Справа № 1-65/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"30" березня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                               Просалової О.М.,

при секретарях                                     Волік В.В., Линичук Ю.П.,

з участю прокурора                             Ємця А.А.,

захисників                                             ОСОБА_1, ОСОБА_2

законного  представника                     ОСОБА_3,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Києві, є громадянином України, навчається у Київському професійному будівельному ліцеї № 27, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, раніше не судимий

–          за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України,

та

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м. Києві, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_2, раніше судимий 23 вересня 2009 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і 6 місяців зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і 6 місяців та покладенням обов’язків, передбачених п.п.3,4 ст. 76 КК України,

–          за ч.2 ст.186, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 304 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1 листопада 2009 року о 17:00 годині, ОСОБА_5, знаходячись на стадіоні в парку ім. Партизанської слави, що на вул. Славгородській в м. Києві повторно, з метою заволодіння майном неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6, скориставшись довірливим ставленням до нього з боку потерпілої, під приводом виниклої необхідності термінового дзвінка попросив у неї телефон «Нокіа 5310»в якому знаходилася сім картка оператора мобільного зв’язку «Лайф»на рахунку якої коштів не було, який потерпіла ОСОБА_6, повністю довіряючи ОСОБА_5, добровільно передала йому. ОСОБА_5 став імітувати розмову, а коли потерпіла ОСОБА_6 відволікла свою увагу від нього, з місця вчинення злочину зник, заподіявши потерпілій неповнолітній ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1 535 гривень.

Крім того, ОСОБА_5, 27 листопада 2009 року о 18:00 годині, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 достовірно знаючи що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження не досягла повноліття, переконав цю особу у легкості і доступності заволодіння майном неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 і запропонував вчинити злочинні дії щодо цього потерпілого, на що неповнолітня особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження погодилася. Таким чином ОСОБА_5 втягнув неповнолітню особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у злочинну діяльність і з метою повторного викрадення чужого майна, вступив у попередню змовою з неповнолітньою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Цього ж дня, о 19:00 годині, знаходячись на подвір’ї середньої шкоди № 160, що на вул. Російській, 45 в м. Києві, діючи згідно розподілених ролей, неповнолітня особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, під вигаданим приводом зателефонувати взяла у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 мобільний телефон «Нокіа N73», в якому знаходилася картка оператора мобільного зв’язку «Лайф»на рахунку якої було 10гривень та картка пам’яті на 2 гб, а ОСОБА_5 підбіг до неповнолітньої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, і вихопивши з рук останнього мобільний телефон потерпілого втік разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, не реагуючи на прохання потерпілого повернути телефон, Таким чином ОСОБА_5 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спричинили неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1 325 гривень.

12 січня 2010 року о 12:00 годині, ОСОБА_5, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 знаючи, що ОСОБА_4 не досяг повноліття, здійснив на нього психічний вплив, переконав про легкість і доступність вчинення злочинів, втягнувши таким чином неповнолітнього ОСОБА_4 у злочинну діяльність, внаслідок чого вони вчинили ряд злочинів.

Так, 12 січня 2010 року, близько 12:40 години, ОСОБА_5 і неповнолітній ОСОБА_4, повторно, вступивши попередньо у змову та розподіливши між собою ролі, на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 біля вхідних дверей піцерії, підійшли до неповнолітньої ОСОБА_8 і, ОСОБА_4 попросив у неї телефон для здійснення дзвінка, пообіцявши його повернути. Неповнолітня ОСОБА_9, будучи введеною в оману, довіряючи ОСОБА_4 передала йому телефон «Нокіа 5610»з сім карткою у ньому, на рахунку якої коштів не було, і ОСОБА_4 став імітувати телефонну розмову. В цей час ОСОБА_5 завів з ОСОБА_8 розмову, відволікаючи її увагу від дій ОСОБА_4 і вона, будучи зацікавленою розмовою, повернулася спиною до ОСОБА_4, який, скориставшись відсутністю її уваги, спустився на перший поверх та вийшов на вулицю. ОСОБА_5 пішов за ним, і разом ОСОБА_4 вони зникли з місця вчинення злочину, завдавши неповнолітній потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 1 410 гривень.

