Справа № 2-2459/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 року                                                                                м. Запоріжжя

          Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                         Холод Р.С.,

при секретарі:                                                                       Родніковій Ю.О.

за участю представника позивача Омельяненко В.В., відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -  

                                                               ВСТАНОВИВ:   

                 Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму боргу за договором позики у розмірі 46 108,73 грн. та судові витрати.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ним і відповідачем 17.07.2006р. був укладений договір позики, згідно якому ОСОБА_2 отримав безвідсоткову позику у розмірі 225 000,00 грн. на придбання нерухомості строком на 108 місяців. ОСОБА_2 займав на підприємстві позивача посаду начальника служби охорони. Відповідно до умов договору, щомісячно з заробітної плати відповідача утримувалась сума у розмірі 2 083,34 грн. 13.08.2010р. відповідача було звільнено з підприємства. П. 3.2. Договору позики передбачає, що у разі звільнення працівника, порт має право стягнути не внесену частину позики достроково. Відповідач умови договору позики не виконав і достроково борг у розмірі 46 108,73 грн. не повернув.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в заяві, просив суд їх задовольнити.  

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, не виконання умов договору позики пояснив тяжким матеріальним станом.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.     

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено у судовому засіданні, 17.07.2006 року між сторонами був укладений договір позики, за яким відповідач отримав безвідсоткову позику у розмірі 225 000,00 грн. строком на 108 місяців (а.с. 7-8). Факт видачі відповідачу суми позики підтверджується копіями платіжних відомостей (а.с. 19-24). На час укладення договору та отримання позики відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем і займав посаду начальника служби охорони. Відповідно до п.3.1 Договору погашення заборгованості здійснюється шляхом щомісячного утримання із заробітної плати працівника суми у розмірі 2 083,34 грн., починаючи з місяця наступного за місяцем підписання договору. Згідно наказу начальника ДП «Запорізький річковий порт»від 13.08.2010р. №ВК-189 ОСОБА_2 було звільнено за ч.1 ст. 36 КЗпПУ (а.с. 25). Відповідно до п.3.2 Договору у разі звільнення працівника, порт має право стягнути не внесену частину позики достроково. Станом на 01.02.2011р. заборгованість відповідача за договором позики складає 46 108,73 грн., яка ним не погашена.

                   Згідно вимог  ст.526 ЦК України     зобов’язання  має виконуватися  належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших вимог, що звичайно  ставляться.   

Частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути  позикодавцеві  позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені  родовими  ознаками, у такій самій  кількості, такого самого  роду  та такої самої якості, що були  передані  йому позикодавцем) у строк  та в порядку, що встановлені договором.   

Крім того, боржник  не звільняється від  відповідальності  за неможливість  виконання ним грошового зобов’язання.

           Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму боргу 46 108,73 грн. та відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягнути судові витрати за судовий збір –461,10 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

Керуючись ст. ст. 11, 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 4, 8, 10, 11, 15, 31, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

                                                             ВИРІШИВ:   

          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1-а, р/р 26009303157809 у Філії ПАТ ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313355, ЄДРПОУ 310445582) суму боргу за договором позики №377 від 17.07.2006р. у розмірі 46 108 (сорок шість тисяч сто вісім) грн. 73 (сімдесят три) коп. та судові витрати в розмірі 581,10 грн. (461,10 грн. –судовий збір, 120 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).   

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

            Суддя                                                                                                     Р.С.Холод