ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.11 Справа № 30/5009/2709/11
Суддя Кагітіна Л.П.
за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Рахімова, 4)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69009, АДРЕСА_1)
про стягнення 39657,07 грн.,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
позивача – ОСОБА_2, довіреність № 19/27 від 04.01.2011р.;
відповідача – не з’явився;
Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 39657,07 грн. заборгованості за договором № 200206 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2006р., в т.ч.: 38897,29 грн. основного боргу та 759,78 грн. пені.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що поставлена ним на виконання умов договору теплова енергія за періоди: грудень 2009р., січень-жовтень 2010р., січень-березень 2011р., включно, залишена відповідачем без оплати, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 38897,29 грн. За доводами позивача, неналежне виконанням відповідачем умов договору щодо строків сплати отриманої від позивача теплової енергії у вигляді гарячої води є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/2709/11, розгляд справи призначено на 09.06.2011р.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з необхідністю витребування від сторін додаткових доказів ухвалою господарського суду від 09.06.2011р. строк вирішення спору у справі № 30/5009/2709/11 продовжено за клопотанням позивача до 03.08.2011р., розгляд справи відкладено до 26.07.2011р.
В судовому засіданні 26.07.2011р. розгляд справи відкладено до 02.08.2011р. у зв’язку з нез’явленням представника відповідача.
Після відкладення розгляду справи у судовому засіданні 02.08.2011р. розгляд справи продовжено.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї, а також надав усні пояснення щодо заявленої до стягнення суми. Також представник позивача повідомив, що представниками Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району 01.08.2011р. було здійснено контрольний огляд прибору обліку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, 38, про що складено відповідний акт від 01.08.2011р., покази приладів обліку –687,26 Гдж. За поясненнями представника позивача, зняті при контрольному обмірі показники приладу обліку співпадають з наданими споживачем показниками і на підставі яких були складені Акти приймання-передачі теплової енергії. До матеріалів справи долучено акт контрольного обміру приладу обліку від 01.08.2011р. та звіти про спожиту теплову енергію за спірний період.
Відповідач –Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 – процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористалася. Про причини неявки представника у судове засідання суду не повідомила. Витребувані судом документи не надала.
Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез’явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника. Згідно наявного у справі поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції ухвалу суду про призначення розгляду даної справи було отримано повноважним представником відповідача 21.06.2011р., тобто, про знаходження на розгляді суду даної справи відповідач був обізнаний.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 02.08.2011р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.11.2006р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 200206 на поставку теплової енергії в гарячій воді, (надалі –Договір), за умовами якого Теплопостачальна організація зобов’язалася постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов’язався сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в терміни та в порядку, встановленому умовами цього договору та додатками до Договору, що є невід’ємними його частинами (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 3.2.6 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
В пункті 3.2.10 Договору вказано, що Споживач зобов’язується письмово сповіщати Теплопостачальну організацію про продаж власного приміщення, розірвання договору оренди, зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, керівника, статусу платника податків, тощо, а також про зміну орендаторів приміщень та балансової належності теплових мереж Споживача (Субспоживача) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначений подій.
Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3 Договору сторонами встановлено, що підставою для розрахунків Споживача с Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
За визначенням п. 6.4 Договору Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію, споживач має право робити передоплату.
Згідно з п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 20 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації, за адресою: АДРЕСА_2, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).
Підпунктом 6.7.1 Договору визначено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним –дата вручення представнику Споживача, при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового перебігу документа (по місту –3 дні, по області –5 днів, по Україні –7 днів).
Відповідно до п. 6.7.2 Договору, у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією є позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.
Як вказує позивач і підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі теплової енергії, ним на виконання укладеного між сторонами договору було поставлено відповідачу теплову енергію у спірний період та нараховано:
- за період з грудня 2009р. по січень 2010р. суму 2028,46 грн. –плата за одиницю приєднаного теплового навантаження;
- у лютому 2010р. плату за спожиті 13,142 Гкал., згідно звіту за спожиту теплову енергію у лютому 2010р. (різниця між показниками лічильника у квітні 2010р. та фактичними у лютому 2010р.), з урахуванням плати за одиницю приєднаного теплового навантаження, на суму 7360,55 грн.;
- у березні 2010р. визначено плату за спожиті 10,215 Гкал., згідно звіту про спожиту теплову енергію за березень 2010р., з урахуванням плати за одиницю приєднаного теплового навантаження, на суму 5947,09 грн.;
- за період з квітня 2010р. по жовтень 2010р., січень 2011р. нарахована плата за одиницю приєднаного теплового навантаження, на суму 9409,70 грн.;
- у лютому 2011р. нарахована плата за спожиті 18,282 Гкал., згідно звіту про спожиту теплову енергію за лютий 2011р., з урахуванням плати за одиницю приєднаного теплового навантаження, на суму 7544,25 грн.;
- у березні 2011р. нарахована плата за спожиті 4,882 Гкал., згідно звіту про спожиту теплову енергію за березень 2011р., з урахуванням плати за одиницю приєднаного теплового навантаження, на суму 3752,96 грн.
