Справа № 2-2759/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"14" квітня 2011 р.   Дарницький районний суд м. Києва  в складі :  головуючого

судді                                                    Ящук Т.І.

при секретарі                                       Жиленко Ю.Г.

за участю позивача                              ОСОБА_1

адвоката                                               ОСОБА_2

відповідачки                                         ОСОБА_3

представника відповідачки                  ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу  за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_3   про  розірвання  шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

встановив:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до відповідачки ОСОБА_3  про розірвання шлюбу , зареєстрованого 01.09.2001 року. Посилався на те, що подружнє життя із відповідачкою не склалося, з травня 2010 року проживання однією сім’ю фактично було припинено, спільного господарства сторони не ведуть і шлюб існує лише формально. Позивач проживає з іншою жінкою і має намір з нею одружитися. Тому вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме інтересам сторін та їх дитини.

          Відповідачка ОСОБА_3  звернулася з зустрічним позовом, яким просить поділити спільне майно  подружжя, виділити в особисту приватну власність ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 57,8 кв.м.;  та автомобіль Volkswagen Polo  , 2007 року випуску  , д.н. НОМЕР_1.

Виділити в  особисту приватну власність ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на грошові кошти в сумі 100 грн., отримані  від продажу автомобіля Toyota Camry , 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_2 за договором комісії від 16.09.2010 року, які знаходяться в його розпорядженні;  а також  земельну ділянку,  площею 0,13 га , розташовану  по АДРЕСА_2, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер №3223187707:06:001:0034.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити,  зустрічний позов визнали та не заперечували проти його задоволення. Позивач пояснив, що з травня 2010 року він проживає з іншою жінкою, тому  примирення між сторонами неможливе, він наполягає на розірванні шлюбу. Проти запропонованого варіанту розподілу спільного майна подружжя він не заперечує, оскільки дійсно все вищевказане майно було придбано у шлюбі за спільні кошти. Квартира перебувала в іпотеці до 2007 р. , однак на даний час кредит  виплачений повністю.

          Відповідачка ОСОБА_3 та  її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги про розірвання шлюбу визнали , а також просили задовольнити зустрічний позов про поділ майна подружжя. Відповідачка просила залишити їй прізвище «ОСОБА_3».

          Вислухавши сторони, їх представників, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України , у разі визнання відповідачем позову суд за  наявності  для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує  права,свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті  визнання  відповідачем  позову  і  продовжує  судовий розгляд.

Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3   перебувають в шлюбі з  01.09.2001 року, зареєстрованому в міському відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського  обласного управління юстиції  , актовий запис № 1487  Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4- 5 ), який проживає  разом з  ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1  .   

Спільне життя у сторін  не склалось через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем,  подружньої зради з боку позивача  , що  призвело до втрати почуттів між подружжям.  З травня  2010 року  сторони  перестали вести спільне господарство та спільний  бюджет ,  підтримувати шлюбні стосунки.  Примирення між сторонами неможливе, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка не заперечує.

Згідно  з ст. 112 Сімейного кодексу України  шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя  та  збереження шлюбу  суперечить інтересам  одного із подружжя.   

 Судом встановлено, що  сім’я сторін розпалась остаточно, подальше спільне життя сторін  неможливе,  зберігання шлюбу  є недоцільним і суперечить інтересам сторін, тому суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню.

          Також в судовому засіданні встановлено, що під час шлюбу  подружжя придбали у спільну сумісну власність наступне майно :

          Відповідно  до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу , виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві  за НОМЕР_3, автомобіль  Volkswagen Polo , 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1  придбаний 20.03.2007 року на ім’я ОСОБА_3 ( а.с. 15).

          За повідомленням ПАТ «СЕБ Банк», станом на 22.03.2010 р. позичальник ОСОБА_3 виконала  всі зобов’язання по кредитному договору № 425 від  23.03.2007 року, автомобіль Volkswagen Polo , 2007 р.в., д.н. НОМЕР_1 виведено з-під застави ( а.с. 16).

