Справа № 2а-649/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"09" червня 2011 р.  Дарницький районний суд м. Києва в розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні  №217 по вул. Кошиця, 5 А     адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  управління праці та соціального захисту населення  про визнання дій протиправними та здійснення  виплати щорічної допомоги на оздоровлення,

                                          УСТАНОВИВ:

26.11.2010 року позивач звернувся до суду з  адміністративним позовом до відповідачів про визнання дій протиправними та здійснення  виплати щорічної допомоги на оздоровлення.

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації   03.02.2011 року подав до суду заперечення,  щодо позовних вимог, зазначивши про те, що нарахування позивачу здійснюється на підставі діючого законодавства, в тому числі Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12 липня 2005 року, а також на встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідач Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення  07.02.2011 року  надав заперечення в яких зазначив про те, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення, яка була нарахована у травні 2010 року позивачу було визначено  на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12 липня 2005 року, реалізація якої здійснювалась на підставі ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», на підставі якої Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат.

Дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районного у м. Києві державної адміністрації та  на підставі ст.48 Закону України 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.

Позивач  є інвалідом II групи 1 категорії, безстроково в результаті захворювання, пов’язаного з  роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно з довідкою Серія КИ - 1  № 069349 від 13.11.2003 року (а. с. 11).

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районного у м. Києві державної адміністрації,на заяву позивача від 17.02.2010 року (а.с. 12) щодо виплати недоотриманих сум одноразової щорічної допомоги за 2009 рік відповідно до ст.48 Закону України 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»надав відповідь 01.13.2010 року № 01-13/1489 (а.с.13) про те, що нарахування позивачу проводяться згідно із ст.  62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12 липня 2005 року та про те, що визначення сум всіх видів компенсацій належить виключно до компетенції Кабінету Міністрів України та чинного законодавства.

Розмір допомоги на оздоровлення за 2005-2008 роки був  визначений  для інвалідів 2 групи в сумі 120 гривень. 26.05.2010 року позивачу було нараховано щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 120 гривень 00 копійок відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12 липня 2005 року та Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».     

Статтею 48 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що інвалідам 2 групи  щорічна  допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст.9 Кодексу Адміністративного судочинства України  суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

Згідно з  ч.3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Пунктом 1 ч.1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.

Враховуючи викладене, слід виходити з вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28 лютого 1991 року і виплачувати одноразову допомогу позивачу в розмірі визначеному ст.48 вказаного закону.

Згідно чинного законодавства України, виходячи із загальних засад пріоритетності законів України над урядовими нормативно-правовими актами, а в разі виникнення колізії між нормами підзаконного акту та нормами закону, застосуванню підлягають норми законодавства, що має місце в даному випадку.

Таким чином,  Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28 лютого 1991 року має вищу юридичну силу, ніж Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12 липня 2005 року і при вирішенні цього питання слід застосовувати його положення.

Згідно з ст.64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, в тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень) лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Згідно із ч.2 ст.8 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, встановлено вимогу щодо законів України, інших нормативно-правових актів: усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України та ст.38 Бюджетного Кодексу України предметом Закону України про бюджет на конкретний рік є виключно встановлення доходів та видатків держави  на потреби. За висновками Конституційного Суду України закон про бюджет не може вносити зміни, зупиняти дії чинних законів України, а також встановлювати інші (додаткові) правові регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Оскільки предмет закону про державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному Кодексі України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами.

Таким чином, підлягає застосуванню норма ст.48 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону від 28 лютого 1991 року відповідно до якої   інвалідам 2 групи  щорічна  допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат.

Таким чином, дії відповідача Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районного у м. Києві державної адміністрації щодо відмови позивачу у перерахунку щорічної  допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, визначеному у ст.48 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону від 06 06.1996 року  є протиправними, тому необхідно зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районного у м. Києві державної адміністрації провести позивачу перерахунок щорічної  допомоги на оздоровлення із розрахунку 5 мінімальних заробітних плат з врахуванням сплачених відповідачем сум, а  Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  управління праці та соціального захисту провести виплату позивачу зазначеної щорічної  допомоги на оздоровлення із розрахунку 5 мінімальних заробітних плат з врахуванням сплачених відповідачем сум.

Керуючись ч.2 ст.8, ч.3 ст.22,  ст.19, п.1 ч.1 ст.92, ч.2 ст.95 Конституції України,  ст. 2, 70, 71, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі  ст. 48  Закону України ,, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи ” № 796-XII від 28 лютого 1991 року, суддя -                           

                                           ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районного у м. Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щорічної  допомоги на оздоровлення, визначеному у ст.48 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районного у м. Києві державної адміністрації провести ОСОБА_1 перерахунок щорічної  допомоги на оздоровлення відповідно до  ст. 48  Закону України ,, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи ” № 796-XII із розрахунку 5 мінімальних заробітних плат з врахуванням сплачених відповідачем сум.

Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення  провести  виплату ОСОБА_1 щорічної  допомоги на оздоровлення, визначеному у ст.48 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 5 мінімальних заробітних плат з врахуванням сплачених відповідачем сум.

Постанова  може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.                  

  Суддя