За доводами позивача, викладеними у позовній заяві та доповненнях до неї, ним зобов’язання за договором виконані у повному обсязі, теплова енергія постачалася відповідачу у періоди: грудень 2009р., січень-жовтень 2010р., січень-березень 2011р., включно, на загальну суму 38897,29 грн., відповідні акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки направлені відповідачу поштою, проте, з боку відповідача вони не підписані та не повернуті. Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за теплову енергію в передбачений п. 6.4 Договору строк не здійснив, чим порушив умови договору.
У зв’язку з відсутністю оплати, позивачем неодноразово направлялися на адресу відповідача листи-попередження: № 05/666-юр від 15.07.2010р., № 05/978-юр від 10.09.2010р., № 05/1303-юр від 16.12.2010р., з вимогою про сплату заборгованості та попередженням про відключення в разі несплати, що підтверджується копіями відповідних реєстрів відправлення рекомендованої кореспонденції (арк. справи 53-57). На листі-попередженні позивача № 50/120-юр від 08.02.2011р. міститься відмітка про його вручення 09.02.2011р.
21.04.2011р. позивачем на адресу відповідача було повторно направлено рахунки, акти приймання-передачі теплової енергії, акт звірки взаєморозрахунків та розрахунок заборгованості по Договору, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення та фіскальним чеком № 0366 від 21.04.2011р., копії яких долучені до матеріалів справи.
Направлені позивачем на адресу відповідача претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 39657,07 грн. заборгованості за договором № 200206 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2006р., в т.ч.: 38897,29 грн. основного боргу та 759,78 грн. пені, є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі –ГК України), згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов’язки: обов’язком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води, а обов’язком відповідача –оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної оплати теплової енергії та отриманих послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав.
Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період: грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-березень 2011р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 38897,29 грн., у зв’язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.
Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи Реєстри відправлення листів з повідомленням за спірний період.
У встановлений п. 6.7.1 Договору строк (протягом 5 днів з дати отримання) відповідач належним чином оформлені Акти на виконання послуг з постачання теплової енергії Теплопостачальній організації не повернув, письмових нормативно обґрунтованих заперечень до Актів на адресу позивача не направив. Долучені до матеріалів справи Акти на виконання послуг з постачання теплової енергії за спірний період, містять запис Теплопостачальної організації про відмову Споживача від їх підписання. В силу умов п. 6.7.2 Договору необґрунтована відмова від підпису Акту не звільняє Споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в Договорі строки.
Суд приймає до уваги, що згідно з долученим до матеріалів справи Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно саме ОСОБА_1 є споживачем теплової енергії за адресою, на яку здійснювалося постачання теплової енергії (АДРЕСА_3).
Отже, обґрунтованим слід визнати нарахування позивачем вартості теплової енергії за Актами за період: грудень 2009р., січень-жовтень 2010р., січень-березень 2011р., включно. Всупереч умов Договору та вимог закону, вартість теплової енергії за вказаний період відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 38897,29 грн. Доказів погашення суми боргу відповідачем господарському суду не надано.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 611 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»(далі –Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За змістом п. 7.2.8 Договору передбачено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені заявлені позивачем обґрунтовано.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 759,78 грн. пені.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов’язань за договором № 200206 від 01.11.2006р.
Враховуючи викладене, а також встановлений факт порушення відповідачем умов Договору щодо оплати теплової енергії та доведеність заявленої до стягнення суми, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 38897,29 грн. основного боргу та 759,78 грн. пені, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Запоріжжя) задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДР НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; р/р № 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 38897 (тридцять вісім тисяч вісімсот дев’яносто сім) грн. 29 коп. основного боргу, 759 (сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 78 коп. пені, 396 (триста дев’яносто шість) грн. 57 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 04.08.2011р.