Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09.08.2011 року                                                                        №  2-535/11

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області  в складі:

головуючого судді Савенко В.Г.

при секретарі          Розпутній І.Г.                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Золотоноша Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеан»про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та інших належних виплат, що належали чоловіку, який загинув в процесі виконання ним трудових обов`язків,-

                          в с т а н о в и в :

Григор`єва Н.П. звернулась до суду з позовом до ТОВ «Сеан»про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та інших належних виплат, що належали чоловіку, який загинув в процесі виконання ним трудових обов`язків.

          Свої позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що її чоловік ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у процесі виконання ним трудових обов’язків в результаті автотранспортної пригоди на автомобільній дорозі поблизу міста Тбілісі. Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого начальником управління Держгірпромнагляду по Черкаській області 22.10.2010р. вказаний нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. З 01 лютого 2010 року і до моменту загибелі ОСОБА_2 працював водієм у ТОВ «Сеан», тобто перебував у трудових правовідносинах з відповідачем по справі. Заробітну плату за весь час роботи її чоловік не отримував. З моменту загибелі її чоловіка і по момент звернення до суду не оформлено його звільнення з роботи, належно оформлену чоловікову трудову книжку їй не видано, розрахунок у день звільнення не проведено, чим грубо порушено чинне трудове законодавство. На її усні прохання директор ТОВ «Сеан»відмовляється повідомити розмір заробітної плати загиблого, суму заборгованості по заробітній платі, провести її виплату та віддати трудову книжку покійного чоловіка, в зв’язку з чим вона змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Зробивши перерахунок в ході судового розгляду заборгованості, вона збільшила розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості по виплаті ОСОБА_2 заробітної плати з 25.04.2010р. по 28 травня 2010, яка становить 996,07грн., суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з 28 травня 2010р. по 27 липня 2011р., яка становить 18.402,50грн., 66,79грн - компенсацію за невикористану відпустку та судовий збір, сплачений нею при подачі позовної у сумі 394,65 грн.

          Крім того вважає, від протиправних дій відповідача вона зазнала моральної шкоди, що полягає в тому, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, знехтувані права,  що ображає її як особистість. Неналежне виконання зобов’язань відповідачем по відношенню до неї та її чоловіка пригнічує та завдає душевного болю, а додаткові клопоти по отриманню трудової книжки покійного та належних йому виплат зайвий раз вимагає від неї повертатися до документів, в яких говориться про нещасний випадок, причини смерті, що негативно впливає на моє душевне самопочуття,  а як наслідок і повсякденний настрій. Тому просить суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, яку вона оцінює у сумі 4.000 гривень.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково і пояснили, що відповідач визнає із заявлених позовних вимог ОСОБА_3 лише заборгованість по невиплаченій зарплаті. Інші позовні вимоги відповідач не визнає при цьому представники відповідача пояснили суду, що згідно ст.. 1227 ЦК України суми  заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім’ї, а вразі їх відсутності –входить до складу спадщини. Підприємство не знало, хто є членом сім’ї ОСОБА_2, а тому вважають, що позивачка повинна була сама звернутися за невиплаченою зарплатою до відповідача. Строк цього звернення не встановлений, а тому не може бути стягнень за прострочку невиплати зарплати. За трудовою книжкою ОСОБА_2 також до них ніхто не звертався, а тому вини не визнають, що відповідач повинен нести за це цивільно-правову відповідальність. Що стосується вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди, то вони також не погоджуються з цими вимогами і вважають, що позивачка не довела свої позовні вимоги в цій частині.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

У відповідності до ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач Григор`єва Н.П. звернулася до суду вважаючи, що відповідач не виконує в добровільному порядку вимоги трудового законодавства відносно її померлого чоловіка, чим порушує її інтереси і права, тому інтереси позивача підлягають до судового захисту.

Згідно Свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 виданого 27.12.1986 року Григор`єва Н.П. перебувала у шлюбі з ОСОБА_2

          Частиною 1 ст. 1227 ЦК України прямо передбачено - суми заробітної  плати,  пенсії,  стипендії,  аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою  непрацездатністю,  відшкодувань  у зв'язку   з   каліцтвом  або  іншим ушкодженням  здоров'я,  інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві,  але не  були ним одержані за життя,  передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 СК України, заробітна плата,  пенсія, стипендія,  інші доходи, одержані одним із подружжя є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

          З матеріалів перевірки ТОВ «Сеан», що проводилася Територіальною державною інспекцією праці у Черкаській області на предмет дотримання законодавства про працю 15.12.2010 року, випливає, що:

          - ОСОБА_2 працював за трудовим договором у ТОВ «Сеан»з 25.04.2010 по 28.05.2010.

