Справа № 2о-165/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"15" червня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді Мицик Ю.С.
при секретарі - Вікуловій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про розірвання шлюбу. Послалися на те, що між ними укладено договір про сплату аліментів на утримання дитини від 2 червня 2011 року та договір про визначення місця проживання дитини, участь батьків у його вихованні від 1 квітня 2011 року. Особисті та майнові права подружжя врегульовані шлюбним договором.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, про день та час судового засідання був повідомлений. Надав до суду заяву, в якій вимоги, викладені в заяві про розірвання шлюбу підтримав та просив розглядати справу за його відсутності. Зазначив, що з травня 2010 року вони з заявницею ОСОБА_2 проживають окремо, не ведуть спільне господарство та не підтримують шлюбні відносини, він втратив почуття любові до неї. Майновий спір та спір щодо утримання та виховання дитини на час розгляду справи між ними відсутній.
Заявниця ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, в якій вимоги, викладені в заяві про розірвання шлюбу підтримала та просила розглянути справу за її відсутності. Вказала, що з травня 2010 року вони з заявником проживають окремо, не ведуть спільне господарство та не підтримують шлюбні відносини. Майновий спір та спір щодо утримання та виховання дитини на час розгляду справи між ними відсутній.
За наявності письмових пояснень сторін, суд вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що дана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 17 лютого 2001 року /а.с.2/.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину –сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 3/.
Судом встановлено, що заявники подружніх стосунків не підтримують з травня 2010 року, з того ж часу не ведуть спільне господарство, сім’я існує формально, взаєморозуміння між ними відсутнє, намагання суду примирити подружжя успіху не мали, а тому зберегти сім’ю не вбачається можливим.
Між подружжям укладено нотаріально посвідчений договір про те, з ким із них буде проживати син та яку участь у забезпеченні умов його життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, про сплату аліментів на сина ОСОБА_4, при цьому подана заява відповідає дійсній волі заявників.
Відповідно до ст.109 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подана спільна заяви підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 15, 57, 60, 209, 212-218 ЦПК України, ст. 109 Сімейного кодексу України, суд-
В И Р І Ш И В:
Спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17 лютого 2001 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'і, актовий запис № 198 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачу та відповідачу – ОСОБА_2
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: