ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"10" жовтня 2006 р. Справа № 7/206
10 ” год. „56” хв.
Господарський суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Скорик Н.О.,
при секретарі - Прохоренко М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача –Сткпанець І. П.
від відповідача –не з’явився
розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу
За ПОЗОВОМ: Державного управління екології та природних ресурсів по Чернігівській області
14017, м. Чернігів, вул.. Малясова, 12
До ВІДПОВІДАЧА: Відкритого акціонерного товариства ?Новгород - Сіверський мясокомбінат?
16000, м. Н. –Сіверський , вул.. Залінійна, 39
Про стягнення збитків в сумі 10,57 грн..
Суть спору:
Заявлено позов про стягнення 10,57 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в 2005 р. , встановлених актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 06/119 від 01.11.2005 р.
Відповідач письмових пояснень та заперечень на позов не надав.
відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 186207.
Розглянувши матеріали справи: акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.11.2005 р. № 06/119, розрахунок розмірів збитків, довідку № 114 від 01.11.2005 р., протокол, претензію від 21.12.2005 р., довідку ЄДРПОУ, копію наказу, заслухавши представника позивача , в судовому засіданні встановлено:
Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов”язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Згідно п. 6 ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.
Державним інспектором Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській обл. було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємством –відповідачем.
В результаті перевірки встановлено і підтверджено актом № 06/119 від 01.05.2005 р., що відповідачем за період з 29.03.2005 р. по 01.11.2005 р. скинуто 4,863 тис. куб. м. недостатньо очищених стічних вод з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин в р. Десна, що призвело до забруднення водного об?єкту та заподіяло збитки навколишньому середовищу.
Внаслідок порушення природоохоронного законодавства відповідачем заподіяно збитки , сума яких визначається на підставі “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів” затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 18.05.1995р. за номером 37 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.1995р. за № 162/698 і становить 10,57 грн., які і просить стягнути позивач.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають на підставі слідуючого :
Розглянувши матеріали справи , господарський суд вважає, що даний спір необхідно вирішувати з врахуванням справи про банкрутство відповідача № 9/130б, порушеної господарським судом 12.04.2006 р. за заявою Фізичної особи Ємця Олександра Васильовича.
Оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ ?Новгород –Сіверський м?ясокомбінат? опубліковане в офіційному друкованому органі –газеті ?Голос України? № 80 від 29.04.2006 р.
Згідно зі ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30-ти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення зобов”язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.08.2006 р. у справі № 9/130б про банкрутство ВАТ ?Новгород –Сіверський м?ясокомбінат? затверджено реєстр вимог кредиторів, в якому відсутні вимоги Державного управління екології та природних ресурсів по Чернігівській області .
Вимоги конкурсних кредиторів, що не заявлені у встановлений строк, визнані погашеними.
Оскільки в передбачений Законом термін позивач не подав до суду заяву з вимогами до боржника та визнання кредитором у справі про банкрутство, його вимоги відповідно до ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважаються погашеними.
Враховуючи вище викладене, господарський суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, тому у позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.. 14 Закону України ?Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом?, ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В позові відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений і підписаний 10.10.2006 р.
Суддя Н.О. Скорик