Справа № 4с-14/11

                                                                        УХВАЛА   

                                                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          11 квітня 2011 року                                                                                        м. Запоріжжя

          Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Холод Р.С.,  при секретарі Родніковій Ю.О., за участю скаржника ОСОБА_1, представника зацікавленої особи ОСОБА_2, розглянувши у  відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, -  

     ВСТАНОВИВ :   

           Заявник звернувся до суду, зі скаргою щодо неналежного виконання вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2009р. відносно ОСОБА_3, відповідно до якого було задоволено його цивільний позов та стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 8 000,00 грн. моральної шкоди, 2 952,18 грн. –матеріальної шкоди. Так 11.12.2009р. ним було отримано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_3 зазначених сум. 18.12.2009р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Комунарського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_4  Заявник  вказує, що протягом тривалого часу безпідставно виконавчою службою не  прийняті належні міри по примусовому виконанню рішення суду. Навпаки, 13.12.2010р. державним виконавцем Носовою І.С. була винесена постанову про повернення виконавчого листа стягувачу  в зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення. Заявник вважає, що ця постанова не відповідає вимогам закону України “Про виконавче провадження”, акт від 10.12.2010р. про відсутність майна у боржника за його місцем проживання є сфальсифікованим, оскільки він був у приміщенні боржника, він живе у достатку та є багато побутової техніки і іншого майна.  

На підставі викладеного, заявник просить визнати дії державного виконавця щодо  повернення виконавчого листа незаконними та  зобов’язати ДВС  вжити невідкладні заходи з метою належного виконання рішення суду.

В судовому засіданні заявник підтримав заявлені вимоги, пояснюючи, що примусове виконання зазначеного рішення суду  провадиться відповідачем з 18.12.2009р., але до цього часу не прийнято дієвих заходів по виконанню і рішення суду залишається виконаним частково.

Представник виконавчої служби в судовому засіданні не визнав вимоги скарги, суду пояснив, що державним виконавцем у відповідності до вимог чинного законодавства були проведені виконавчі дії, направлені на виявлення майна боржника, однак через його відсутність, було прийнято рішення згідно закону, про повернення виконавчого листа. Просить відмовити у задоволенні скарги.  

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає необхідним скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення з наступних підстав.

          18.12.2009р. державним виконавцем Комунарського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_4 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу від 11.12.2009р. щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн. –моральної шкоди, 2 952,18 грн. –матеріальної шкоди на підстави вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2009р. відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 122 КК України. Згідно відповідей, які надійшли з ДП «Центр державного земельного кадастру», ДПІ Комунарського району м. Запоріжжя, ОП ЗМБТІ за ОСОБА_3 не зареєстровано ніякого нерухомого майна, земельних ділянок, на податковому обліку в інспекції не перебуває. Згідно акту державного виконавця від 10.12.2010р. за місцем проживання ОСОБА_3 майна, яке належить йому на праві власності не виявлено, поняті, зазначені в акті існують в дійсності та проживають за зазначеною у акті адресою, що підтверджується наданими до суду відомостями з  адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУМВС України в Запорізькій області.

Згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.  

Відповідно до вимог ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Заявник не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх  вимог.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги, у зв’язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 386-388 ЦПК України,  

                                                                      УХ ВАЛИВ :   

               У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції  –відмовити.            

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.  

Суддя                                                                                                              Р.С.Холод