          30.05.2007 року  подружжям  на ім’я ОСОБА_1 було придбано легковий автомобіль  Toyota Camry  , 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_4 , виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві ( а.с. 17).          

В 2010 році ОСОБА_1 була видана довіреність на ім’я ОСОБА_7  з правом управління та розпорядження вказаним автомобілем.   16.09.2010 року  ОСОБА_7, діючи від імені ОСОБА_1, провів відчуження автомобіля Toyota Camry  , 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_2 на користь  ОСОБА_8 за 100 грн. , що підтверджується договором комісії та довідкою-рахунком  від 16.09.2010 року, виданою ТОВ «Віп-Експерт».

Відповідно до договору  купівлі-продажу квартири, посвідченого  приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 04.03.2004 року , зареєстрованого в реєстрі за № 398, подружжям сторін на ім’я ОСОБА_1  було придбано квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 57,8 кв.м., що складається з двох  жилих кімнат, площею 29,6 кв.м.  Вартість квартири за договором –213000 грн.  Право власності на квартиру було зареєстроване в  Київському міському БТІ 16.03.2004 року ( а.с. 18).

05.01.2010 року  сторонами  на ім’я ОСОБА_1  була придбана земельна ділянка  площею 0,13 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд , вартістю 217 000 грн.  ( кадастровий номер ділянки 3223187707:06:001:0034 ), що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим 05.01.2010 року  приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, за реєстровим № 9 та відповідним державним актом про право власності на земельну ділянку на ім’я попереднього власника ОСОБА_6,в якому зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_1 ( а.с. 19- 20).

Сторони в судовому засіданні визнали, що все вищевказане майно було придбано сторонами у шлюбі , за їх спільні кошти і є спільною сумісною власністю подружжя.

Крім того, ОСОБА_1 визнав, що оскільки за його довіреністю  було проведено відчуження спільного автомобіля  Toyota Camry , 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_2, то кошти, виручені від продажу вказаного автомобіля –100 грн. , залишаються у нього .

Сторони та їх представники в судовому засіданні підтвердили, що вказаний  ОСОБА_3 варіант розподілу спільного майна подружжя відповідає інтересам сторін, інтересам їх малолітнього сина,   та не порушує прав подружжя .

          Відповідно до ст. 69 СК України , дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності,  незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за  взаємною згодою.

Частиною 1 ст. 70 СК України визначено , що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним договором .

Згідно з вимогами ст. 71 СК України , майно,  що є об'єктом права  спільної  сумісної  власності подружжя, ділиться між ними в натурі.  Якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси  дружини,  чоловіка,  дітей  та інші обставини,  що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

          Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд  приходить до висновку, що визнання зустрічного позову  не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому  таке визнання   приймається судом та є підставою для задоволення зустрічного позову.

          На підставі викладеного, ст. 69-71, 110-112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 3,10,11, 57, 60, 61, 88, 174, 209, 213, 215, 218 ЦПК України , суд ,-

вирішив:

   Позов   ОСОБА_1  до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований  01.09.2001  року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції   , актовий запис № 1487 , між  ОСОБА_1 та ОСОБА_3    -   розірвати.

          Після  розірвання шлюбу  ОСОБА_3  залишити прізвище «ОСОБА_3».

 Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя –задовольнити.

Поділити спільне майно подружжя  , виділивши  в особисту приватну власність ОСОБА_3  та визнати за нею право власності на  :

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 57,8 кв.м.,

- автомобіль  Volkswagen Polo  , 2007 року випуску  , д.н. НОМЕР_1.

Виділити в особисту приватну власність  ОСОБА_1 :

- грошові кошти в сумі 100 ( сто) грн., отримані від продажу автомобіля Toyota Camry , 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_2 за договором комісії від 16.09.2010 року, які знаходяться в його розпорядженні;

- земельну ділянку,  площею 0,13 га , розташовану  по АДРЕСА_2, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер №3223187707:06:001:0034.

  Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва  через Дарницький районний суд м. Києва  шляхом подачі  апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано .  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

             Суддя :    підпис