Справа № 2-а-8437/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 21 липня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гамули Б.С. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі (далі – Управління) про визнання дій відповідача неправомірними, про зобов’язання його провести нарахування і виплату компенсації за втрату годувальника в розмірі, передбаченому ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

встановив :

          У поданій до суду 23 червня 2011 року позовній заяві позивачка зазначає, що вона є непрацездатним членом сім’ї померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою у якого перебувала на повному утриманні.

          У зв’язку з цим, відповідно до ст.52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону), відповідачем їй повинна виплачуватись щомісячна компенсація в разі втрати годувальника в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Останнім їй на порушення вимог зазначеної статті Закону згадану компенсацію виплачує в менших розмірах, а саме 10 % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

          Просить суд дії відповідача визнати неправомірними, зобов’язати його провести нарахування та виплату  вказаної компенсації у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року в тому числі і надалі.

          Ухвалою суду від 25 червня 2011 року даний адміністративний позов в частині стягнення компенсації за період з 01 жовтня 2010 року по 22 грудня 2010 року залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду з вимогами за цей період.

          Відповідачем  заперечень на позов в десятиденний термін з дня отримання копій позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження у справі, який закінчився 18 липня 2011 року не подано.

          Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

          Судом встановлено, що позивачка є дружиною ОСОБА_2, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою та що вона є непрацездатним членом його сім’ї, яка перебувала на його утриманні.

          Дані обставини стверджено паспортом, свідоцтвом про одруження, про смерть, посвідченням дружини потерпілого першої категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою та відмовою відповідача.

          В силу ст.52 Закону, щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, незалежно від пенсії передбаченої законодавством.

Вказаний розмір компенсації за втрату годувальника зазнав змін, що відбулись відповідно до п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Відповідно до цих змін компенсація за втрату годувальника непрацездатним членам його сім’ї виплачується у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому вказані статті залишились чинними в первинній редакції.

Відповідач згідно його довідки та відмови виплачував позивачці компенсацію за втрату годувальника в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а не в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком,  що є значно меншим.

          Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

          Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з наведеного суд доходить висновку, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок позивачці компенсації за втрату годувальника, відповідно до вимог ст. 52 Закону із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» і цей перерахунок має бути здійснений за період в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 23 грудня 2010 року до настання обставин з якими закон пов’язує припинення таких виплат, з урахуванням виплачених сум.

          Дії відповідача щодо невиплати позивачці компенсації за втрату годувальника у вказаному розмірі є протиправними.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме  на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачці саме УПФУ в Камінь-Каширському районі.

          Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст.52 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у  Камінь-Каширському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1, як непрацездатному члену сім’ї померлого ОСОБА_2, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою щомісячної компенсації за втрату годувальника в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 52 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з  23 грудня 2010 року, протиправними.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як непрацездатному члену сім’ї померлого ОСОБА_2, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щомісячної компенсації за втрату годувальника в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 52 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за період з 23 грудня 2010 року до настання обставин з якими закон пов’язує припинення таких виплат.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг, копії яких одночасно надсилаються особами, які їх подають, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий :                                                                             Б.  С.  Гамула