          - Заробітна плата ОСОБА_2 жодного разу не виплачувалася. Заборгованість по її виплаті за період роботи з 25.04.2010 по 28.05.2010 складає 996,07 грн.

          - Компенсація за невикористану щорічну відпустку не нараховувалася і не виплачувалася.

          - Ведення документів, що надавали б право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у звязку з службовими відрядженнями в ТОВ «Сеан»не запроваджено.

Судом достовірно встановлено, що між ТОВ «Сеан»та померлим чоловіком позивача, згідно трудового договору були трудові відносини з 25 квітня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. За вказаний період відповідач не виплатив заробітну плату  ОСОБА_2 у сумі 996, 07 грн. та порушив низку вимог чинного трудового законодавства, за що, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.02.2011 року директор ТОВ «Сеан»ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.41 КупАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у процесі виконання ним трудових обов’язків в результаті автотранспортної пригоди на автомобільній дорозі поблизу міста Тбілісі.

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого начальником управління Держгірпромнагляду по Черкаській області 22.10.2010 року вищевказаний  нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Отже трудовий договір передбачає існування двох його сторін. У даному випадку  трудовий договір є припиненим в день смерті працівника.

Крім того, судом встановлено, що відповідач ТОВ «Сеан»має заборгованість по заробітній платі перед померлим чоловіком позивача ОСОБА_2 у сумі 996, 07 грн., яка підлягає обов`язковому стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 КЗпП України у разі  смерті  працівника грошова компенсація за не використані  ним  дні  щорічних  відпусток,  а  також   додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям. Відносно виплати заробітної плати та заборгованості по її виплаті після смерті працівника в даній нормі нічого не сказано.

Відповідно до ч.1 ст. 1 КЗпП України Кодекс законів про працю України регулює лише трудові відносини. Тобто норми КЗпП України не регулюють питання, що знаходяться поза трудовими відносинами і тим більше питання спадкування.

Відповідно до ч. 2 ст.4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, він є і спеціальним Законом, який врегульовує питання спадкування.

          Ч. 1 ст. 1227 ЦК України прямо передбачено - суми заробітної  плати,  пенсії,  стипендії,  аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою  непрацездатністю,  відшкодувань  у зв'язку   з   каліцтвом  або  іншим ушкодженням  здоров'я,  інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві,  але не  були ним одержані за життя,  передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

          З вищенаведеного випливає, що посилання відповідача у відмові видачі трудової книжки померлого чоловіка позивача та заборгованості по заробітній платі ОСОБА_3 лише після наданні нею документів, що підтверджують право на спадщину після смерті ОСОБА_2 є безпідставним та необгрунтованим.

          Вимога позивача щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку є цілком обгрунтованою, оскільки ст. 116 КЗпП України визначено строк розрахунку при звільненні –день звільнення. Статтею 117 КЗпП України встановлено матеріальну відповідальність роботодавця після припинення трудового договору з працівником за затримку розрахунку при звільненні –середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

          Суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути моральну шкоду зменшивши її до 3.000 грн., оскільки його бездіяльністю позивачу було завдано моральні страждання. Також це стверджується тим, що позивачка не могла реалізувати своє право на звернення до відповідача, оскільки зазначена адреса відповідача у АДРЕСА_1 не відповідає істині. Не тільки позивачка ОСОБА_3 не могла спілкуватися з відповідачем, але і на судові повістки, направлені на цю адресу, відповідач не реагував.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Сеан»на користь позивача заборгованість по виплаті ОСОБА_2 заробітної плати у сумі  996, 07 грн., суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 18.402,50 грн., 66,79грн. –за невикористану відпустку, судові витрати 394,65 грн. та моральну шкоду у сумі 3.000 грн.

          Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 21, 83, 116, 117 КЗпПУ, ст.ст. 509, 599, 1167, 1227 ЦК України,-

                             в и р і ш и в :

          Стягнути з ТОВ «Сеан»на користь ОСОБА_3 996,07грн в порядку заборгованості по виплаті ОСОБА_2 заробітної плати з 25.04.2010р. по 28.05.2010р.

          Стягнути з ТОВ «Сеан»на користь ОСОБА_3 18.402,50грн. в порядку стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 28.05.2010р. по 16.06.2011р.

          Стягнути з ТОВ «Сеан»на користь ОСОБА_3 66,79грн. В порядку компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

          Стягнути з ТОВ «Сеан»на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті державного мита на загальну суму 394,65грн.

Стягнути з ТОВ «Сеан» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 3.000 (три тисячі)грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                      В. Г. Савенко