , з них вартість газу 153,75 грн, крім того ПДВ 20% - 30,75грн, вартість транспортування газу територією України 47,50 грн, крім того ПДВ 20% - 9,50 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 04.01.05р., п.5.1 договору викладено в новій редакції та ціна за 1000 куб. метрів газу з врахуванням вартості транспортування газу територією України становить 241,50 грн , в тому числі вартість газу 153,75 грн, крім того ПДВ 20% –30,75 грн , вартість транспортування газу територією України становить 47,50 грн, крім того ПДВ 20% - 9 грн 50 коп.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу за період січень-квітень 2005року природного газу в обсязі 838,211 тис. куб. м. газу на загальну суму 202427,97грн., що підтверджується двохсторонніми актами прийому–передачі газу, які підписані сторонами.
У відповідності з п. 6.1 договору оплату за природний газ відповідач зобов’язаний здійснювати грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20 та 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 200427,ґгрн. 96коп., заборгованість на день розгляду справи становить 2000грн. 00коп., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 15.03.06р. по 15.09.06р. в сумі 179,02грн. за прострочку виконання зобов’язання.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.
Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Згідно п.7.4 договору неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини.
Як встановлено судом постачання газу по договору № 06/04-2509 ТЕ-39 від 30.12.2004 року здійснювалось виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.
Згідно ст.1 Закону України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово - комунальні послуги” , заборонено нарахування та стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення квартирної плати за житлово- комунальні послуг в тому числі і за газ.
Законом України „ Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за жилого-комунальні послуги , спожиті газ та електроенергію” передбачено реструктуризація заборгованості з квартирної плати ( плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги і тому числі і газопостачання терміном до 60 місяців.
Статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Враховуючи фінансово-економічний стан підприємства відповідача, систематичне не проведення розрахунків споживачів за отримані послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, вищевикладене, підготовку до опалювального сезону, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 90 відсотків. Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 17грн 90коп.
Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 280грн. 78коп. за період з 11.02.05р. по 15.09.06року та 822грн 87коп. інфляційних втрат за період лютий 2005р. –серпень 2006р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого природного газу, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних і інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі.
Клопотання відповідача про зменшення суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки вони не є різновидом неустойки, а тому у суду відсутні підстави для їх зменшення.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 2000грн., пені в сумі 17грн. 90коп., 3 % річних в сумі 280грн 78коп., інфляційних втрат в сумі 822грн 87коп., в решті позову відмовити.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. та витрати в сумі 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає у зв’язку з ненаданням суду доказів, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють, або роблять неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства „Носівські теплові мережі” Чернігівська область, 17100, Носівський район, м.Носівка, вул..Центральна,39, (п/р №260066302 в ВОД АППБ „Аваль” МФО 353348 код 32995660) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (р/р 260083013814 в ГОУ Промінвестбанку України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 2000грн. боргу, 17грн 90коп. пені, 280грн 78коп. три відсотки річних, 822грн 87коп. інфляційних втрат, 102грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. В решті позову відмовити.
4. У задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду відмовити.
СУДДЯ Л.М. Лавриненко
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 13.10.06р.
СУДДЯ Л.М. Лавриненко