Крім того, 14 січня 2010 року близько 12:30 години біля будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном повторно, вступили у попередню змову, і близько 13:30 години біля будинку 1, що на проспекті Бажана у м. Києві, підійшли ззаду до неповнолітнього ОСОБА_10 і ОСОБА_5, однією рукою закрив очі та рот ОСОБА_10, а другою обхопив тулуб, прижавши до нього руки, позбавивши потерпілого чинити опір, а ОСОБА_4, пригрозивши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_10 побиттям, дістав з кишені його куртки мобільний телефон «Соні ерексон W8101»в якому була сім картка оператора мобільного зв’язку «МТС»на рахунку якої коштів не було і разом з ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли, завдавши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 2030 гривень.  

19 січня 2010 року близько 12:30 години біля будинку 57 на вул. Харківське шосе, що в м. Києві, ОСОБА_5 і неповнолітній ОСОБА_4, з метою викрадення чужого майна повторно, вступили у попередню змову і цього дня, реалізуючи свій злочинний намір, близько 14:00 години, в будинку, що на АДРЕСА_5 зайшли за неповнолітнім потерпілим ОСОБА_11 до другого під’їзду, а потім до ліфту та, коли двері ліфту зачинились, ОСОБА_4 зупинив кабіну кнопкою «стоп». Продовжуючи діяти згідно розподілених ролей, ОСОБА_5, закрив рота потерпілому ОСОБА_11 своєю рукою, другою рукою обхопив його тулуб, прижавши руки до тулубу, позбавивши потерпілого можливості чинити опір, а ОСОБА_4, погрожуючи потерпілому побиттям, дістав з кишені його куртки мобільний телефон «Нокіа 688», в якому була сім картка оператора мобільного зв’язку «Київстар»на рахунку якої було 10 гривень та разом з ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли, завдавши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 730 гривень.

  20 січня 2010 року о 19:00 години ОСОБА_5, попередньо вступивши у злочинну змову з неповнолітнім ОСОБА_4 у злочинну змову з метою повторно викрадення чужого майна та розподіливши між собою ролі, на зупинці маршрутного таксі, що на вул. Харківське шосе, 57 в м. Києві, підійшли до неповнолітнього ОСОБА_12 та під вигаданим неправдивим приводом ОСОБА_4 взяв у потерпілого телефон «Нокіа 6300», в якому були сім картка оператора мобільного зв’язку «Київстра»на рахунку якої було 40 гривень та карткою пам’яті на 2 гб. ОСОБА_5 в цей час стояв неподалік від ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_12, спостерігаючи за їх розмовою та будучи готовим зупинити потерпілого в разі спроби запобігти діям ОСОБА_4 Отримавши від потерпілого мобільний телефон, ОСОБА_4, відійшов трохи в сторону, та став імітувати розмову по телефону, а потім разом з ОСОБА_5 зникли з місця вчинення злочину, не реагуючи на прохання потерпілого ОСОБА_12 повернути йому телефон, завдавши йому матеріальної шкоди на загальну суму 1615 гривень.

Крім цього ОСОБА_5 разом з неповнолітнім ОСОБА_4 вступивши повторно у попередню злочинну змову з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, 21 січня 2010 року о 18:00 години, знаходячись біля будинку АДРЕСА_6 діючи обопільно і узгоджено, зайшли до під’їзду вказаного будинку і подзвонили у двері квартир № 19. Коли двері їм відкрив потерпілий ОСОБА_13, під вигаданим неправдивим приводом необхідності зателефонувати, ОСОБА_4 попросив у потерпілого мобільний телефон, який пообіцяв повернути. Ввівши в оману потерпілого ОСОБА_13, який дав йому свій мобільний телефон «Нокіа N73»в якому була сім картка оператора мобільного зв’язку «Лайф» га рахунку якої було 30 гривень, ОСОБА_4 став імітувати розмову по телефону, а ОСОБА_5 став відволікати увагу потерпілого від дій ОСОБА_4 Скориставшись відсутністю уваги потерпілого, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли, заподіявши потерпілому ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 2 310 гривень.

