11.07.2011

                                                                                                                Справа №2 -2925/11

                                                               ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                       І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11  липня 2011 року             Приморський районний суд  м. Одеси у складі:

головуючого судді Бондаря  В.Я.

при секретарі          Макаренко Я.С.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

                                                               В С Т А Н О В И В:

   До суду звернулась позивач, та, змінивши в ході розгляду справи предмет позовних вимог письмовою заявою в порядку ст.31 ЦПК України, просила суд стягнути на її користь моральну та матеріальну шкоду. При цьому посилалась на те, що 20 липня 2009 року близько 01 години між 5-й і 6-й станціями Великого Фонтана, навпроти будинку №35 по Фонтанской дорозі в м. Одесі відповідач, керуючи легковою автомашиною «Мерседес-Бенц»Е-280 госномер НОМЕР_1 на пішохідному переході, перевищивши швидкість, зробив наїзд на її  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_3 був доставлений бригадою швидкої допомоги в реанімаційне відділення МКЛ-11 (нейрохірургія) з наступними ушкодженнями - відкрита черепно-мозкова травма, забите місце головного мозку III ступеня, оскольчаті переломи лобової кісті, орбіт, кісток носу, ґратчастого лабіринту, стінок гайморовтх пазух, гемосинус, лівосторонній гематотимпанум, забита рань м'яких тканин у лобовій області, відкритий оскольчаттй перелом обох кіст правої гомілки на рівні верхньої і середньої третини, закритий оскольчаттй перелом кіст лівої гомілки, рвана рана правої гомілки, рвані рани правого передпліччя і плеча, закрита травма грудної клітки, переломи ребер з 2-х сторін, перелом тіла грудини, 2-х сторонній пневмоторакс, респіраторний дистресс-синдром. При надходженні ОСОБА_3 знаходився у вкрай важкому стані. 20 липня, 22 липня, 24 липня 2009 року були проведені операції. 11 вересня 2009 року ОСОБА_3 був виписаний у стані середньої тяжкості під спостереження невропатолога, травматолога поліклініки за місцем проживання з контрольним оглядом через 1 місяць. На  даний час ОСОБА_3 знову знаходиться на стаціонарному лікуванні в МКЛ-11, відсутній зір одного ока, розсіяна увага і пам'ять. В процесі лікування були придбані лікарські препарати на загальну суму  82 103,67 гривень. За вказаним фактом  слідчим відділом по ДТП ГУМВС України в Одеській області була порушена кримінальна справа по ст. 286 ч.2 КК України по факту наїзду на пішохід ОСОБА_3 водієм ОСОБА_2 Виникла ситуація негативно відображається на здоров'ї позивача у частині болю, страждання, почуття страху за життя і здоров'я сина, а також за його майбутнє, що у перспективі є вкрай невизначеним, тому що зважується питання про визнання ОСОБА_3 інвалідом і операційного втручання по відновленню його здоров'я.  Завдану відповідачем моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 500 000 гривень.

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_5 позов підтримали, просили суд його задовольнити.    

           Відповідач  в судове засідання не з'явився, про причини неявки в суд не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе, у відповідності до ст. 224 ЦПК України, розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, показання свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 липня 2009 року близько 02 години  навпроти будинку №35 по Фонтанской дорозі в м. Одесі ОСОБА_2, керуючи легковою автомашиною «Мерседес-Бенц»Е-280 госномер НОМЕР_1, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, що підтверджується  постановою слідчого СВ по ДТП СУ ГУМВС України в Одеській області  Кондращенко В.П. про порушення кримінальної справи  від 22.09.2009р.

Згідно до довідці  від 30.07.2009р., ОСОБА_3 був доставлений в МКЛ №11 з відкритою черепно-мозковою травмою, забиттям мозку тяжкої ступені, та інше.

            Згідно до варіанту 2 п.1 висновку №16349 від 04.01.2011р., за вихідними даними очевидця, водій ОСОБА_2, належним чином виконуючи вимоги п.12.1, 18.1 ПДД, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода.

Згідно наданого позивачем розрахунку, та підтвердженого відповідними квитанціями, сума заподіяної матеріальної шкоди склала  82 103,67 гривень.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

        Згідно ст.1187 ЦК України,  джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч.2 цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

 Згідно до п.2  Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. №6  «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

          Аналізуючи матеріали справи у сукупності, суд вбачає причинний зв'язок між порушенням  відповідачем правил дорожнього руху, що спричинило наїзд на ОСОБА_3, в результаті чого ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що завдало моральну та матеріальну шкоду позивачу.

          .

Згідно пункту 2 статті 23 ЦК України, моральна шкода може виражатися у фізичному болі і стражданнях, що фізична особа перетерпіла в зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у щиросердечних стражданнях, що фізична особа випробувала в зв'язку з протиправним поводженням щодо його самого, членів його чи родини близьких родичів.

Відповідно до статті 1167 Цивільного Кодексу України, моральна шкода, нанесена фізичній чи юридичній особі неправомірними діями, повертається особою, що його заподіяло.

Згідно пункту 2 статті 23 ЦК України, моральна шкода може виражатися у фізичному болі і стражданнях, що фізична особа перетерпіла в зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у щиросердечних стражданнях, що фізична особа випробувала в зв'язку з протиправним поводженням щодо його самого, членів його чи родини близьких родичів.

           Разом з тим, згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зокрема п. 4 вказаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Постановою передбачено, що оскільки відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, то необхідно з’ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

         Враховуючи, що позивачем доведено, що протиправними діями відповідача їй нанесена також моральна шкода, яка виразилась у тому, що виникла ситуація  негативно відображається на  її здоров'ї, що завдає їй, як матері,  страждання, біль.  почуття страху за життя і здоров'я сина, а також за його майбутнє, те, що у перспективі він може  залишитися інвалідом.

        Керуючись ст.ст. 10,60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215,224-226 ЦПК України, суд  

                                                   ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_1 задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 82 103 (вісімдесят дві тисячі сто три ) гривні 67 копійок та суму моральної шкоди у розмірі 500 000 (п’ятсот тисяч) гривень.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 250 гривень.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму державного мита у розмірі 800 гривень.

         Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

        Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів  з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                В.Я. Бондар