Справа №0827/2-981/11

    РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя                                                                       08.08.2011 року.

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого, судді:                                                   Артемової Л.Г.,

при секретарі:                                                             Прокопенко Ю.В.,

          за участю  позивача:                                                 ОСОБА_1,

         відповідачки:                                                          ОСОБА_2,

         представника відповідачки:                                  ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувшись до суду, обґрунтовує його тим, що 29.05.2008 року між ним та відповідачкою був укладений попередній договір, за яким ОСОБА_2 зобов’язалася у строк не пізніше 25.07.2008 року укласти договір купівлі продажу 2/3 будинку АДРЕСА_1, за що отримала переоплату  в сумі 53000,00 грн. Проте, умови договору відповідачка не виконала, судовим рішенням 09.02.2009 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнена подвійна сума завдатку, авансовий платіж та судові витрати, разом 114917,50 грн.

Позивач вважає, що не виконавши умов договору від 29.05.2008 року  відповідачка не виконала грошового зобов’язання та просить суд у відповідності до правил ст. 625 ЦК України стягнути з відповідачки суми  інфляційних втрат, 3% річних через невиконання грошового зобов’язання з моменту укладання договору по день виконання рішення, який він і вважає днем остаточного розрахунку.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідачки та відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити, оскільки вважають, що договір про зобов’язання вчинити дії не є грошовим зобов’язанням, судове рішення виконується у відповідності до Закону України  «про виконавче провадження».

Вивчивши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що  позов підлягає частковому задоволенню.

Судовим рішенням від 09.02.2009 року встановлено, що 29.05.2008 року між сторонами було укладено попередній договір на підтвердження зобов’язання щодо укладення між ними в подальшому договору купівлі-продажу, 10.08.2008 року між сторонами укладено договір авансу, за яким ОСОБА_2 зобов’язалася у строк до 10.09.2008 року звільнити об’єкт нерухомості та знятися з реєстрації. Згідно ст. 61 ЦПК, ці обставини не підлягають  доведенню.

Позивач помилково вважає, що цим судовим рішенням встановлено, що аванс та завдаток, які були предметом спору є грошовим зобов’язанням за змістом ст. 625 ЦК України.

Юридичний аналіз викладеного свідчить про те, що стаття 625 ЦК України не регулює правовідносин, які склалися між сторонами до моменту набуття чинності рішенням про стягнення сум.

Так, дійсно,  згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, згідно ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, відповідно до якої цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Однією із підстав виникнення прав та обов’язків є договори та інші правочини. Загальні положення про правочини передбачені главою 16 ЦК України.

Зобов’язання між сторонами виникли з попереднього договору від 29.05.2008 року,  за цим договором ОСОБА_2 взяла на себе обов’язок продати майно, тільки це і є її зобов’язанням перед позивачем, а відтак таке зобов’язання не можна вважати грошовим, за змістом ст. 625 ЦК України, оскільки ця норма права може бути застосована лише за порушення боржником грошового зобов’язання.

Крім того, цивільно - правова відповідальність за невиконання умов договору обумовлена в самому договорі, яким встановлено обов’язок відповідачки повернення подвійної суми.

З моменту набрання законної сили рішенням про стягнення суми, у боржника дійсно виникає грошове зобов’язання сплатити стягненого. Проте, виконання рішення, яке набуло чинності лише 12.03.2009 року,  біло відстрочено до видужання ОСОБА_2 ухвалою суду від 23.11.2009 року, відстрочка було скасована лише ухвалою від 15.06.2010 року, яка набрала чинності 12.07.2010 року. Відтак, суд вважає моментом виникнення грошового зобов’язання саме цю дату.

Суд виходить з такого розрахунку:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

12.07.2010 - 08.08.2011114917.51.11913675.18128592.68

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 128592.68 грн.

 №Середній індекс інфляції за період розраховується за формулою: ІІ ср. = ІІ1 х ІІ2 ...х ІІХ/100, де ІІ1 – індекс інфляції за перший місяць заборгованості; ІІ2 –індекс інфляції за другий місяць заборгованості; ІІХ –індекс інфляції за останній місяць заборгованості

ІІнфляційне збільшення суми боргу розраховується за формулою: С. інфл. = С х ІІср., де С –сума боргу; ІІср.- середній індекс інфляції

іСума боргу з врахуванням індексу інфляції розраховується за формулою: С заг. = С + С інфл., де С –сума боргу; С інфл. - інфляційне збільшення суми боргу

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

114917.512.07.2010 - 08.08.20113933 %3711.99

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 3711.99 грн.

           Таким чином стягненню підлягають суми інфляційного збільшення суми непогашеного боргу за період з 12.07.2011 року по 08.08.2011 року та 3% річних за цей же період: –17387,17 грн.

          До уваги не беруться заперечення відповідачки про те, що від грошового зобов’язання її звільняє те, що рішення про стягнення з неї суми виконується примусово, вона має виконувати рішення суду добровільно.

          У відповідності до ст. 88 ЦПК України на користь позивачки стягуються судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог: - 173,17 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 625, 509 ЦК України, ст.ст. 79, 81, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування інфляційних витрат 17387,17 грн. та судові витрати в сумі 293,17 грн.

          В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання протягом десяти днів після його проголошення апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя                                                                       Л.Г. Артемова.