Крім того ОСОБА_4 неодноразово викрадав чуже майно за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 6 лютого 2009 року, близько 13:00 години, попередньо вступивши у попередню змову з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на території середньої школи № 289, що на вул. Славгородській, 14 в м. Києві, підійшли до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_14 та під вигаданим неправдивим приводом необхідності зателефонувати, ОСОБА_4 взяв у потерпілого телефон «Сони ерексон W200»з сім карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф»на рахунку якої коштів не було, а особа, матеріли відносно якої виділені в окреме провадження, стояла поруч та прикривала злочинні дії. Отримавши від потерпілого ОСОБА_14 мобільний телефон, ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зникли з місця вчинення злочину, завдавши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_14 матеріальної шкоди на загальну суму 725 гривень.

Крім того, 2 квітня 2009 року о 13:45 години, ОСОБА_4, знаходячись на території середньої школи № 274, що на вул. Харківське шосе, 160 в м. Києві, повторно, вступивши у попередню змову з невстановленими особами на ім’я ОСОБА_11 та ОСОБА_2, підійшли до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_15, у якого ОСОБА_4 під вигаданим приводом встановлення часу запитав «яка година»і, коли потерпілий ОСОБА_15 дістав з кишені мобільний телефон «Нокіа 3250» з сім карткою оператора мобільного зв’язку «МТС»на рахунку якої було 25 гривень та став його включати, ОСОБА_4 вихопив з рук потерпілого цей телефон та разом з невстановленими особами на ім’я ОСОБА_11 та ОСОБА_2, які спостерігали весь час за навколишньою обстановкою та прикривали злочинні дії ОСОБА_4, з місця вчинення злочину зникли, не реагуючи на прохання потерпілого ОСОБА_15 повернути мобільний телефон. Таким чином ОСОБА_4 та невстановлені досудовим слідством особи на ім’я ОСОБА_11 та ОСОБА_2 заподіяли неповнолітньому потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 700 гривень.

8 квітня 2009 року о 13:00 годині, ОСОБА_4 повторно, попередньо вступивши у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою на ім’я ОСОБА_25 з метою викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні середньої школи № 289, що на вул. Славгородській, 14 в м. Києві, підійшли до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_16, у якого ОСОБА_4 під вигаданим приводом записати на свій телефон мелодії, взяв мобільний телефон «Нокіа 6233»в якому була картка оператора мобільного зв’язку «Лайф»на рахунку якої коштів не було. Невстановлена досудовим слідством особа на ім’я ОСОБА_25 в цей час стояла поруч і прикривала злочинні дії ОСОБА_4 Отримавши від потерпілого ОСОБА_16 мобільний телефон, ОСОБА_4 з невстановленою досудовим слідством особою на ім’я ОСОБА_25 з місця вчинення злочину зникли, не реагуючи на прохання потерпілого повернути телефон, заподіявши неповнолітньому потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1525 гривень.

12 квітня 2009 року о 21:00 годині ОСОБА_4, знаходячись неподалік від середньої школи № 274 на вул. Харківське шосе, 160 в м. Києві, повторно з метою викрадення чужого майна, вступив у попередню змову з невстановленою досудовим слідством особою на ім’я ОСОБА_2 і, діючи згідно розподілених ролей, вони підійшли до неповнолітнього ОСОБА_17 та інших невстановлених досудовим слідством осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_23. ОСОБА_4 під вигаданим неправдивим приводом необхідності зателефонувати батькам, взяв у потерпілого ОСОБА_17 мобільний телефон «Нокіа 95»в якому знаходилася сум картка оператора мобільного зв’язку «Київстар»на рахунку якої було 15 гривень, а невстановлена досудовим слідством особа на ім’я ОСОБА_2 в цей час прикривала дії ОСОБА_4 Дочекавшись моменту коли потерпілий відволік свою увагу на розмову з невстановленими досудовим слідством особами ОСОБА_2 і ОСОБА_23 ОСОБА_4 разом з невстановленою досудовим слідством особою на ім’я ОСОБА_2, не реагуючи на прохання ОСОБА_2 повернути телефон, з місця вчинення злочину зникли, заподіявши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_17 матеріальної шкоди на загальну суму 2 540 гривень.

Також, 17 квітня 2009 року о 18:00 годині ОСОБА_4 знаходячись на АДРЕСА_7 повторно, з метою викрадення чужого майна, вступив у попередню змову з невстановленими досудовим слідством особами на ім’я ОСОБА_17 та прізвисько «ОСОБА_17», підійшли до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 та, діючи згідно розподілених ролей, під вигаданим приводом зателефонувати батькам, ОСОБА_4 взяв у потерпілого мобільний телефон «Соні ерексон К510і»в якому знаходилася сім картка оператора мобільного зв’язку «Джинс»на рахунку якої було 2 гривні, а невстановлені досудовим слідством особи на ім’я ОСОБА_17 та прізвисько «ОСОБА_17»прикривала дії ОСОБА_4 Отримавши мобільний телефон, ОСОБА_4 звернувся до потерпілого ОСОБА_18 з вимогою віддати йому ланцюжок, який був на шиї останнього, а коли ОСОБА_18 відповів відмовою, ОСОБА_4 пригрозив забрати цей ланцюжок силою. Невстановлені досудовим слідством особи на ім’я ОСОБА_17 та прізвисько «ОСОБА_17»впливали на волю потерпілого ОСОБА_18 своєю присутністю. Будучи заляканим, неповнолітній потерпілий ОСОБА_18 віддав ОСОБА_4 свій ланцюжок. З викраденим майном ОСОБА_4 та невстановлені досудовим слідством особи на ім’я ОСОБА_17 та прізвисько «ОСОБА_17»з місця вчинення злочину зникли, не реагуючи на прохання потерпілого повернути майно, заподіявши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_18 матеріальної шкоди на загальну суму 1 017 гривень.

21 квітня 2009 року о 15:00 годині ОСОБА_4 біля будинку АДРЕСА_9 з метою викрадення чужого майна, повторно вступив у попередню змову з невстановленою досудовим слідством особою на прізвисько «ОСОБА_24»і, розподіливши між собою ролі, підійшли до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_19 у якого, під вигаданим приводом записати на мобільний телефон мелодії, ОСОБА_4 взяв мобільний телефон «Соні ерексон W810і»з сім карткою оператора мобільного зв’язку «МТС»на рахунку якої було 4 гривні 96 копійок і передав його невстановленій досудовим слідством особі на прізвисько «ОСОБА_24. Отримавши від потерпілого ОСОБА_19 мобільний телефон, ОСОБА_4 і невстановлена досудовим слідством особа на прізвисько «ОСОБА_24»з місця вчинення злочину зникли, не реагуючи на прохання потерпілого повернути телефон. Таким чином ОСОБА_4 та невстановлена досудовим слідством особа на прізвисько «ОСОБА_24»заподіяли неповнолітньому потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 1 529 гривень 96 копійок.

Крім того, 11 жовтня 2009 року о 20:00 годині ОСОБА_4, знаходячись на АДРЕСА_8 в стані алкогольного сп’яніння, повторно, з метою викрадення чужого майна, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_20 та під вигаданим приводом необхідності зателефонувати батькам, взяв у нього мобільний телефон «Соні ерексон W810і»в якому знаходилася сім картка оператора мобільного зв’язку «Лайф»на рахунку якої було 5 гривень та, не реагуючи на прохання потерпілого повернути мобільний телефон, зник з місця вчинення злочину, спричинивши неповнолітньому потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1 230 гривень.

25 грудня 2009 року в період часу з 14:50 до 16:50 ОСОБА_4, повторно, з метою викрадення чужого майна, шляхом пошкодження фіксаторів дверей, проник у жилу кімнату потерпілої ОСОБА_21, що знаходиться в квартирі 4 будинку 4 на вул. Славгородській в м. Києві та таємно викрав належне їй майно:

–системний блок «Ікс гейм», вартістю 3 000 гривень;

–монітор «LG», вартістю 2 000 гривень;

–принтер «Хьюлі пакерд», вартістю 200 гривень;

–комп’ютерну мишку, вартістю 50 гривень;

–клавіатуру, вартістю 50 гривень;

–саундбуфер з двома колонками, вартістю 200 гривень;

–документи на вказані системний блок, монітор, принтер, мишку, клавіатуру а також телевізор «Самсунг», холодильник «LG», які для потерпілої матеріальної цінності не представляють.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_21 матеріальної шкоди на загальну суму 5 600 гривень.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4  винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та суду показав, що дійсно при обставинах, викладених в установчій частині вироку, він разом з ОСОБА_5 та невстановленими особами вчиняв ці злочини, оскільки йому були потрібні гроші, просив суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і також суду показав, що дійсно при обставинах, викладених в установчій частині вироку, він вчиняв злочини неодноразово, втягнув неповнолітніх ОСОБА_4 та особу, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження у злочинну діяльність. Розуміє, що вчинив тяжкі злочини і просив суворо його не карати.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч.3 ст.299, 301-1 КПК України поясненнями підсудних, які повністю визнали себе винними у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, підсудні та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності їх позиції. Учасникам судового розгляду роз’яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеною винність ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілих та погрозою застосування такого насильства, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 186 КК України.

Також суд вважає доведеною винність ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майно (крадіжці), вчиненою ним повторно, яка поєднана з проникненням у житло та кваліфікує його дії за ч.3 ст. 185 КК України.  

Крім того, суд вважає доведеною винність ОСОБА_4 у заволодінні ним чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 190 КК України.

Суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілих та погрозою застосування такого насильства, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 186 КК України.

Також суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому ним повторно, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 190 КК України.

Крім того, суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 в умисних діях, які виразилися у втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 304 КК України.  

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_4, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та вчинення злочинів будучи неповнолітнім.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_4, згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо малолітніх та вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_5, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_5, згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо малолітніх та рецидив злочину.

При призначенні неповнолітньому підсудному ОСОБА_4, покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, відношення до скоєного, повне визнання вини, щире каяття, обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання, особу підсудного, який має негативну характеристику зі школи, перебуває на картковому обліку в відділі КМСД Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, як особа, схильна до вчинення правопорушень, умови його життя та виховання, а саме, що виховується матір’ю, яка не має на нього впливу і вважає правильним обрати йому покарання у виді позбавлення волі.

При визначенні строку покарання неповнолітньому ОСОБА_4 судом враховуються положення ст.102 КК України.

З урахуванням кількості вчинених неповнолітнім ОСОБА_4 злочинів, підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

При призначенні підсудному ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його відношення до скоєного, повне визнання вини, щире каяття, особу ОСОБА_5, який вже має судимість за вчинення злочину проти власності, однак на шлях виправлення не став і знов вчинив ряд злочинів, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони і вважає правильним обрати йому покарання у виді позбавлення волі.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним в вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

–за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

–за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років;

–за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки.

Згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без зміни –утримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 26 січня 2010 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 та ч.1 ст. 304 КК України та призначити йому покарання:

–за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

–за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

–за ч.1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

Згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року і остаточне покарання ОСОБА_5 призначити у виді позбавлення волі на строк сім років і шість місяців.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без зміни –утримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з  26 січня 2010 року.

Речові докази по справі:

–мобільний телефон «Нокіа 6233»–залишити ОСОБА_22 (т.1 а.с.116);

–мобільний телефон «Нокіа N-95»–залишити ОСОБА_17 (т.1 а.с. 149);

–золотий ланцюжок –залишити ОСОБА_18 (т.1 а.с. 179);

– мобільний телефон «Соні ерексон W810і»–залишити ОСОБА_20 (т.1 а.с.240);

–мобільний телефон «Нокіа N73»–залишити ОСОБА_7, закупочний акт від 27 листопада 2009 року –залишити у матеріалах кримінальної справи (т.2 а.с. 56);

–системний блок (процесор) «Ікс гейм», монітор «LG»з двома шнурами, принтер «Хьюлі пакерд»з блоками живлення, комп’ютерну мишку, клавіатуру, саундбуфер з двома колонками –залишити ОСОБА_21 (т.2 а.с. 89);

–мобільний телефон «Соні ерексон К-800і»–залишити ОСОБА_10 (т.2 а.с. 158);

–мобільний телефон «Нокіа 6288»–залишити ОСОБА_11 (т.2 а.с. 194).

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 –в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя